• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Характеристика операцій банків із заставними. Заставна - це борговий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її випуск передбачений іпотечним договором.

Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту.

У разі видачі заставної припиняються грошові зобов'язання боржника за договором, який обумовлює основне зобов'язання, та виникають грошові зобов'язання боржника щодо платежу за заставною.

Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про оформлення заставної.

Іпотекодержатель (власник заставної) може до настання строку виконання боржником зобов'язань за заставною проводити операції з належними йому заставними для рефінансування власної діяльності шляхом залучення додаткових грошових коштів від інших осіб. Рефінансування може здійснюватися такими способами:

• відчуження (продаж) заставної шляхом вчинення індосаменту з компенсацією індосанту вартості заставної у встановленому сторонами розмірі;
• продаж заставної із зобов'язанням зворотного викупу (операція репо);
• передача заставної у заставу для забезпечення виконання зобов'язань перед іншими кредиторами;
• емісія іпотечних цінних паперів.

Реформування іпотечних активів КБ

Реформування іпотечних активів є об'єднання зобов'язань за договорами про іпотечний кредит у неподільну цілісність зобов'язань — консолідований іпотечний борг, та одночасне об'єднання відповідних іпотек за іпотечними договорами в іпотечний пул.

Основне зобов'язання за договором про іпотечний кредит одночасно може бути реформоване тільки в один консолідований іпотечний борг.

Одночасно з таким реформуванням кредитодавець створює відповідні іпотечні пули. До таких іпотечних пулів включаються іпотеки, що забезпечують виконання основних зобов'язань за договорами про іпотечний кредит, реформованими у відповідний консолідований іпотечний борг. Розмір іпотечного пулу має бути більшим, ніж забезпечений ним консолідований іпотечний борг.

До іпотечного пулу мають входити іпотеки, які відповідають таким вимогам:

• предметом іпотеки є нерухомість, яку збудовано та належним чином зареєстровано у відповідному Державному реєстрі;
• предмет іпотеки на повну вартість застрахований на користь іпотекодержателя від ризиків загибелі або пошкодження;
• основне зобов'язання за договором про іпотечний кредит застраховане від фінансових ризиків на користь кредитедавця.

Сума реформованих у консолідований іпотечний борг зобов'язань боржників є вартістю іпотечних активів.

Строк, на який зобов'язання за договорами про іпотечний кредит реформовані у консолідований іпотечний борг, є строком існування іпотечних активів.

Кредитодавець самостійно визначає кількість діючих договорів про іпотечний кредит, зобов'язання за якими підлягають реформуванню, та вимоги до них з урахуванням строків дії договорів та розміру зобов'язань за ними.

Консолідований іпотечний борг має об'єднувати зобов'язання не менш як трьох боржників. Сума окремого консолідованого іпотечного боргу при реформуванні зобов'язань має бути в розмірі, еквівалентному не менше ніж 200 тисячам євро за курсом Національного банку України на дату здійснення операції з таким боргом.

Кредитодавець має право вилучати зобов'язання з консолідованого іпотечного боргу за одними договорами про іпотечний кредит та замінювати їх на зобов'язання за іншими подібними договорами, а також одночасно змінювати склад відповідного іпотечного пулу.

У консолідований іпотечний борг кредитодавець може включити тільки зобов'язання, які мають однакові умови договорів про іпотечний кредит, умови іпотечних договорів та інші умови, перелік яких визначає кредитодавець.

Не підлягають реформуванню в консолідований іпотечний борг зобов'язання, забезпечені іпотекою, предмет якої перебуває у власності обмежено дієздатних чи недієздатних осіб, а також зобов'язання, забезпечені наступною іпотекою.

Сутність іпотечних сертифікатів та особливості їх випуску комерційними банками

Іпотечний сертифікат – особливий вид цінного паперу, забезпечений іпотечними активами або іпотеками.

Іпотечні сертифікати можуть бути випущені у вигляді:

• сертифікатів із фіксованою дохідністю;
• сертифікатів участі.

Емісія та обіг іпотечних сертифікатів регулюються Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати".

Особливості сертифікатів з фіксованою дохідністю. Сертифікати з фіксованою дохідністю — це сертифікати, забезпечені іпотечними активами та посвідчують такі права власників:

• право на отримання номінальної вартості в передбачені умовами випуску сертифікатів терміни;
• право на отримання процентів за сертифікатами на умовах інформації про випуск сертифікатів;
• право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом прийнятих на себе зобов'язань — з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю, переважно перед іншими кредиторами емітента.

Особливості сертифікатів участі. Сертифікат участі є іменним цінним папером.

Сертифікати участі — це сертифікати, які забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами.

Власник сертифікатів участі має такі права:

• право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів;
• право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов'язань — з вартості іпотечних активів, які знаходяться у довірчій власності управителя.

Виконання зобов'язань за одним випуском сертифікатів участі можуть забезпечувати один або декілька консолідованих іпотечних боргів.

Власник сертифікатів участі приймає на себе ризик дострокового виконання зобов'язань боржниками за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив, про що обов'язково зазначається в інформації про випуск сертифікатів.

Строк обігу сертифікатів участі має відповідати строку виконання зобов'язань за договорами про іпотечний кредит, що реформовані в іпотечні активи, та строку відчуження іпотечних активів.

Сертифікати можуть бути випущені в одній з таких форм:

• іменні сертифікати документарної форми випуску (іменні документарні сертифікати);
• іменні сертифікати бездокументарної форми випуску (іменні бездокументарні сертифікати);
• сертифікати на пред’явника документарної форми випуску (документарні сертифікати на пред’явника).

Особливості випуску сертифікатів. Інформація про випуск сертифікатів та випуск сертифікатів підлягають реєстрації у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Емітент сертифікатів зобов'язаний після реєстрації оприлюднити інформацію про випуск сертифікатів шляхом її розміщення у друкованих засобах масової інформації.

Випуск сертифікатів здійснюється з додержанням таких вимог:

• загальний розмір емісії сертифікатів не може перевищувати вартість іпотечних активів;
• строк обігу сертифікатів не може перевищувати строк дії договорів про іпотечний кредит, реформованих в іпотечні активи, які є забезпеченням випуску сертифікатів, строку існування іпотечних активів та строку відчуження іпотечних активів;
• загальна номінальна вартість сертифікатів, випущених емітентом, не може перевищувати 50-кратного розміру власного капіталу емітента;
• обсяг здійснюваного випуску сертифікатів має бути не менше суми, еквівалентної 100 тисячам євро за курсом Національного банку України на день прийняття рішення про випуск сертифікатів;
• ризики за усіма зобов'язаннями, які підлягають об'єднанню у консолідований іпотечний борг мають бути застраховані;
• сертифікати є неподільними.

Характеристика діяльності КБ з управління та керування іпотечними активами

Метою управління іпотечними активами є отримання доходу власниками сертифікатів відповідно до умов інформації про їх випуск.

Суб'єктами управління іпотечними активами є установник та управитель.

Установник – власник іпотечних активів, які він передає в управління управителю.

Управитель – розпорядник. фін. установа, яка діє від свого імені, здійснюючи управління іпотечними активами в інтересах установника.

При випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю установником виступає емітент.

При випуску сертифікатів участі установником довірчої власності виступають власники сертифікатів участі даного випуску.

Особливості взаємодії суб'єктів управління іпотечними активами визначаються в залежності від обраної емітентом фінансової моделі перетворення платежів, що надходять за іпотечними активами, у платежі за сертифікатами.

Такі моделі можуть передбачати випуск сертифікатів з фіксованою дохідністю або сертифікатів участі.

Модель, за якою випускаються сертифікати участі, передбачає, що власники сертифікатів передають управителю іпотечні активи у довірчу власність.

Модель, за якою випускаються сертифікати з фіксованою дохідністю, передбачає, що власником іпотечних активів є емітент.

Фінансова установа, яка є емітентом та одночасно — кредитодавцем за договорами про іпотечний кредит, зобов'язання за якими реформовані в іпотечні активи, є розпорядником платежів, які надходять за іпотечними активами.

Розпорядження платежами передбачає:

• забезпечення в достатніх обсягах своєчасних надходжень грошових коштів за іпотечними активами;
• обслуговування іпотечних активів або контроль за діяльністю керуючих іпотекою;
• своєчасний розподіл платежів, які надходять за іпотечними активами, між власниками сертифікатів відповідно до умов інформації про їх випуск;
• проведення своєчасної заміни частин іпотечних активів.

Обслуговування іпотечних активів здійснюється керуючим іпотекою. Керуючим іпотекою може бути тільки банк.

Обслуговування іпотечних активів полягає у виконанні таких функцій:

• контроль за своєчасною сплатою боржниками платежів за договорами про іпотечний кредит;
• отримання на користь кредитодавця платежів за договорами про іпотечний кредит;
• розподіл отриманих платежів за договорами про іпотечний кредит між власниками сертифікатів у разі, якщо керуючий іпотекою є розпорядником платежів;
• перерахування розпоряднику платежів загальної суми платежів за договорами про іпотечний кредит для подальшого розподілу таким розпорядником цих коштів між власниками сертифікатів у разі, якщо керуючий іпотекою не є розпорядником платежів;
• здійснення заходів щодо примусового стягнення платежів за договором про іпотечний кредит та щодо звернення стягнення на предмет іпотеки;
• здійснення заходів щодо виконання боржниками їх зобов'язань за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив;
• здійснення інших дій з метою виконання зобов'язань перед емітентом та власниками сертифікатів.

Управителем може бути:

• банк, який має дозвіл Національного банку України на виконання операцій з довірчого управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
• інша фінансова установа, якщо вона відповідає вимогам, встановленим спеціально уповновженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Керуючим іпотекою може бути банк, який задовольняє такій вимозі: загальний обсяг заборгованості за договорами про іпотечний кредит, наданий цим банком у національній валюті, які можуть бути реформованими у консолідований іпотечний борг, становить суму, еквівалентну не менше ніж 5 мільйонам євро за курсом Національного банку України.

30.05.2011