Сутність, види та механізм здійснення факторингових операцій банками. Реферат
Розрізняють внутрішній та зовнішній (міжнародний) факторинг, конвенційний та конфіденційним, з правом регресу та без права регресу, з повним та з частковим набором послуг, з перевідступленням усіх боргів або визначеної частки, з попередньою оплатою (кредитування постачальника) і без попередньої оплати
Факторинг - одна з нетрадиційних банківських послуг, що з'явилася у банківській практиці у 50-х роках.
Факторинг - це операція, що поєднує в собі кредитування клієнта з метою формування обігового капіталу, а також ряд посередницько-комісійних послуг. Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються дебіторські рахунки, пов'язані з поставкою товарів чи наданням послуг. Також банк може надавати клієнту ряд інших послуг, таких як ведення бухгалтерії, інформаційні, юридичні послуги.
У факторингу беруть участь три сторони: фактор (спеціалізована установа, спеціальний відділ комерційного банку); постачальник; покупець.
Розрізняють внутрішній та зовнішній (міжнародний) факторинг, конвенційний та конфіденційним, з правом регресу та без права регресу, з повним та з частковим набором послуг, з перевідступленням усіх боргів або визначеної частки, з попередньою оплатою (кредитування постачальника) і без попередньої оплати.
Конвенційний факторинг є комплексною системою обслуговування клієнта і зосереджує в собі бухгалтерські, юридичні, консультаційні та інші послуги. Фактично за клієнтом зберігаються лише виробничі функції;
Конфіденційний факторинг обмежується тільки дисконтуванням рахунків-фактур. Переваги цього виду факторингу для клієнта полягають у тому, що він є більш незалежним від банку.
Факторингова послуга може надаватись банком як в поєднанні з фінансуванням, так і без фінансування. При факторингу без фінансування клієнт подає фактору документи, що підтверджують відвантаження товару, а фактор зобов'язується отримати на користь клієнта грошові кошти.
Тобто роль фактора зводиться до інкасування фінансових документів. Факторинг з фінансуванням полягає в тому, що фактор купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти у розмірі 80-90% від суми боргу. Решта 10-20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові.
Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору. При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.
У договорі може передбачатися: право регресу - право повернення фактором клієнту несплачених покупцем розрахункових документів з вимогою повернення коштів; негайна оплата фактором розрахункових документів, тільки-но вони будуть йому пред'явлені (фактично це означає кредитування фактором клієнта).
Доходи фактора від здійснення факторингової операції складаються з двох частин:
- комісійні за послуги по обслуговуванню боргу (в розмірі 1—2% загальної суми придбаних банком рахунків);
- позичковий процент, нарахований на виданий клієнту аванс.
Внаслідок швидкого обігу дебіторських рахунків і в зв'язку з незначним періодом користуванням авансом дохід банку від позичкового процента менший, ніж від комісійних платежів.
Схема здійснення факторингової операції:
- відвантаження постач-ком покупцеві товарів (робіт, послуг);
- акцепт покупцем борг вимог за товари;
- пред'явлення постач-ком боргових вимог фактору з метою їх пере відступлення;
- вивчення фактором кредитоспроможності постачальника і, у разі позитивного результату, укладення з ним договору факторингу;
- перерахування постачальникові коштів у розмірі 70-90% суми борг вимог, придбаних фактором;
- виставлення фактором боргових вимог для оплати їх покупцем;
- оплата покупцем виставлених на нього фактором борг вимог;
- перерахування фактором постачальнику залишку коштів (10-30%) за мінусом плати за факторингове обслуговування.
Плата за факторингове обслуговування включає: комісію за послуги у розмірі визначеного договором проценту від загальної суми придбаних фактором боргових вимог; процент за кредит, наданий фактором постачальнику.
02.06.2011