Світова презентація PISA–2025 у стінах University College London зафіксувала тривожний факт: середній результат країн ОЕСР з математики та читання є найнижчим за всю історію дослідження. Кожен п’ятий 15-річний підліток у світі сьогодні не має базових знань одразу з трьох дисциплін. Світ масово накриває феномен «hasty readers» – це частка дітей, які читають швидко, але поверхнево й неточно розуміють зміст, з 2018 року зросла майже удвічі (до 9%).
Проте найболючішим викликом для України є навіть не стільки відсутність базових знань у майже половини підлітків, а глибока криза мотивації та розуміння значущості предметів. 64% українських школярів вважають, що навчання у школі ніяк не знадобиться їм у майбутньому та кар'єрі.
За це можна «подякувати» популяризаторам легкого контенту, які роками культивують небезпечний міф: «Навіщо вчити формули, біологію чи читати книжки, якщо успіх – це знімати Тік-Токи або ж чекати на заробіток легких грошей?» Це катастрофічна ілюзія, за яку доведеться платити в дорослому житті.
В еру штучного інтелекту всі прості та рутинні завдання виконуватимуть алгоритми. Люди без фундаментальних знань, здатності аналізувати та критично мислити ризикують опинитися на межі бідності й безпорадності у новій економіці.
Аналізуючи, чого саме критично не вистачає нашим дітям за даними PISA, важливо розуміти, що це цифри не про шкільні оцінки, а про повсякденне виживання та спроможність у реальному житті.
У читанні та роботі з текстом оприлюднено найдраматичніший тренд: наші 15-річні хлопці за навичками читання відстають від дівчат на 1,5 року, читаючи так, ніби досі навчаються у 8 класі. Дітям бракує критичного аналізу. Вони бачать окремі факти, але не вміють відрізнити правду від маніпуляції та виділити головне.
У нашому сьогоденні це означає, що підліток не здатен розпізнати ворожу інформаційну атаку, відрізнити фейк від реальної загрози чи правильно зрозуміти умови офіційного документа.
У математиці учням бракує не вміння рахувати умовно у стовпчик, а просторового уявлення та математичного моделювання. У реальному житті це конвертується у невиплачені кредити з прихованими відсотками, розведені руки під час побутового ремонту чи будівництва, й абсолютну нездатність розібратися у власній платіжці за комуналку чи податкових деклараціях.
У природничих науках критично бракує причинно-наслідкового мислення та розуміння наукового методу. Це прямо впливає на те, як люди стають жертвами шахраїв і псевдолікарів, купують «чарівні таблетки», вірять у конспірологію чи не знають, як елементарно захистити своє здоров'я й безпеку в кризових ситуаціях.
Падіння навички глибинного занурення в текст тягне за собою все решту: якщо дитина не може правильно прочитати та розшифрувати умову задачі з фізики чи алгебри, вона не зможе її вирішити, навіть знаючи формулу назубок.
На тлі цих викликів виразно помітне світло серед темряви та унікальний феномен України. Попри повномасштабну війну, тривоги, блекаути та той факт, що 58% дітей пропускали навчання через безпекові загрози (проти 22% у світі), Україна не впала в результатах порівняно з 2022 роком. Ми втримали плато.
Це сталося завдяки єдиному незамінному ресурсу – нашим учителям. Понад 75% українських підлітків відзначають увагу вчителя до їхнього навчання, а 78% – додаткову допомогу. За цими показниками ми суттєво випереджаємо середні значення розвинених країн світу. Наші педагоги тримають освітній фронт під обстрілами та в укриттях.
Наразі для нас настав час повернути цінність знанням. PISA–2025 – це не вирок і не просто цифри у звіті, а точний діагноз і водночас наша точка відліку.
Коли нам здається, що школа «нічого не дала» – це небезпечна ілюзія. Вона дає фундаментальну опору, а саме вміння мислити, відрізняти правду від брехні, аналізувати складні системи й не губитися у світі, який змінюється щодня.
Та головне в цьому процесі, на мій погляд, є бажання самих дітей навчатися, відкривати нове та ставити запитання. А наше завдання як учителів, батьків, суспільства та держави в цілому – запалити цю іскру.
Потрібно припинити знецінювати інтелект і чесно пояснювати підліткам, що освіта - це не про оцінку в атестаті й не про іспит «для галочки», а про їхню особисту свободу, фінансову незалежність, безпеку та спроможність самостійно обирати власний шлях.
Автор: Оксана Хомич, доктор философии по образовательным, педагогическим наукам.
