• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Результати кредитної діяльності комерційного банку безпосередньо залежить від того, наскільки якісно здійснена структуризація процесу банківського кредитування, наскільки чітко визначені завдання основних етапів цього процесу та функції працівників, що відповідають за проведення кредитних операцій.

Одним з етапів кредитного процесу та визначальною умовою кредитних відносин, без сумніву, є визначення кредитоспроможності клієнтів, її достовірність істотно впливає як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку загалом. Точність оцінки важлива й для позичальника, адже від неї залежить рішення про надання кредиту та про можливий його обсяг.

Помилки комерційного банку в оцінці кредитоспроможності позичальників можуть привести до погіршення якості кредитного портфеля, через що банк змушений збільшувати витрати на додаткове резервування. У кращому випадку це призводить до погіршення фінансового стану банку, у гіршому — до його банкрутства.

Щоб уникнути такої невтішної перспективи, слід розробити і застосовувати єдину науково обґрунтовану методику оцінки кредитоспроможності позичальників. Однак про яку єдину науково обґрунтовану методику (чи навіть — про підхід) можна говорити, якщо немає єдиного науково обґрунтованого визначення самого поняття кредитоспроможності?

Його визначень в економічній літературі чимало. Проаналізуємо деякі з них:

• "Під кредитоспроможністю позичальника розуміють його спроможність повністю і в строк розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями".
• "Кредитоспроможність (сгеdіt-worthiness) — система умов, що визначають спроможність підприємства залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі у передбачені терміни".
• "Кредитоспроможність позичальника — це його спроможність повністю і своєчасно розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями".
• "Кредитоспроможність (сгеdіt-worthiness) — спроможність компанії або приватної особи залучати позиковий капітал і в майбутньому належним чином обслуговувати свій борг".
• "1. Наявність передумов для отримання кредиту, що підтверджують спроможність повернути його. 2. Спроможність повернути кредит".
• "Кредитоспроможність — це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями" .

Розглянемо основні відмінності наведених вище визначень. Так, у першому, третьому і четвертому з них кредитоспроможність пояснюється як "спроможність", у другому — як "система умов", у п'ятому — як "наявність передумов", а в шостому — як "здатність". Очевидно, етимологія терміна "кредитоспроможність" усе ж не випадкова і варто говорити про кредитоспроможність як про "спроможність".

У першому, третьому і шостому визначеннях ідеться про "позичальника", у другому — про "підприємство", у четвертому — про "компанію" та "приватну особу", у п'ятому суб'єкт не згадується взагалі. Звичайно, у визначенні поняття кредитоспроможності суб'єкт неодмінно має бути вказаний і, швидше за все, ним повинен бути "позичальник", адже у його ролі можуть бути і фізичні, і юридичні особи.

У першому, третьому і шостому визначеннях мовиться про спроможність "розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями", у другому — про здатність "залучати" і "повертати" капітал, у четвертому — про спроможність "залучати позиковий капітал" і "обслуговувати свій борг", у п'ятому — про передумови "отримання" кредиту та здатність "повернути" його. Говорити про кредитоспроможність як про здатність "залучати" капітал або як про передумови для "отримання кредиту" не зовсім коректно, адже кредитоспроможність оцінюється з точки зору банку, якого передусім цікавить не спроможність позичальника "залучати" кошти, а його здатність розраховуватися за своїми зобов'язаннями.

Недостатньо точно відображає суть явища і положення про спроможність повертати "капітал" чи "кредит" (як вже розглядалось повернути можна лише позичку) — позичальник має бути здатним не лише повернути "капітал або "кредит", а й заплатити за користування ним. На нашу думку, сутності поняття кредитоспроможності найбільшою мірою відповідає формулювання про спроможність позичальника "розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями", адже вони передбачають і повернення позички, і виплату відсотків, і інші зобов'язання позичальника.

Порівнявши різноманітні визначення, перевагу надамо шостому (за нашим переліком) формулюванню, яке міститься в Положенні Національного банку України "Про кредитування "Кредитоспроможність — це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями". Вочевидь, це визначення найточніше відображає сутність проаналізованого вище поняття.. І зауважимо, що і воно не є вичерпним. Чому?

Розглянемо ще один аспект проблеми..

Як відомо, свої зобов'язання підприємство може погашати різними видами активів — грошовими коштами, готовою продукцією, товарами тощо. Здатність підприємства виконувати зобов'язання характеризується його платоспроможністю.

Виникає запитання: чим кредитоспроможність підприємства відрізняється від його платоспроможності? І чи потрібно застосовувати термін "кредитоспроможність" якщо існує поняття платоспроможності?

Звичайно, потрібно. Між кредито- і платоспроможністю є істотна відмінність. Кредитні зобов'язання позичальника перед банком, на відміну від інших, мають погашатися виключно грошовими коштами. Тож для банку, який надає кредит, важливо, щоб позичальник був не лише плато-, а й кредитоспроможним.

Це обумовлює необхідність використання в процесі оцінки кредитоспроможності позичальників поняття "потік грошових коштів". Зауважимо на відмінності цього терміна від поняття "грошовий потік". Потік грошових коштів, слід розуміти як рух виключно грошових коштів, тоді як грошовий потік трактується як рух грошових коштів, і їх еквівалентів.

Зважаючи на викладені вище аргументи, пропонуємо удосконалити визначення кредитоспроможності, що міститься в Положенні НБУ "Про кредитування", і попередньо сформулювати його так: кредитоспроможність — це спроможність позичальника в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. виключно грошовими коштами.

Як бачимо, характеризувати кредитоспроможність позичальника безвідносно до конкретних умов кредитування некоректно.

Висновок щодо кредитоспроможності позичальника, який фіксується в тих чи інших документах, неодмінно має містити посилання на конкретні умови кредитування, у контексті яких здійснювалася оцінка кредитоспроможності.

Отже, враховуючи всі викладені аргументи, визначення кредитоспроможності остаточно можна сформулювати так: кредитоспроможність — це спроможність позичальника за конкретних умов кредитування в повному обсязі й у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями виключно грошовими коштами, що генеруються позичальником у ході звичайної діяльності.

Таке визначення, на наш погляд, повною мірою відображає сутність поняття кредитоспроможності. Його застосування має не лише важливе теоретичне, а й практичне значення, оскільки визначає спрямованість і зміст процесу оцінки кредитоспроможності позичальника, а отже, і його результати..

Визначивши сутність поняття кредитоспроможності зосередимося на проблемі побудови єдиної обґрунтованої методології оцінки кредитоспроможності позичальників. Вона, як і раніше, потребує вирішення хоча дехто вважає існуючу методологію досить ефективною. З'ясуємо, хто має рацію.

Цілісної системи факторів кредитоспроможності не існує, їх. як правило згадують побіжно, як щось і так зрозуміле. Прикладом може слугувати таке твердження: "Кредитоспроможність позичальника залежить від різних чинників у тому числі від його фінансового стану — рівня забезпечення власними засобами, рівня рентабельності, наявності достатнього обсягу ліквідних активів від фінансової дисциплінованості позичальника і його контрагентів".

При проведенні дослідження зацікавило, чому йдеться саме про таку кіль- кість чинників і чому названо саме ці, а не інші? Було зроблено припущення що і з кількістю і з вибором факторів усе гаразд. Продовжуючи вивчення існуючої методології оцінки кредитоспроможності, виявлено, що застосовувані банками методи оцінки кредитоспроможності позичальника різноманітні, але всі вони містять певну систему фінансових коефіцієнтів.

Ці набори коефіцієнтів різняться не тільки складом, а й кількістю. Так, методика банку Сгеdіt lіоne побудована на п'ятьох коефіцієнтах, автори книги "Техніка фінансового аналізу" запропонували понад 10, а автори праці "Аналіз фінансових звітів (на основі GААР) " — понад 15 показників кредитоспроможності. Причому різні дослідники групують їх по-різному.

Так, автори "Стратегії і тактики антикризового керування фірмою" інформують, що "американські банки використовують чотири групи основних показників: ліквідності фірми, обіговості капіталу, залучення засобів і прибутковості", а в книзі "Аналіз фінансових звітів (на основі GAAP) " стверджується,, що "для аналітичних цілей коефіцієнти можна розділити на три основні групи, причому дві з них мають підгрупи; кожна група характеризує певний аспект фінансового добробуту компанії. Основні групи — це ліквідність, а дві її підгрупи — ліквідація і функціонування; леверидж — із двома такими ж підгрупами; прибутковість".

Припустимо, що з'ясовано, скільки яких коефіцієнтів потрібно і як їх групувати. Продовжуючи освоювати "традиційну" методологію оцінки кредитоспроможності позичальників, виявлено безліч несподіванок. Приміром, багато з широко використовуваних коефіцієнтів (якщо не більшість) цілковито непридатні для такої оцінки. Звучить неправдоподібно? Давайте розглянемо деякі з них.

Існує думка, що "значення цього показника, що дорівнює не менше 1, зазвичай свідчить про стійкий фінансовий стан позичальника". Проте спеціалісти добре розуміють, що сьогодні, в епоху інформаційних технологій і систем електронних платежів, для зміни залишку грошових коштів на рахунку потрібні не години, не хвилини, і навіть не секунди, а лічені їх частки.

Це означає, що уточнений коефіцієнт ліквідності може миттєво змінюватися в десятки, сотні, а то й тисячі разів. Водночас баланс, на основі даних якого розраховується цей коефіцієнт, складається відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" лише чотири рази на рік. Отже, оцінюючи кредитоспроможність, не тільки недоцільно, а й небезпечно використовувати уточнений коефіцієнт ліквідності, який розраховується поквартально. Це може призвести до формування неадекватних економічних

Можна було б продовжити розгляд коефіцієнтів, котрі, затвердженням Томаса Карліна й Альберта Макміна III, становлять "інструмент фінансового аналізу, який частіше, ніж інші, переоцінюють і яким більше, ніж іншими інструментами, зловживають", але для проведення подальшого дослідження зупинимось на розгляді існуючих коефіцієнтів і продовжує вивчати, існуючу методологію оцінки кредитоспроможності позичальників. Наступне, що виявлено — відсутність єдиного розуміння "нормативних" значень коефіцієнтів.

Наприклад, стосовно "нормативного" значення коефіцієнта поточної ліквідності (коефіцієнта покриття) деякі спеціалісти стверджують таке: "щодо промислових підприємств поточне співвідношення 1,2 і вище розцінюється як хороший стан ліквідності"; або таке: "зазвичай на практиці вважають, що коефіцієнт покриття 2:1 близький до нормального для більшості форм діяльності... ".

Слід зазначити, що крім терміну "норматив", вживають також терміни: "критичне нижнє значення", "орієнтовне нижнє значення", "рекомендована нижня межа", "нормальне значення", "оптимальне значення" та ін., що, звісно, не додає процесу інтерпретації значень коефіцієнтів ясності й однозначності.

Отже, цілком закономірно виникає запитання: які "нормативні " значення вибрати для використовуваних коефіцієнтів і чому саме такі?" Припускається, що "нормативні" значення коефіцієнтів мають бути саме такими, а не іншими.

Підхід, застосований при розробці методики оцінки кредитоспроможності позичальників, можна характеризувати як "цілеспрямований", тобто підсумковий результат використання методики повинен однозначно інтерпретуватися і давати можливість чітко відповісти на конкретне запитання, а саме: кредитоспроможний позичальник чи ні?

Називаючи застосовуваний підхід цілеспрямованим, необхідно усвідомлювати, що цілі може мати лише суб'єкт стосовно об'єкта, на що, зокрема, акцентують увагу Метьюс і Перера. У нашій ситуації суб'єктом є кредитор, а об'єктом — позичальник. Отже, основними характеристиками цього підходу є цілеспрямованість і, як наслідок, суб'єктивність.

Наступний етап побудови нової методології — визначення факторів, від яких залежить кредитоспроможність позичальників.

Кредитоспроможність як "спроможність" визначається, з одного боку, "необхідністю" погашення кредитної заборгованості, а з іншого — "можливістю" позичальника зробити це. Тобто відповідність "необхідності" та "можливості" й означатиме "спроможність". Конкретизуючи сказане, зазначимо, що "необхідність" відображається умовами кредитування (величина кредиту, величина відсотків, період кредитування тощо), а "можливість" — здатністю позичальника генерувати грошові потоки, достатні для погашення заборгованості за даних умов кредитування.

Зважаючи на викладені вище міркування, доцільно зупинитися на, двох основних факторах, які визначають кредитоспроможність позичальника:

• умови кредитування;
• здатність позичальника генерувати грошові потоки.

Чинники кредитоспроможності графічно відображені на рис. 1

Оцінка кредитоспроможності позичальника може здійснюватись двома методами:

• метод коефіцієнтів ґрунтується на доборі оптимальних для конкретного позичальника коефіцієнтів та їх нормативних значень і аналізі їх у динаміці й порівнянні з середнім значенням у галузі або із значеннями на аналогічних підприємствах;
• метод рейтингової оцінки ґрунтується на присвоєнні певної оцінки (бала) за значення того чи іншого показника в кожній групі коефіцієнтів (на вибір банку) відповідно до встановленої банком шкали. Потім виводять загальну оцінку (бал), яка й визначає ступінь кредитоспроможності конкретного позичальника.

Кожен банк удається до своїх методів оцінки кредитоспроможності позичальників, однак усі ці методи підпорядковані певній системі фінансових показників, які характеризують клієнта: обов'язковість у розрахунках за раніше одержані кредити, поточний фінансовий стан, здатність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел.

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються банком на основі специфіки його кредитної діяльності. Для такої оцінки банком використовуються об'єктивні і суб'єктивні показники діяльності клієнта.

До об'єктивних показників діяльності клієнта належать:

• об'єм реалізованої продукції;
• прибуток;
• грошові потоки;
• збитки;
• склад і динаміка дебіторської і кредиторської заборгованості;
• рентабельність діяльності підприємства;
• рентабельність продукції;
• коефіцієнти ліквідності балансу;
• собівартість продукції, тощо.

Чинники суб'єктивного характеру включають:

• ефективність керування підприємством;
• макроекономічну ситуацію;
• стан розвитку галузі позичальника;
• ринкову позицію позичальника і його залежність від циклічних і структурних змін в економіці і галузі;
• наявність державних замовлень і державної підтримки;
• історію погашення позички в минулому;
• форму власності тощо.

Комерційні банки західних країн використовують на практиці складні системи різноманітних фінансових показників для оцінки кредитоспроможності своїх клієнтів Ці системи відрізняються одна від одної кількістю показників, що застосовуються, як складові частини загального рейтингу позичальника, а також різними методиками складання характеристик та визначення їх пріоритетності. Так у практиці банків США застосовується "правило п'яти Сі".

Останнім часом знайшли своє втілення в практиці європейських, американських, російських та деяких українських банків методики аналізу кредитоспроможності клієнта - системи CAMPARI та РАRТS, які ґрунтуються на послідовному розгляді зафіксованих у кредитній заявці та фінансових документах найсуттєвіших факторів, що характеризують клієнта, із метою виявлення потенційного ризику надання кредитної позики.

Ці методи оцінки кредитоспроможності позичальника стали досить популярними завдяки вдалому поєднанню в них аналізу особистих і ділових якостей клієнта.

Та все ж класичним підходом до оцінки кредитоспроможності позичальника вважається аналіз бухгалтерського балансу підприємства. Однак бухгалтерська звітність - не єдине джерело інформації для аналізу кредитоспроможності. Більшість фінансових показників дає лише загальне уявлення про стан клієнта. Тому додатково розглядають репутацію позичальника, його кредитну історію та інше.

Варто зауважити, що в Україні НБУ також розробляє для комерційних банків рекомендації щодо визначення фінансового стану і кредитоспроможності позичальників. Згідно "Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків" від 06.07. 2000р. №279 критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних)

та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників на підставі аналізу їх балансів та звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника, яка розроблена банком є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.

Положенням Ощадбанку розроблена і використовується на практиці для аналізу фінансового стану позичальників така система обов'язкових коефіцієнтів:

• коефіцієнт загальної ліквідності;
• коефіцієнт абсолютної (термінової) ліквідності;
• коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів;
• коефіцієнт маневреності власних коштів.

В КВ АППБ "Аваль" при визначенні кредитоспроможності позичальників розраховують такі економічні показники:

• коефіцієнт поточної ліквідності;
• коефіцієнт абсолютної ліквідності;
• коефіцієнт фінансової незалежності;
• коефіцієнт маневреності;
• рентабельність продаж;
• рентабельність активів;
• рентабельність капіталів;
• знос основних засобів;
• доля простроченої дебіторської заборгованості;
• доля простроченої кредиторської заборгованості.

В КВ АППБ "Аваль" розроблено спеціалізовану систему коефіцієнтів, на якій пропонується зупинитись більш детально, як на прикладі оцінки кредитоспроможності позичальників, оскільки вона, на думку а втора, є більш повною і довершеною, в порівнянні з іншими.

Зазначену методику розглянемо на прикладі кредитування позичальника ТОВ" Макро."

Спочатку пропонується розглянути зібрану інформацію про позичальника якого будемо аналізувати. Отже, 18 жовтня 1998 року створене підприємство "Макро," яке зареєстроване Коломийським міськвиконкомом №6531, код ЄДРПОУ 29321300.

Підприємство займається промисловим виробництвом риби, оптовою та роздрібною торгівлею продуктами харчування. ТОВ "Макро" має перспективи розвитку, є важливим для філії банку з різних поглядів: перспектива доходів від кредитування, розрахунково-касового обслуговування, значні обороти, та залишки на розрахунковому рахунку. Клієнт користувався позикою в сумі 300 тис. грн в філії "Укрінбанку яка на день звернення в КВ АППБ "Аваль" погашення достроково.

16 квітня 2002 року відкрита відновлювальна кредитна лінія на поповнення оборотних коштів в сумі 500 тис. грн. строком на 12 місяців. Оборотність кредитних коштів за травень - 45,92 дня, за червень - 28,99 дня, за липень - 32,49 дня.

Основним напрямком діяльності товариства є виробництво рибної продукції, переробка і консервування риби, виробництво страв з риби. Підприємство працює з 1996 року, розташоване в межах міста на земельній ділянці 0,49 га, забезпечене зручними під'їздними автомобільними шляхами. Виробничі площі 1580 кв. м., виробнича потужність складає 480 т. рибної продукції та 24 млн. шт фізичних банок на рік. Виробничі потужності складаються з консервного цеху, проектною потужністю 1430 тис. шт. умовних банок в місяць (2 млн. шт. - фізичних банок), цеху переобробки - 1 черга потужністю 240 т на рік, - цех рибообробки - 2 черга потужністю 240 т на рік. За 2001 рік виготовлено 1461,8 тис. шт. консервів 10 видів.

Підприємство постійно нарощує асортимент продукції. На 2002 рік планується випускати 13 видів консервів кількістю 12527 тис. шт. Це риба морська та річкова в томатному соусі, в олії, в східному соусі. Продукція має відповідні сертифікати. Продукція підприємства неодноразово відмічалася дипломами і грамотами за високу якість. Постійно проводиться робота над вдосконаленням якості, асортименту продукції, розширенням мережі постачальників та урізноманітненню асортименту сировини з врахуванням попиту споживачів. Організація збуту продукції проводиться з врахуванням конкретних побажань покупців. Торгові агенти виконують широкий спектр робіт - від прийняття заказів до його доставки. Проводиться гнучка цінова політика, яка дозволяє розширити коло споживачів.

Керівництво підприємства звернулось 15 серпня 2002 року в банк з проханням збільшення відновлюваної кредитної лінії з 500 тис. грн. до 1000 тис. грн. для поповнення обігових коштів для забезпечення виробничого процесу: придбання сировини, тари, оплати послуг пов'язаних з переробкою риби та видачі нового кредиту в сумі 1500 тис. грн. Термін кредитування по кредитній лінії - в межах діючої кредитної лінії до 16 квітня 2003 року, по позичці планується погашення щомісячно рівними частинами.

Керівником підприємства наданий в кредитний відділ філії банку пакет необхідних документів для прийняття рішення про можливість кредитування.

Варто зауважити, що перед аналізом фінансового с тану позичальника в кредитному відділі КВ АППБ "Аваль" здійснюється аналіз і групування даних балансу позичальника та звіту про фінансові результати за декілька попередніх дат. Обов'язковою є й модифікація звітності клієнта з визначенням питомої ваги на останню звітну дату. Мофікований звіт про фінансові результати і джерела їх використання ТОВ "Макро" дає змогу зробити висновок, що обсяги продажу за перший квартал поточного року досягли рівня першого півріччя минулого року.

Досягнуто позитивний фінансовий результат на останню звітну дату. Також аналізується у динаміці чистий об'єм продажу, операційний прибуток, прибуток до оподаткування та чистий прибуток або збиток. Проведений аналіз показав, що щоквартальні обсяги виробництва змінювалися в залежності від термінів промислового вилову риби, в цілому спостерігається зростання обсягів продажу.

Аналітичний баланс ТОВ "Макро" було теж проаналізовано в динаміці. Аналіз балансу показав, що підприємство нарощувало основні засоби шляхом будівництва заводу, обігові кошти мали тенденцію до росту в зв'язку з збільшенням обсягів виробництва. Підприємство протягом року також мало збитки, що пояснюється використанням обігових коштів на покриття витрат по будівництву заводу, короткострокові зобов'язання перед кредиторами мали тенденцію до збільшення, що також пояснюється вказаною причиною.

При проведенні аналізу фінансової звітності позичальника аналітичний баланс підприємства теж було трансформовано і проаналізовано.

З аналізу балансу було зроблено висновок, що основний та оборотний капітал ТОВ "Макро" щоквартально зростав в залежності від проведення будівельних робіт та спостерігалось нарощення виробничих потужностей. Крім того, за рахунок розширення виробництва підприємство в першому півріччі спрацювало прибутково.

Також був проведений аналіз звіту про рух фондів показав, що за півріччя оборотний капітал зріс, рахунки кредиторів знизились ріст фіксованих фондів відбувся по статтях капвкладень, довгосрокові пасиви станом на 01 липня 2002 року підприємство має дефіцит фіксованих коштів, оборотного капіталу.

Після такого аналізу фінансової звітності позичальника здійснюється розрахунок економічних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства-позичальника.

На основі проведеного аналізу фінансової звітності та іншої документації позичальника було зроблено висновок про фінансовий стан клієнта. За 5 років діяльності підприємства побудований завод по переробці риби потужністю 480т та 24 млн. банок. Будівництво заводу проходило як за рахунок власних коштів засновників так і за рахунок Фонду підтримки підприємництва. По попередній домовленості Фонд підтримки планував надати кредит в сумі 2,5 млн. грн., фактично траншами було профінансовано 1,6 млн. грн. Нестача фінансування вимусила підприємство використовувати обігові кошти на закінчення будівництва, що негативно відобразилося на фінансових показниках підприємства.

В листопаді 2001 року будівництво закінчено, підприємство набирає виробничі потужності. На 1 січня 2002 року були допущені збитки в сумі 270,9 тис. грн. Причини збитків пояснюються використанням коштів для запуску в експлуатацію цеху по виробництву консервів. Враховуючи результати роботи 2001 року підприємством намічені заходи по зниженню собівартості продукції та усуненню збитків, в результаті за 6 місяців п. р. отримано прибутку в сумі 142,6 тис. грн.

Валюта балансу за звітний період досягла 3931,3 тис. грн., з них власний капітал, займає 2% в валюті балансу, довгострокові пасиви - 44%, короткострокові зобов'язання 54%. Довгострокові зобов'язання це позика Фонду підтримки підприємництва в розмірі 1640 тис. грн. (термін повернення лютий-березень 2003 року) та фінансова допомога на довгостроковій основі засновників 100 тис. грн.

Потреби в додаткових короткострокових позикових коштах по балансу на 01.07. 02 не має, що свідчить про оптимальне використання позикових коштів для забезпечення досягнутого обсягу виробництва (при завантажені виробничих потужностей на 50%) Поповнення обігових коштів для забезпечення фінансування затрат по переробці морської та річкової риби.

Переробка риби проводиться на власних виробничих потужностях. Виробничі потужності консервного цеху: 24000 тис. шт. фізичних банок в рік. Підприємство планує завантажити виробничі потужності на 100%, на сьогодні в зв'язку з обмеженістю в обігових коштах виробничі потужності завантажені на половину. На підприємстві введені в дію 4 автоклави, вакуум-закаточні машини, проведена модернізація обладнання, що дозволяє підвищити потужності по випуску консервів до 2100 тис. шт в місяць.

Від рівня забезпеченості обіговими коштами залежить кінцевий результат діяльності підприємства. По причині відсутності обігових коштів значна кількість обладнання простоювала. З серпня 2001 по травень 2002 року фондовіддача була дуже низька, доходила до 0,17%. В травні п. р. отримані кредитні кошти в сумі 500 тис. грн. були направлені на поповнення обігових коштів, що дало можливість завантажити обладнання на 52%.

Для виключення негативних моментів в роботі, тобто не повного завантаження обладнання та простою через відсутність сировини, необхідне поповнення обігових коштів в двох напрямках:

• Для формування запасів сировини на період з жовтня 2002 по травень 2003р. в кількості 2000 тон на суму 1500 тис. грн. Промисловий вилов кільки ведеться у Чорному морі сезонно з травня по жовтень. Заготовку риби планується провести в серпні-вересні.
• Для забезпечення процесу переробки сировини збільшити кредитну лінію до 1000 тис. грн. Питома вага сировини складає 17% в загальних витратах виробництва. На період з серпня 2002 року по березень 2003 року загальні витрати складають 12458 тис. грн., з них сировина 2154 тис. грн., додаткові матеріали (банка, олія, мука, цукор, спеції, етикетка, пакувальний матеріал та інше) 7548 тис. грн., вода, електроенергія 370 тис. грн., заробітна плата 877 тис. грн..

З серпня по березень планується випустити 16,1 млн. шт. консервів, очікується виручка від реалізації продукції в сумі 13621 тис. грн., прибуток тільки від реалізації консервів складе 1291 тис. грн.

Крім того очікуються грошові надходження від реалізації сировини (свіжомороженої риби) в середньому 100-120 тис. грн. в місяць, всього по березень включно 895 тис. грн., від надання послуг (оренда приміщення) 475 тис. грн., загальна сума грошових надходжень за серпень-березень очікується в розмірі 14991 тис. грн. Перевищення грошових надходжень над витратами складе 2533 тис. грн.

Залучення позикових коштів для поповнення обігового капіталу дозволить підприємству розрахуватися з Фондом підтримки підприємництва. Підприємство повинно повернути позику, отриману згідно договору від 01.03. 2000р., в сумі 1640 тис. грн. до 1 квітня 2003 року. Перевищення грошових надходжень над витратами в сумі 2533 тис. грн. підтверджує реальність планів по поверненню позики Фонду.

Для постачання додаткових матеріалів - банки, етикетки, муки, олії, томатної пасти та іншого в наявності є договори. Підприємство працює з постійними постачальниками. Договорами передбачаються різні форми розрахунків: 100% попередня оплата, по факту постачання, часткова попередня оплата.

Грошові надходження від реалізації продукції щомісячно плануються в сумі 1600-2000 тис. грн. Грошові надходження плануються від реалізації продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

По фінансових показниках діяльності (обсяги продаж, прибуток, ліквідність, рентабельність, оборотність товарних запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості) прослідковується тенденція до покращання. Рентабельність продаж досягла 5%, власного капіталу 321%, оборотність товарних запасів знизилася до 30,07 дня, термін погашення рахунків дебіторів до 35,59 дня, рахунків кредиторів до 76,95 дня. В складі дебіторської заборгованості простроченої заборгованості не має. Оцінка попереднього рейтингу підприємства підвищилася з 11% на 1 січня п. р., 23% на 1 квітня п. р. до 34% на звітну дату.

В спеціально розроблену таблицю кредитного рейтингу були занесені дані позичальника і визначено кредитний рейтинг клієнта, характеристика діяльності оцінена на 80%, кредитний рейтинг клієнта на 57%.

Цим і закінчився етап кредитного процесу, що полягає в визначенні кредитоспроможності позичальника. На нашу думку саме в КВ АППБ "Аваль"

здійснюється детальний та найбільш точний аналіз кредитоспроможності позичальників, які звернулись в банк з проханням про надання одноразової позики чи відкриття кредитної лінії, в порівнянні з іншими банками.

А для клієнтів, що звернулись в банк з проханням надати позичку у вигляді овердрафту аналіз фінансового стану і визначення ліміту кредитування дещо інший. Звичайно, кожний банк застосовує власну методику оцінки кредитоспроможності позичальників при кредитуванні його у формі овердрафту. Дослідимо та проаналізуємо діючу практику кредитування господарських форм овердрафт в КВ "Ощадбанку" на прикладі кредитування у такій формі ТОВ "Декор".

ВК "Ощадбанку" досить плідно працює з клієнтами по видачі позички у такій формі на основі Положення про овердрафтне кредитування" від 28.12. 2000р. КВ "Ощадбанку"

Згідно цього Положення овердрафтом названо короткострокову позичку, яка надається банком надійному клієнту понад залишок на його поточному рахунку у межах наперед обумовленої суми (ліміта кредитування), шляхом дебетування цього рахунку за рахунок кредитних ресурсів банку.

Відбір клієнтів КВ "Ощадбанку" що мають право на одержання овердрафту, відбувається по таких критеріях:

• наявність поточного рахунку в КВ "Ощадбанку" не менше 3-х місяців;
• середньомісячні стабільні надходження на поточний рахунок, по якому дається овердрафт, не менше еквівалента 100 тис. грн. (за винятком надходжень із депозитних, трастових, позичкових рахунків, надходжень у вигляді внеску в статутний фонд, фінансової допомоги і перекидання з одного рахунку клієнта на інший);
• фінансова стійкість, стан і розміщення власних оборотних коштів;
• своєчасність повернення і повнота розрахунків по раніше отриманих кредитах. Овердрафт не дається клієнтам, що мають прострочену заборгованість перед банком по будь-якому виді наданих послуг;
• суб'єктивна позитивна думка кредитної комісії філії (регіонального управління), а в необхідних випадках - кредитного комітету банку.

Овердрафт не дається сільськогосподарським виробникам, трастовим і страховим компаніям, підприємствам, що є фінансовими посередниками.

Керівник ТОВ "Спектр", що обслуговується у КВ "Ощадбанку" з 25.03. 1998р. і має там поточний рахунок №2600610532 звернувся в банк 15.11. 2001р. із заявою з проханням встановити ліміт по овердрафту. Підприємство відповідає всім встановленим вимогам та критеріям банку щодо можливості кредитування у вигляді овердрафту.

Керівник ТВО "Спектр" Підубний В. I. подав в кредитний підрозділ фінансову звітність: Форма 1 "Баланс" і Форма 2 "Звіт про фінансові результати" на останню звітну дату.

Для розрахунку ліміту кредитування та оцінки фінансового стану позичальника ТОВ "Спектр" в КВ "Ощадбанк" використані дані про рух коштів по поточному рахунку ТОВ "Спектр" КВ "Ощадбанку" за останні 2 місяця, а також баланс підприємства на останню звітну дату.

При розрахунку ліміту кредитування використовується формула 2.3:

Л = Кп * Кс * Кф, (2.3) де Л - ліміт кредитування;

Кп - сума ймовірних надходжень у тиждень; Кс - коефіцієнт зниження надходжень; Кф - коефіцієнт фінансового стану і статусу підприємства.

З сумарного кредитового обороту при розрахунку К1 і К2 виключаються:

• надходження з депозитних, трастових, позичкових рахунків, надходження у вигляді внеску в статутний фонд, фінансової помочі;
• результат перекидань між рахунками клієнта.

Отже, "можливе" надходження на поточний рахунок ТОВ "Спектр" протягом одного тижня в такому місяці складає 294570,17 грн.

Коефіцієнт зниження надходжень (Кс) при збільшенні надходжень, коли К1>К2, Кс=1; при зменшенні надходжень, коли К1<К2, Кс= =К1/К2. В даному випадку К1Ж2 (1600257,00 > 756304,42), то Кс = 1.

Коефіцієнт фінансового стану і статусу підприємства, що дає більш повну інформацію про фінансовий стан позичальника і його статус і розраховується за формулою 2.5.

Кф = Сума ваг/100, (2.5.)

Моментальна ліквідність балансу ТОВ "Спектр" розраховується за формулою 2.6:

Кл = А1:3, (2.6)

де Кл - моментальна ліквідність балансу; А1 - найбільше ліквідні активи (кошти і їхні еквіваленти - стр. 230 + 240 активу балансу); З - поточні зобов'язання (результат розділу IV пасиву балансу).

На основі даних балансу ТОВ "Спектр" найбільш ліквідні активи на 01.11. 2001 р. становлять 113300 грн., а поточні зобов'язання - 212500 грн.

Даний коефіцієнт позитивно характеризує перспективи платіжних можливостей за умови мобілізації засобів ТВО "Спектр" з розрахунку з дебіторами. Він показує, яку частину короткострокових зобов'язань підприємство може погасити за рахунок ліквідних активів.

Коефіцієнт відношення перманентного капіталу до короткострокових залучених засобів розраховується за формулою 2.7:

Квід = (Вз+ Дзс): Кпс,

де Квід - коефіцієнт відношення перманентного капіталу до короткострокових залучених засобів; Вз- власні засоби (результат поділу І пасиву балансу); Дзс - довгострокові залучені засоби (результат поділу III пасиву балансу); Кпс- - короткострокові залучені засоби (результат поділу IV пасиву балансу).

Для ТОВ "Спектр" власні засоби, на основі даних балансу, складають на 01.11. 2001 р. 879700 грн., довгострокових залучених засобів підприємство, немає, короткострокові залучені засоби - 212500 грн.

Виходячи з даних балансу та застосовуючи формулу 2.7 розрахуємо коефіцієнт відношення перманентного капіталу до короткострокових залучених засобів ТОВ "Спектр".

Коефіцієнт відношення перманентного капіталу до короткострокових залучених засобів дає уявлення про структуру засобів підприємства.

На основі підрахованого коефіцієнта суми можливих надходжень в неділю (Кп), коефіцієнта зниження надходжень (Кс), коефіцієнта фінансового стану та статусу (Кф) ТОВ"Спектр" розраховуємо ліміт кредитування згідно формули 2.3: Л = 294570,17 *1 *0,85 = 250384,64 грн.

Підприємство ТОВ "Спектр" хоче отримати бланковий овердрафт тобто овердрафт забезпечений тільки непокритою порукою керівника підприємства - позичальника.

Згідно "Положення про овердрафтне кредитування КВ "Ощадбанку " бланковий ліміт по овердрафту повинен складати не більше ніж 50% від ліміту по овердрафту розрахованого на основі Методики. Крім того сума бланкового овердрафту не повинна перевищувати розмір власних оборотних засобів підприємства. Для цього розрахуємо розмір власних оборотних засобів ТОВ "Спектр" на 01.11. 2001 р. за формулою 2.8:

• ВЗ=ВК-НА, (2.8) де ВЗ – власні - оборотні засоби;
• ВН - власний капітал (стр. 380 графа 4 Балансу);
• НА - необоротні активи (стр. 080 графа 4 Балансу).

Згідно Методики розрахунку ліміт по овердрафу ТОВ "Спектр" складає, 125192,00 грн.

Таким чином здійснюється відбір, аналіз фінансового стану та визначення ліміту кредитування клієнтів, які хочуть отримати позику у вигляді овердрафту в КВ "Ощадбанку".

Отже, оцінка фінансового стану є необхідною умовою кредитних відносин між клієнтом і банком важливе місце посідає сама методика оцінки кредитоспроможності. Критерії оцінки фінансового стану позичальника, як показало дослідження, встановлюються вітчизняними комерційними банками самостійно на підставі ґрунтовної і виваженої оцінки фінансової діяльності клієнта, проведеної за підсумками порівняльного аналізу балансів, звітів про фінансові результати та їх використання тощо.

19.06.2011