Політика Національного банку України щодо ринку державних цінних паперів. Реферат

Ринок цінних паперів в Україні нині складається з ринків акцій, державних внутрішньої і зовнішньої позик і муніципальних облігацій, облігацій підприємницьких структур, казначейських зобов’язань, майнових і компенсаційних сертифікатів, житлових чеків, інвестиційних сертифікатів

Відродження в Україні ринку державних боргових зобов'язань є важливою ланкою у ланцюгу ринкових перетворень, спрямованих на досягнення фінансової стабілізації та виходу країни із кризового стану. За своїм призначенням цей ринок спрямований на акумулювання тимчасово вільних коштів суб'єктів підприємницької діяльності і населення та їх спрямування на покриття дефіциту державного бюджету, а також інвестування розвитку господарського комплексу та структурну перебудову економіки.

Функціонування цього ринку ґрунтується на використанні таких фінансових інструментів, як облігації державних позик та казначейські зобов'язання.

Облігація державної позики — це цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів до державного бюджету і підтверджує зобов'язання уряду відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк із виплатою доходу, якщо це визначено умовами випуску. Облігації можуть випускатися на пред'явника у купонній та дисконтній формі і на добровільних засадах розміщуватися серед фізичних та юридичних осіб.

У той же час відповідно до чинного законодавства казначейські зобов'язання існують у формі цінних паперів на пред'явника, що розміщуються винятково на добровільних засадах серед населення, свідчать про внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. Як видно, наведені визначення облігацій державної позики і казначейських зобов'язань багато в чому повторюють одне одного (казначейські зобов'язання по суті є лише різновидом облігацій державної позики). Цей та інші недоліки чинного законодавства, особливо у сфері оподаткування, які трапляються при докорінній зміні соціально-економічного устрою, значною мірою стримують розвиток ринкових реформ. Однак при поглибленні реформ усунення цих недоліків неминуче.

Для розширення кола використання державних боргових зобов'язань поряд із тими, що спрямовані на залучення коштів для покриття дефіциту державного бюджету, можлива емісія боргових зобов'язань, спрямованих на реструктуризацію державного боргу. Функції такого фінансового інструмента можуть виконати казначейські зобов'язання, які мають такі характеристики: іменний цінний папір, що розміщується з дисконтом на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, і який засвідчує факт заборгованості державного бюджету перед власником цього папера, та погашається при здійсненні обов'язкових платежів до державного бюджету.

Згідно із чинним законодавством загальний обсяг випуску державних боргових зобов'язань регулює Верховна Рада України в межах визначеного бюджетом на поточний рік граничного розміру внутрішнього державного боргу. Виходячи із цих обмежень, характер та умови випуску даних боргових зобов'язань визначаються Кабінетом Міністрів України за погодженням із Національним банком України.

Ринок цінних паперів в Україні нині складається з ринків акцій, державних внутрішньої і зовнішньої позик і муніципальних облігацій, облігацій підприємницьких структур, казначейських зобов’язань, майнових і компенсаційних сертифікатів, житлових чеків, інвестиційних сертифікатів. Ринок державних боргових зобов'язань функціонує на базі використання такого фінансового інструмента, як облігації державної внутрішньої позики (надалі — ОВДП) з такими характерними особливостями:

  • форма випуску дисконтна на пред'явника;
  • номінальна вартість — 1000 гривень;
  • терміни погашення —91, 182, 273, 365 дні, 5 років і понад 5років.
  • вид випуску — записи на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів.

За дорученням уряду на Міністерство фінансів України покладаються обов'язки щодо здійснення випуску ОВДП та гаранта своєчасності сплати доходу та погашення облігацій.

     

За цих умов випуску ОВДП належать до інструментів грошового ринку, що обумовлює необхідність безпосередньої участі Національного банку України у розміщенні, обслуговуванні обігу, сплаті доходу та погашенні цих боргових зобов'язань. Серед інших учасників ринку також:

  • комерційні банки;
  • юридичні та фізичні особи, що є клієнтами комерційних банків;
  • організаційно оформлені торговельні системи.

Функціонування такого ринку неможливе без чіткого розподілу функцій та повноважень його учасників. Як безпосередній учасник ринку ОВДП Національний банк виконує обов'язки:

  • генерального агента Міністерства Фінансів України з обслуговування розміщення ОВДП та проведення платежів за ним;
  • депозитарію за ОВДП, що випущені у вигляді записів на рахунках у системі електронного обігу цінних паперів;
  • контролюючого органу;
  • дилера на вторинному ринку.

Функції генерального агента з обслуговування випуску ОВДП та проведення платежів за ними Національний банк виконує на підставі договору з Міністерством фінансів. Умовами цього договору визначаються необхідність спільної розробки та погодження графіка і правил розміщення ОВДП, надання інформаційних повідомлень про продаж цінних паперів та його результати, порядок виконання Національним банком функцій платіжного агента за ОВДП. Організація продажу ОВДП на первинному ринку належить до сфери повноважень Національного банку. Цей продаж проводиться у таких формах:

  • аукціон з оголошенням обсягу ОВДП, що виставлені на продаж;
  • аукціон без оголошення обсягу ОВДП, що виставлені на продаж;
  • продаж з оголошенням обсягу реалізації облігацій за фіксованими цінами, які встановилися на попередньому аукціоні;
  • продаж без оголошення обсягу за фіксованими цінами, які встановлювалися на попередньому аукціоні..

Аукціон, що проводиться із попереднім оголошенням обсягу ОВДП, які виставлені на продаж, вважається таким, що відбувся, у разі реалізації 20 відсотків облігацій від загальної їх кількості. Покупцями ОВДП на торгах, які проводяться Національним банком України, виступають комерційні банки, їхні філії та небанківські фінансові установи (надалі — учасники торгів). Комерційним банкам надається право на придбання ОВДП за рахунок:

  • власних і залучених коштів за умови дотримання встановлених Національним банком економічних нормативів;
  • коштів клієнтів та за їхнім дорученням. Комерційні банки та їхні філії допускаються до участі в аукціонах за умови укладення договору про депозитарне та інформаційне обслуговування операцій з облігаціями і набуття ними статусу депонента депозитарію Національного банку України.

Придбання комерційним банком облігацій за рахунок коштів та за дорученням клієнтів-резидентів, а також за рахунок власних та залучених коштів із метою подальшого перепродажу проводиться за умови:

  • наявності дозволу уповноваженого органу на здійснення діяльності, пов'язаної з випуском та обігом цінних паперів;
  • виконання встановлених економічних нормативів та задовільного фінансового стану;
  • надання комерційному банку (філії) права на ведення рахунків депозитарного обліку за облігаціями, які перебувають у власності його клієнтів;
  • наявності договору з клієнтами щодо придбання облігацій на аукціоні, що проводиться Національним банком України.

Вихід нерезидентів на ринок ОВДП потребує запровадження механізмів спільного функціонування різних сегментів фінансового ринку: валютного та державних боргових зобов'язань. Крім цього, слід вирішити проблеми страхування ризиків нерезидентів, що пов'язані зі зміною валютного курсу та діяльності банку, який веде рахунки нерезидента.

Запроваджено інститут уповноважених банків, що дасть змогу знизити ризики банку як зберігача цінних паперів, а також - запровадити біржову торгівлю валютними ф'ючерсними контрактами. Але чинним законодавством порядок їх випуску не визначений, що значною мірою стримує розвиток ринкових реформ в Україні.

Операції нерезидентів на ринку ОВДП обслуговуватимуть лише ті банки-резиденти, які уклали відповідні угоди з Національним банком України.

Ці фінансові установи за дорученням нерезидентів можуть:

  • купувати облігації на торгах, що проводяться Національним банком України, здійснювати грошові розрахунки за їх результатами;
  • проводити операції з купівлі та продажу облігацій на вторинному ринку;
  • вести депозитарний облік облігацій, що перебувають у власності нерезидентів;
  • здійснювати платежі за облігаціями при їх погашенні та сплаті доходу.

На підставі угоди з уповноваженими банками Національний банк може обмежувати обсяги придбання нерезидентами ОВДП. При формуванні цих обмежень повинні враховуватися потреби Міністерства фінансів для покриття дефіциту бюджету, розподіл за строками погашення обсягів платежів за ОВДП, які придбані нерезидентами на попередніх торгах, тенденція зміни валютного курсу, що визначена основними показниками грошово-кредитної політики НБУ. Дані обмеження і будуть відігравати інтегруючу роль при спільному функціонуванні ринків валюти та державних боргових зобов'язань.

Розширення кола безпосередніх учасників ринку ОВДП пов'язане з виходом на нього торговців цінними паперами, що не належать до установ банківської системи. З метою недопущення зловживань на ринку ОВДП, запобігання його компрометації право безпосереднього виходу на нього у першу чергу мають отримати торговці, які займають стабільні позиції на фондовому ринку і набули значного досвіду у цій сфері. Таким добором можуть займатися органи державної виконавчої влади, які безпосередньо контролюють діяльність торговців цінними паперами. На підставі рішень таких органів (це може бути Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку або Міністерство фінансів)

Національний банк України може укладати окремі угоди з торговцями цінними паперами щодо надання їм програмно-технологічних засобів для участі у торгах ОВДП та ведення депозитарного обліку операцій із ними. Угода може бути укладена за умови придбання програмно-технологічних засобів електронної пошти та пред'явлення копії договору з комерційним банком про розрахункове обслуговування.

Відповідно до цієї угоди торговцю цінними паперами:

  • надається право придбання облігацій за рахунок власних коштів, а також за дорученням та за рахунок коштів клієнтів-резидентів;
  • відкривається рахунок депозитарного обліку в депозитарії НБУ та окремий грошовий субрахунок у його операційному управлінні:
  • надаються програмно-технологічні засоби для участі у торгах ОВДП та засоби захисту інформації від несанкціонованого доступу;
  • надається можливість підключення програмно-технологічних засобів електронної пошти до телекомунікаційної мережі Національного банку.

На відміну від комерційних банків — учасників торгів із первинного розміщення ОВДП торговець цінними паперами, на нашу думку, перед початком їх проведення повинен перерахувати через обслуговуючий комерційний банк на окремий субрахунок в ОПЕРУ НБУ кошти в обсязі не менше 2 відсотків від номінальної вартості облігацій, що містяться у його заявках стосовно придбання облігацій. Запровадження такого порядку попередньої оплати забезпечує достатні гарантії проведення торговцем цінними паперами платежів за ОВДП і вчасного здійснення розрахунків Національного банку з Головним управлінням державного казначейства.

За результатами проведення торгів їх учасникам засобами телекомунікаційного зв'язку надаються повідомлення щодо обсягів придбання облігацій та сум платежів за ними. При отриманні такого повідомлення (у випадку придбання ОВДП у строки, визначені умовами розміщення) торговець цінними паперами через обслуговуючий комерційний банк сплачує необхідні кошти, окрім тих, що перед початком проведення аукціону були перераховані до ОПЕРУ НБУ.

Якщо заявки торговця цінними паперами на придбання облігацій не задоволені, на підставі повідомлення, що надається за результатами проведення торгів, кошти із субрахунку ОПЕРУ НБУ перераховуються на розрахунковий рахунок торговця цінними паперами в обслуговуючому комерційному банку. На підставі письмового розпорядження торговця цінними паперами ці кошти можуть не перераховуватися власнику, а використовуватися у подальших торгах.

У разі невчасного перерахування коштів за ОВДП, що придбані на торгах з їх первинного розміщення, на підставі даних ОПЕРУ Національного банку до порушників платіжної дисципліни застосовуються такі штрафні санкції:

  • тимчасове або цілковите позбавлення права участі у торгах із продажу ОВДП;
  • сплата пені від простроченої не перерахованої суми коштів у розмірі, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, яка діяла у період сплати пені;
  • перерахування до прибуткової частини державного бюджету коштів, заблокованих перед початком проведення торгів.

У процесі проведення торгів ОВДП можна виділити кілька організаційних етапів:

  • Підготовчий, пов'язаний із формуванням інформаційного повідомлення щодо проведення торгів та його розповсюдження серед учасників ринку; здійснення власне торгів.
  • Завершальний етап, який включає в себе проведення платежів за результатами розміщення ОВДП.

Рішення про час, місце і форму проведення торгів, обсяг та умови розміщення ОВДП, що пропонуються на продаж, строк подання заявок на участь у ньому приймається Міністерством фінансів за погодженням із Національним банком у межах загальної суми емісії, визначеної Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів до початку проведення торгів надає Національному банку погоджене з ним повідомлення про їх проведення.

У випадку розміщення ОВДП шляхом аукціонного продажу в інформаційному повідомленні вказуються:

  • дата і час проведення аукціону;
  • кількість ОВДП, що виставляються на продаж (якщо є якісь обмеження);
  • строк погашення ОВДП та сплати відсотків за ними. У випадку розміщення дисконтних облігацій дати сплати доходу не вказуються;
  • вимоги щодо порядку представлення заявок учасників торгів: кратність заявок, кількість знаків дрібної частини у ціні та інше;
  • дата і час перерахування коштів за результатами проведення торгів та номер рахунка в операційному управлінні Національного банку, на якому акумулюються кошти;
  • перелік штрафних санкцій, що можуть застосовуватися до порушників платіжної дисципліни.

Якщо ОВДП розміщуються за фіксованими цінами, які встановилися на попередньому аукціоні, в інформаційному повідомленні вказуються цінові умови продажу. Розміщення ОВДП здійснюється у вигляді електронних торгів із використанням телекомунікаційної мережі передачі даних. На підставі угоди з НБУ учасникам торгів надаються програмно-технологічні засоби системи "Ліга", які забезпечують формування та передачу заявок на участь у торгах та отримання даних за їх результатами. За цією системою учасники торгів надсилають до НБУ заявки щодо придбання:

  • вказаної у заявці кількості ОВДП за фіксованими в них цінами (ці пропозиції мають назву конкурентних);
  • встановленої у заявці кількості ОВДП за середньозваженими цінами, які визначаються за результатами проведення аукціону (неконкурентні пропозиції).

Заявки на торги засвідчуються підписами (в електронній формі) уповноважених осіб їх учасників..

У разі проведення аукціону заявки можуть вміщувати необмежену кількість конкурентних і неконкурентних пропозицій. У випадку розміщення ОВДП за фіксованими цінами його учасники подають лише неконкурентні пропозиції. Задовольняє ці пропозиції Національний банк України за середньозваженими цінами, встановленими на попередньому аукціоні.

Заявки, що надійшли після зазначеного у повідомленні строку, допускаються до участі в аукціоні (торгах) за рішенням уповноважених працівників Міністерства фінансів та Національного банку України. Таким чином, повідомлення про проведення торгів та заявки учасників (комерційних банків і торговців цінними паперами) є своєрідною формою договору між Національним банком як генеральним агентом Міністерства фінансів із розміщення ОВДП та юридичними особам, які беруть участь у розміщенні облігацій. Така угода визначає порядок продажу ОВДП, правила здійснення розрахунків, а також штрафні санкції, які можуть бути застосовані до порушників платіжної дисципліни. Проведення торгів ОВДП здійснюється за такою схемою.

У день проведення торгів заявки, які надійшли телекомунікаційною мережею, у зазначений у повідомленні час розкриваються, і за допомогою програмних засобів системи "Ліга" формуються дані щодо складу учасників торгів, що подали пропозиції стосовно придбання ОВДП.

На підставі даних довідника, який відображає стан виконання учасниками торгів вимог, визначених в умовах допуску до участі в розміщенні ОВДП, формується перелік учасників, заявки яких не допускаються до участі в торгах. Перелік уміщує інформацію про:

  • назву учасника аукціону та його код, введений до системи "Ліга". Для комерційних банків та їхніх філій — це код МФО;
  • заявки, що не допускаються до участі в торгах: номер, вид заявки (конкурентна, неконкурентна), вид коштів, які використовуються (власні, кошти клієнтів: резидентів та нерезидентів), цінові умови придбання облігацій та їх кількість;
  • причину недопущення заявок до участі в торгах.

Перелік учасників торгів, заявки яких недопущені до участі у них, зберігається у складі документів щодо усіх торгів, які проводяться НБУ. Заявки цих учасників за допомогою програмних засобів системи "Ліга" вилучаються, і вони не беруть участі у розміщенні ОВДП.

За результатами проведення торгів його учасникам засобами телекомунікаційного зв'язку надсилаються повідомлення щодо недопущення їх заявок. На базі заявок учасників торгів, які допущені до них, складаються аналітичні дані, що характеризують пропозиції з придбання ОВДП та можливі варіанти встановлення ціни відсікання під час їх продажу: ціни, нижчої від якої заявки учасників торгів не задовольняються. Ця інформація, а також дані щодо попередніх торгів, обсягів погашення ОВДП та інші показники подаються уповноваженим особам Міністерства фінансів України. Уповноваженими особами Національного банку України можуть бути подані письмові пропозиції щодо обсягів залучення коштів та встановлення ціни відсікання, виходячи із:

  • загального обсягу розміщення ОВДП;
  • розрахункової дохідності облігацій;
  • встановленої облікової ставки НБУ;
  • курсу національної грошової одиниці відносно іноземної;
  • рівня ставок за депозитами комерційних банків і процентних ставок на кредитному ринку та інших даних.

Остаточне рішення щодо визначення ціни відсікання встановлюється Міністерством фінансів України, яке фактично виконує обов'язки емітента ОВДП. Приймаючи рішення про ціну відсікання. Міністерство фінансів надає Національному банку:

  • сертифікат, у якому фіксується загальний обсяг випуску ОВДП;
  • доручення НБУ на виконання заявок на придбання ОВДП. У цьому документі вказується ціна відсікання та середньозважена ціна торгів, за якою задовольняються неконкурентні пропозиції. Сертифікат складається удвох примірниках, один з яких залишається на зберіганні у Міністерстві фінансів України.

Відповідно до доручення Міністерства фінансів України формується зведена відомість розподілу ОВДП за їх власниками — учасниками торгів, які згідно із заявками і встановленою ціною відсікання придбали облігації на торгах. Заявки, що не відповідають ціновим умовам торгів, відхиляються і не задовольняються. У разі перевищення попиту над пропозицією (при встановленні обсягу продажу) неконкурентні заявки задовольняються не повністю, а пропорційно до їх обсягів у межах залишку від задоволення конкурентних заявок.


28.06.2011