Герань великокореневищна, герань робертова, гикавка сива, гінкго дволопатеве: характеристика рослин. Реферат
У рефераті подано відомості про такі рослини я герань великокореневищна, герань робертова, гикавка сива, гінкго дволопатеве. Розглянуто поширення, заготівлю і зберігання, хімічний склад, фармакологічні властивості та використання цих рослин
Герань великокореневищна (бобовиння, вовчиця, горішина, герань звичайна, горішник, горішина, дубрівка, любисток польовий, стопа вовча). Geranіum macrorrhіzum
Трав'яниста, багаторічна рослина родини геранієвих. Має товсте здерев'яніле кореневище. Стебло розгалужене, до 50 см заввишки. Листки ниркоподібні або округлі, пальчастороздільні, з широко надрізаними сегментами. Квітки правильні, двостатеві, п'ятипелюсткові, рожево-фіолетові, криваво-червоні або блідо-рожеві, одиничні, на довгих квітконіжках. Цвіте у червні - липні. Плід - коробочка, розпадається на 5 однонасінних часток.
Росте на кам'янистих місцях у передгір'ях та гірському поясі Карпат.
Для лікарських потреб використовують свіже листя і кореневище. Листя заготовляють під час цвітіння, зрізують усю надземну частину рослини. Одночасно викопують кореневище.
Рослина містить флавоноїди, ефірну олію, борнеол, гераніол, карвакрол, цимол, вітаміни, мінеральні та дубильні речовини.
Галенові препарати герані мають в'яжучі, гіпотензивні, седативні, протисудомні властивості.
Застосовують при гіпертонічній хворобі, епілепсії, проносах, безсонні.
Внутрішньо - настоянку з свіжих листків (3 ст ложки на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 5 днів у темному місці) приймати по 20 крапель у столову ложку води ранком і ввечері.
Зовнішньо - холодний настій із свіжого кореневища (2 ч ложки подрібненої сировини настоювати у 200 мл холодної води 10 годин) служить для компресів.
Герань робертова (вонячка, в'юнок, журавельник смердючий, носики журавлині). Geranіum robertіanum
Однорічна трав'яниста рослина родини геранієвих. Стебло прямостояче, розгалужене, як листки. Листки глибокоперисто-розсічені, п'ятичерешкові. Квітки правильні, двостатеві. Пелюст-ки рожево-червоні, часто з білими смужками. Цвіте у червні - ве-ресні. Плід - сухий, розпадається на 5 однонасінних часток.
Росте в мішаних лісах, серед кущів.
Для лікарських потреб заготовляють траву і кореневище під час цвітіння.
Трава містить вітаміни, смоли, гіркоти, дубильні, слизисті та мінеральні речовини.
Галенові препарати мають в'яжучу, протизапальну дію.
В народній медицині галенові препарати герані використовують при розладах шлунково-кишкового тракта і проносах, артритиах. Зовнішньо - для ванн при епілепсії, паралічі лицьового нерва і болях у попереку, для компресів при катаракті, запальних процесах шкіри та варикозному розширенні вен.
Застосовують препарати герані при запальних процесах шлунково-кишкового тракту. Відвар кореневища п'ють при злоякісних пухлинах.
Внутрішньо - настій трави (1 ч ложка сировини на 200 мл холодної води, довести до кипіння, настоювати 2 г) пити по 1 ст ложці через кожні 2 години. 10 г трави залити 200 мл окропу, на-стояти 8 год, охолодити, пити по ковтками на протязі дня.
Гикавка сива. Berteroa іncana
Дворічна сірувато-зелена від волосків рослина родини хрестоцвітних. Стебло розгалужене. Листки чергові, ланцетні, цілокраї, сидячі. Квітки двостатеві, правильні, білі, зібрані в довгі грона. Цвіте у травні - листопаді. Плід - стручечок.
Росте як бур'ян уздовж доріг, на полях, біля жител.
Для лікарських потреб заготовляють квітки і траву.
Рослина містить алкалоїди, флавоноїди, вітаміни, макро- та мікроелементи, кумарини.
Препарати гикавки мають кровоспину, протисудомну, анаболічну дію.
Застосовують при маткових кровотечах, мігрені, спазмофілії, проносах, при кахексії.
Внутрішньо - настій квіток (2 ст ложки на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці кожні 2 год.
Гінкго дволопатеве. Gіnkgo bіloba
Листопадне голонасінне дводомне дерево родини гінкгових. Листки шкірясті, віялоподібні. Чоловічі квітки сережкоподібні, з численними тичинками; жіночі - на довгих ніжках, які закінчуються насінним зачатком. Цвіте у травні. Плід - насіння, кісточкоподібне, схоже на жовту сливу, з м'ясистою оболонкою.
Культивується як декоративна рослина.
Для лікарських потреб заготовляють листя і плоди. Листя - протягом усього вегетаційного періоду. Після перших заморозків збирають опалі плоди, ядро відокремлюють від м'ясистої оболонки, промивають і сушать.
Листя містить флавоноїди (білобетин, гінкгетин, кемпферол, кверцетин), терпени, аментофлавон, нонакозан, гексаконазол, катехіни, ситостерини, жирна та ефірна олія, органічні кислоти, фітостерол, смоли, аспарагін, ксилан.
Галенові препарати з листя гінкго мають, судинорозширювальну, гіпохолестеринемічну, спазмолітичну, бактераостатичну дію.
Застосовують при спазмах периферичних судин (ендартеріїт, хвороба Рейно), бронхіальній астмі, для покращення мозкового кровообігу, при артеріосклеротичній ангіопатії. Свіжим насінням гінкго лікують злоякісні пухлини.
Внутрішньо - відвар листя (15 г сухого листя на 200 мл окропу, варити 5 хв, настоювати 30 хв) пити по 50 мл тричі на день. Настоянку листя (1:5; на 70% розчині спирту настоювати 12 днів), приймати по 30 крапель тричі на день. Іншу настоянку (250 г свіжого листя пропустити через м'ясорубку і залити 1 л горілки, настоювати 15 днів в темному холодному місці) приймати по 1 ст. ложці тричі на день перед їдою при порушенні мозкового кровообігу. Сире насіння (косточки) по 5 косточок тричі на день.
15.08.2011
