Українська грошово-кредитна система. Реферат
Головною ланкою кредитної системи є банки. Сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв'язку становлять банківську систему - складову частину кредитної системи
В Україні склалася дворівнева банківська система:
- першим її рівнем є Національний Банк України (НБУ),
- другим - банки та банківські установи.
Національний Банк України - державний банк країни, який разом із своїми філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи. Національний Банк України утворений згідно з Законом України "Про банки і банківську діяльність" від 30 березня 1991 року.
Як на Центральний банк, на нього згідно з законом, було покладено такі основні функції:
- емісія грошей та організація їх обігу;
- кредитор останньої надії для комерційних банків;
- організація розрахунків між банками;
- обслуговування державного боргу країни;
- проведення операцій на ринку державних цінних паперів та валютному ринку;
- видача комерційним банкам ліцензій на здійснення банківських операцій та операцій з іноземною валютою;
- контроль за діяльністю комерційних банків.
Національний банк підзвітний Верховній Раді України. Йому належить виключне право випуску готівкових грошей в обіг та їх вилучення з обігу, тобто виконання функцій резервної системи.
В зв'язку з цим НБУ:
- визначає порядок ведення касових операцій у народному господарстві;
- організовує виготовлення банкнот і металевих грошей;
- встановлює правила перевезення, зберігання та інкасації готівкових грошей;
- забезпечує створення резервних фондів банкнот та металевих грошей;
- визначає прикмети та порядок плати грошових знаків, також порядок обліку пошкоджених банкнот і монет та їх знищення.
На Центральний банк покладається регулювання грошового обігу в країні, в зв'язку з чим він з певною періодичністю готує для уряду аналіз стану та свої пропозиції з цього питання.
Для регулювання діяльності комерційних банків Національний Банк України визначає для них такі економічні нормативи:
- мінімальний розмір статутного фонду;
- граничне співвідношення між розміром власних коштів банку і сумою його активів;
- показники ліквідності балансу визначаються у вигляді нормативного співвідношення між активами і зобов'язаннями банку з урахуванням терміну їх погашення, а також можливості реалізації активів;
- розмір обов'язкових резервів, що розміщуються в Національному банку;
- максимальний розмір ризику на одного позичальника. Визначається в процентному відношенні до загальної суми власних коштів банку. В розрахунок ризику включається вся сума вкладень і кредитів даному позичальнику, а також видані за його дорученням гарантії, доручення та інші зобов'язання.
Максимальні розміри валютного, процентного та курсового ризиків являють собою максимальну суму незбалансованості різних видів активів і пасивів за їх валютною і процентною структурою.
Центральний банк здійснює контроль за дотриманням комерційними банками банківського законодавства.
У разі систематичного недотримання комерційними банками цього законодавства Центральний банк має право:
- ставити перед засновниками комерційного банку питання про здійснення заходів з фінансового оздоровлення банку (збільшенню власних коштів, зміні структури активів тощо), про організацію чи ліквідацію банку;
- застосовувати санкцію у вигляді стягнення грошового штрафу в розмірі додаткового доходу, одержаного внаслідок неправомірних дій банку;
- підвищувати норми обов'язкових резервів;
- призначати тимчасову адміністрацію для управління банком на термін, необхідний для його фінансового оздоровлення;
- відкликати ліцензію на здійснення банківських операцій.
Центральний банк створює і організовує діяльність Державної скарбниці, забезпечує зберігання резервних фондів грошових знаків, дорогоцінних металів і золотих запасів; представляю інтереси України у зносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міжнародне співробітництво передбачене на рівні центральних банків.
Структуру Національного банку України становить:
- центральний апарат та його функціональні органи (Центральна розрахункова палата, через яку проходять всі міжбанківські платежі, Центр міждержавних розрахунків, Центральне сховище тощо);
- Кримське республіканське управління;
- обласні управління і розрахункові центри при них;
- регіональні відділення і розрахунково-касові центри в містах і районах;
- низка організацій при Національному банку.
Державні фінансові органи разом із Центральним банком виконують регулюючі функції у сфері фінансів. Найголовнішим серед них є Міністерство фінансів, яке займається питаннями планування та виконання державного бюджету і бюджетним фінансуванням; Державне казначейство яке займається збором державних доходів і їх витратою згідно з державним бюджетом.
Комерційні банки. На початок 1995 року в Україні було зареєстровано 228 банків (1891 банківська установа). Мало це чи багато? Порівняно з США, де діють тисячі фінансових посередників, звичайно, мало; порівняно з Японією, де діють лише 26 банків, - навіть багато. Відповідь залежить від фінансового стану банків та розвитку всієї системи в цілому. Японські банки мають великі обсяги капіталів та сотні філій по всій країні.
Слід зазначити, що багато банків на початок 1995 року мали невеликі капітали. Так, з усіх діючих близько 60 банків мали капітал, що дорівнював вартості середньої київської трикімнатної квартири. В той же час існували банки з вагомим капіталом та розгалуженою мережею філій. Наприклад "Україна" (535 філій), Промінвестбанк України (400 філій), Укрсоцбанк (116 філій).
В Україні кредитна система перебуває в стадії перебудови відповідно до потреб ринкової економіки.
01.06.2011