Рішенням Верховної Ради України затверджено новий склад уряду. Міністром освіти і науки України призначено Андрія Бутенка.
Що відомо про нового міністра?
До призначення на високу урядову посаду Андрій Бутенко працював головою Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (з квітня 2022 р.), ще раніше – заступником голови агентства (з лютого 2019 року). На сайті цієї організації написано, що Бутенко Андрій Петрович – «науковець, освітянин в галузі історії права, експерт у сфері забезпечення якості вищої освіти. Кандидат історичних наук, доцент».
Відомо, що раніше Андрій Бутенко працював деканом юридичного факультету та проректором з навчально-методичної роботи Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет». А отже, має досвід реальної роботи в реальній освіти.
Досвід реальної роботи в реальній освіті – це перевага, яка вигідно вирізняє Бутенка від Лісового.
Нагадаємо, що попередній міністр освіти і науки України до призначення на урядову посаду керував організацією під назвою «Мала академія наук». Ця організація, не дивлячись на красиву назву, ніколи не здійснювала ані освітньої, ані наукової діяльності. Усі знають, що МАН проводила різноманітні конкурси (доброчесні чи недоброчесні – зараз не про це), а також організовувала численні зарубіжні поїздки за бюджетні кошти. Кажуть, що завдяки МАН сотні наближених до Лісового осіб, які самі себе називають «освітніми дипломатами», регулярно відвідували численні зарубіжні країни.
Андрій Бутенко відмовився «зам’яти» справу про наявність академічного плагіату в дисертації Оксена Лісового.
Нагадаємо, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти у 2023 році уважно опрацювало скаргу щодо допущених Оксеном Лісовим порушень у сфері академічної доброчесності під час підготовки наукових праць та рукопису дисертації. Ці порушення були настільки кричущими і очевидними, що Лісовий вирішив за краще відмовитися від наукового ступеня.
Професійна спільнота Андрія Бутенка оцінює переважно позитивно. Він зміг у дуже короткий строк налагодити нормальну роботу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Значна частина робочих процесів цифровізована і здійснюється в автоматичному режимі, без втручання «людського фактора».
Керівники закладів вищої освіти отримали реальну можливість оскарження рішень робочих органів агентства, і ці скарги реально вивчаються і опрацьовуються.
Починаючи з 2023 року, звіти агентства перестали бути політичними памфлетами з пустопорожніми гаслами та недоречними вихваляннями, натомість стали містити багато аналітики, роз’яснень та іншої корисної інформації.
Чимало уваги Бутенко приділяв нормотворчості. Він є членом Міжгалузевої координаційно-методичної ради з питань правової освіти населення, робочої групи з реформування правової освіти, робочих груп з розробки низки законодавчих актів України у сфері вищої освіти. Очолював Координаційну раду молодих юристів України при Міністерстві юстиції України.
За безпосереднього керівництва Андрія Бутенка проведено низку форумів з питань якості освіти в різних містах України. На цих форумах практикуючі фахівці мали змогу отримати багато корисної професійної інформації.
Серйозні люди кажуть, що кандидатуру Андрія Бутенка на посаду міністра запропонував Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Спікер парламенту, скоріш за все, високо оцінив інтелект, працездатність та інші чесноти Андрія Петровича під час спільної роботи в численних дорадчих органах. Водночас у Бутенка склалися добрі робочі стосунки і з іншими впливовими політичними гравцями.
Андрій Бутенко на посаді міністра стикнеться з низкою серйозних проблем. Ключові з них – всім відомі: брак фінансування, шалені освітні втрати, низький рівень оплати праці педагогів, дефіцит освітньої інфраструктури, занадто складні умови вступу до закладів вищої освіти, недолугий механізм доставки підручників, зловживання з бюджетним коштами, численні «освітні експерименти» без належного обґрунтування, недостатній рівень безпеки освітнього середовища (зокрема, відсутність належної кількості укриттів у закладах освіти), скандали з ліквідацією університетів та багато-багато інших.
Кого рекомендувати на посаду першого заступника міністра – Андрія Вітренка чи Миколу Трофименка – на фоні гострої освітньої кризи це питання видається відносно простим.
На мою пересічну думку, міністру Бутенку треба дуже швидко «розгрібати» численні проблеми і провали, які накопичилися в самому міністерстві протягом останніх трьох років.
Не секрет, що вже давно, починаючи з середини 2023 року, освітнє відомство працює, на жаль, вкрай незадовільно.
Доказів для такого висновку – дуже багато. Йдеться про численні рішення компетентних органів (Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Рахункової палати України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Державної аудиторської служби України та інших), якими зафіксовані численні помилки організації роботи Міністерства освіти і науки України.
22 жовтня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглядав питання «Про стан забезпечення підручниками та навчальними посібниками закладів загальної середньої освіти у 2024/25 навчальному році». За наслідками розгляду ухвалено рішення, в пункті 3 якого сказано: «... визнати роботу Міністерства освіти і науки України в частині забезпечення підручниками та навчальними посібниками системи загальної середньої освіти незадовільною...».
Підставою для такого рішення стали загальновідомі проблеми «щодо забезпечення підручниками та навчальними посібниками шкіл, які набули системного характеру, призвели до затримки доставки підручників до шкіл... та потенційно можуть призвести до зриву доставки підручників та посібників у наступному навчальному році».
Окрім того, відзначено «несвоєчасність доставки підручників безпосередньо до шкіл, у тому числі навчальної літератури для дітей з порушенням зору та дітей з навчанням мовами національних меншин». Депутати відзначили відсутність «належних механізмів забезпечення підручниками та посібниками українських дітей, які перебувають за кордоном».
Нарешті, було встановлені «порушення вимог чинного законодавства в частині запровадження інтерактивного електронного додатку до підручника та обов’язкової апробації навчальної літератури, закупівля якої здійснюється за кошти державного бюджету».
28 листопада 2024 року на сайті Рахункової палати України шокуючий висновок: «Управлінська діяльність Міністерства освіти і науки у процесі реформування виявилася малопродуктивною, а через слабку комунікацію зі стейкхолдерами процеси реформування мережі закладів вищої освіти не отримали підтримки та навіть спричинили спротив у освітньому середовищі... Через нормативну невизначеність механізмів системного реформування мережі ЗВО пропозиції щодо реорганізації закладів формувалися МОН суб’єктивно...».
Загалом аудитом встановлено, що рішення про реорганізацію приймалися за пропозиціями МОН без донесення належного обґрунтування до колективів ЗВО та студентства. Відповідні обговорення практично не проводилося, а результати проведених – не враховувалися.
13 грудня 2024 року на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) розміщено повідомлення, що НАЗК завершило планову перевірку організації роботи щодо запобігання та виявлення корупції у діяльності закладів Міністерства освіти і науки України. «Основний виклик, який, на думку агентства, стоїть перед керівництвом МОН – охопити антикорупційною політикою та заходами запобігання корупції не лише діяльність самого міністерства, а й підпорядкованих йому підприємств, установ та організацій, у першу чергу закладів освіти», – зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик.
За наслідками перевірки вказано на корупційні ризики, пов’язані, зокрема, зі створенням керівниками закладів вищої освіти фіктивних підстав для відстрочки від мобілізації, а також на неефективне використання закріпленого майна, незаконне відчуження майна, маніпуляції з орендою та інші.
15 січня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглядав питання «Про виконання рішення Комітету від 10 грудня 2024 року щодо стану підготовки підзаконних нормативно-правових актів на виконання Закону України «Про дошкільну освіту» від 06.06.2024 р. № 3788-ІХ». За наслідками розгляду ухвалено резолюцію, у пункті 1 якої сказано: «Визнати незадовільною роботу Міністерства освіти і науки України щодо забезпечення вчасності підготовки підзаконних нормативно-правових актів на виконання Закону України «Про дошкільну освіту» від 06.06.2024 р. № 3788-ІХ».
22 січня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглядав питання «Про стан та проблеми використання у 2024 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за напрямами». За наслідками розгляду ухвалено рішення, в пункті 3 якого сказано: «... визнати роботу Міністерства освіти і науки України у 2024 році в частині здійснення заходів щодо ефективного використання коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам за напрямами незадовільною».
Депутати встановили «критичні показники» рівня використання коштів деяких субвенцій. Зокрема, йдеться про субвенції на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту (54,2%), придбання, обладнання, створення та модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти (63,3%), забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» в частині підвищення кваліфікації вчителів (52,7%).
Також незначним є рівень використання освітньої субвенції на здійснення заходів із забезпечення викладання навчального предмета «Захист України» – для закупівлі засобів навчання, мультимедійного та комп'ютерного обладнання «Захист України» було освоєно 58% передбачених коштів, а на підвищення кваліфікації педагогічних працівників предмета «Захист України» - 9,1%.
У липні 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій розглянув питання про стан підготовки нормативно-правової бази для подальшої імплементації Закону України «Про дошкільну освіту». З’ясувалося, що значна частина таких актів не затверджена, а деякі акти Міністерство освіти і науки навіть не почало розроблювати. Цілком очікувано, Рішенням Комітету відповідна робота Міністерства освіти і науки України України визнана незадовільною.
У вересні 2025 року Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій розглянув питання про забезпечення шкіл новими підручниками. Станом на 15 вересня до закладів загальної середньої освіти не було доставлено майже п’яту частину книжок. Відтак, Комітет визнав роботу Міністерства освіти і науки України в цій частині незадовільною. Окрім того, було встановлено факти нераціонального витрачання бюджетних коштів.
За підсумками засідання, Міністерство освіти і науки України має надати звіт про ефективність нового механізму доставки підручників, подати план дій на наступний рік, аби не допустити зривів забезпечення шкіл матеріалами, а також щомісяця звітувати комітету про наявність примірників у школах. Проте, як неважко здогадатися, ці вказівки залишилися невиконаними.
У квітні 2026 року Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій визнав роботу Міністерства освіти незадовільною у питанні формування нової моделі оплати праці педагогічних працівників. Виявилося, що МОН вчасно не підготувало законопроєкт для підвищення зарплат вчителям з одночасною реформою структури надбавок.
Нагадаємо: під час ухвалення бюджету на надбавки виділили додаткові 4,6 млрд грн. Після чого МОН отримало доручення від уряду розробити нову систему оплати праці вчителів, щоб вона могла запрацювати разом із другою хвилею підвищення окладів на 20% з 1 вересня 2026 року.
Згідно з дорученням, Міністерство освіти і науки України повинно було подати результати роботи міжвідомчої групи до 20 березня. Однак, ця робота була фактично провалена.
Андрію Бутенку доведеться серйозно «перезавантажити» антикорупційну роботу в міністерстві. Нагадаємо, що у серпні 2023 року суд встановив факт корупційного правопорушення у діях одного із заступників Лісового (йдеться про конфлікт інтересів). У травні 2024 року Кабінет Міністрів України ініціював проведення службового розслідування стосовно одного із заступників Лісового (йдеться про бездіяльність з передачею корпоративних прав). Чим завершено відповідні розслідування – невідомо і досі.
Якщо корупція «пролізла» в безпосереднє оточення Лісового – можна тільки здогадуватися про поточний стан антикорупційної роботи в системі освіти.
Висновок очевидний. Серед першочергових завдань Андрія Бутенка – виправити ці та інші політичні помилки, відновити інституційну спроможність апарату міністерства, забезпечити сумлінне виконання невідкладних завдань вищого керівництва держави.
Ми, прості освітяни, очікуємо на швидкі позитивні зміни…
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
Автор: Сергей Захарин, государственный секретарь Министерства образования и науки Украины (2021-2023), доктор экономических наук, профессор..
