Хочу поділитися думками про майбутнє НМТ–2027. Тема болюча для вчителів, батьків та учнів.
Президент Володимир Зеленський поставив чітку задачу: зменшити навантаження на дітей, які п’ятий рік навчаються в умовах війни. Реагуючи на це, міністр освіти і науки Андрій Бутенко зазначив: «Ми працюватимемо з колегами, щоб знайти варіанти і виконати доручення Президента та зробити НМТ ефективним і менш стресовим для наших здобувачів освіти».
Зменшення навантаження – це правильний крок. Але, на мою думку, дуже важливим у будь-яких змінах є соціальна справедливість. Дитина, яка чесно вчилася попри тривоги й блекаути, має реалізувати себе. Проте в умовах, коли випускники змушені складати 4 предмети за один день – це практично неможливо. Це лотерея на витривалість нервової системи, де на 3–4 годині тестування учень просто «перегорає».
Я не фахівець у галузі безпеки, але реальність диктує свої умови. Не думаю, що в травні-червні 2027 року безпекова ситуація суттєво покращиться. Тому розраховувати треба на те, щоб проводити весь НМТ одразу у сховищах, а не переривати процес і спускатися туди під час тривоги.
Що ж до самого формату іспиту, то я не змінюю своєї професійної позиції. Ще 16 лютого 2023 року у своєму блозі «Пошук оптимального формату НМТ–2023» я писав:
«Вважаю правильним наступний формат.
У перший день учні складаєть тестування з двох предметів: українська мова і математика. Пропоную час виконання 150 або 180 хвилин.
У другий день випускники складають історію України та один предмет за вибором. Пропоную час виконання 120 або 150 хвилин».
Залишаюся при цій думці й зараз. Проте час виконання може бути й меншим, якщо передбачити обов'язкову перерву між предметами.
Якщо поєднати першу думку (безпекову) і другу (структурну), то виникає необхідність створення більшої кількості придатних сховищ та проведення іспитів у дві зміни. Наприклад, перша зміна розпочинає о 10:00, а друга – о 15:00. Щоб не було плутанини: мова йде про різні потоки вступників, адже кожен конкретний учень складає свої іспити у два різні дні у свою фіксовану зміну. Це цілком реально, якщо прийняти чітку та гуманну схему: 60 хвилин на перший предмет + 20 хвилин перерви для психологічного розвантаження + 60 хвилин на другий предмет.
До того ж, ідея «розділення» предметів чудово корелюється ще з однією думкою Президента – можливістю перескладання НМТ (як це працює з аналогами тестування у багатьох країнах світу).
Уявімо сьогоднішню схему: 120 хвилин на два предмети спільно. Абітурієнт вдало склав українську мову, але хоче перескласти математику. Як рахувати час на перездачі? Давати йому знову всі 120 хвилин – несправедливо, адже він витратить увесь цей час суто на математику. Давати фіксовані 60 хвилин – теж не зовсім чесно. Можливо, під час першої спроби він розв'язав мову за 30 хвилин, а на математику залишив собі цілих 90 хвилин. Чітке «розділення» предметів повністю усуває ці технічні та організаційні негаразди.
Окремо зазначу, що вважаю необхідним після закінчення війни обов'язково повернути класичне ЗНО. При цьому математика має бути двох рівнів (відповідно до концепції НУШ) – основний та поглиблений, із виставленням оцінки за ДПА (за 12-бальною системою). А заклади вищої освіти вже самі повинні визначати, сертифікат якого саме рівня ЗНО (за 200-бальною системою) їм потрібен для прийому абітурієнтів на ту чи іншу спеціальність.
Можливо, є сенс і деякі інші предмети в умовах ЗНО робити двох рівнів. Але тут я не буду стверджувати напевно – це питання вже до інших фахівців.
Автор: Александр Истер, учитель-методист, автор учебников и пособий по математике.
