Під час публічного звіту про підсумки роботи у 2025 році голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак зазначив, що протягом попередніх років проводилося загальнодержавне моніторингове дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Йдеться, зокрема, про тестування учнів та учениць 6-х і 8-х класів з української мови та математики, що проводилося у 2023, 2024 та 2025 роках.
На сайті Державної служби якості освіти України розміщено звіт за результатами моніторингу за 2023-2025 роки та окремо за 2025 рік.
Саме ці дисципліни – математика та українська мова – обрані не випадково. Як відомо, математика та українська мова є обов’язковими під час складання НМТ / ЗНО, а відтак вони є «методологічно зручними» під час проведення моніторингових досліджень за різними методиками та в різних вікових групах.
Окрім того, говорячи побутовою мовою, математику і українську мову здобувачі освіти вивчають ретельніше (з огляду на обов’язковість під час проходження НМТ / ЗНО), і тому досягнення саме з цих дисциплін є певною мірою відзеркаленням «максимально можливої за нинішніх умов» якості освіти в школі.
З певним припущенням можна сказати, що проведене Державною службою якості освіти України загальнонаціональне моніторингове дослідження якості середньої освіти можна порівняти з міжнародним дослідженням РІSА. Попри методичні відмінності, обидва дослідження дають багатий матеріал для «загального оцінювання» результатів навчання в школі, а також чинників, що впливають на ці результати.
Щоправда, вітчизняне моніторингове дослідження має суттєву особливість. Методика тестування (зокрема, зміст запитань) ґрунтується не на міжнародних вимогах, а на національних стандартах.
Тобто проведене Державною службою якості освіти України оцінювання більш релевантно відображає результат навчальної роботи вітчизняної школи, оскільки ця школа орієнтується на виконання саме національного стандарту.
Цілком погоджуємося з думкою голови Державної служби якості освіти України Руслана Гурака, що наведена у вступному слові: «<…> об’єктивне вимірювання якості освіти є не просто інструментом аналізу, а формою державної відповідальності. Ми повинні бачити реальну картину чесно, точно, без спрощень. Маємо розуміти, яких результатів досягає учнівство і які чинники ці результати формують, посилюють або стримують. Лише за такої умови освітня політика буде відповідальною, а не реактивною, заснованою на даних, а не на припущеннях».
Оприлюднені звіти – доволі об’ємні. Наприклад, звіт про результати моніторингу за 2025 рік викладений на 372 сторінках. Ці документи дають багатий матеріал для роздумів та узагальнень. Спробуємо дуже коротко викласти ключові позиції.
Математика, 6-й клас
У 6-му класі 61% здобувачів показали середній рівень досягнень з математики (набрали від 4 до 13 балів з 26 можливих). Високий рівень (від 23 до 26 балів) мають лише 7% учнів та учениць.
Найлегшим стало завдання змістової лінії «Дані і статистика» на читання стовпцевої діаграми – його виконали 78,6% учасників. Найскладнішими були завдання змістових ліній «Рівняння і нерівності» та «Геометрія і вимірювання геометричних величин». Завдання на визначення площі квадрата у задачі з певною життєвою ситуацією виконали лише 20,6% учасників.
Хлопці та дівчата в середньому показали однакову результативність виконання тесту з математики для 6-го класу, значимої залежності успішності виконання тесту від статі не виявлено.
Середня успішність виконання завдань з математики учнями та ученицями 6-х класів за три роки досліджень майже не змінилася (44% у 2023 році, 45,4% у 2024 році та 44,6% у 2025 році).
Українська мова, 6-й клас
Загалом тест складався з 55 завдань різних видів, максимальна кількість балів – 72. Понад половина учнівства (58,0%) набрала від 12 до 36 балів (із 72 можливих), тобто показала середній рівень успішності. Лише 2,8% здобувачів показали високий рівень, набравши більше 61 бала.
Проблемними для учнівства в тесті з української мови виявилися завдання, що стосуються фонетики й орфоепії, а також орфографії, «зав’язаної» на розумінні фонетичних явищ. Крім того, у багатьох випадках для шестикласників складними були завдання на граматику (морфологію і синтаксис) і розвиток мовлення (аналіз і розуміння тексту).
Дівчата демонструють дещо вищу успішність (медіана 6,26), ніж хлопці (6,04).
Математика, 8-й клас
Переважна більшість учасників тестування (59,6%) з математики отримали результати середнього рівня (від 7 до 23 балів з 46 можливих). Високий рівень (40-46 балів) продемонстрували лише 5% здобувачів.
Найскладнішими для учасників були завдання змістової лінії «Геометричні фігури і геометричні величини», а найлегшими – завдання змістової лінії «Числа і вирази».
Усі три роки переважна більшість учасників тестування отримувала результати середнього рівня: 53,2% у 2023 році, 56,2% у 2024 році, 59,6% у 2025 році. Водночас середня успішність виконання завдань у 2025 році дещо зменшилася порівняно з 2023 та 2024 роками (з 51% до 47%).
Українська мова, 8-й клас
У 2025 році 49% учасників показали середній рівень успішності. Високий рівень продемонстрували лише 4,15% учнів та учениць.
Найбільш успішними восьмикласники були у виконанні завдань розділу «Морфологія», які передбачали вибір нормативної граматичної форми серед 2–5 варіантів, однак у разі потреби застосувати теоретичні знання для виконання завдань цього розділу успішність значно погіршувалася.
Також складними виявилися завдання на культуру мовлення щодо морфологічних форм. Скоріш за все, це пов’язано з недостатніми навичками практичного (побутового) використання української мови – серед учасників тестування була майже чверть тих, хто на запитання анкети «Якою мовою ти розмовляєш удома більшість часу?» повідомили, що здебільшого спілкуються іншою, ніж українська, мовою.
Означилася тенденція до зменшення частки учнів, які показують достатній рівень підготовки з української мови, з одночасним збільшенням частки учнів, результати яких відповідають середньому рівню.
Ключові висновки
Автори дослідження вказують, що більшість учасників тестування продемонстрували так званий «середній» рівень успішності.
Але слово «середній» не має вводити нас в оману.
На мою пересічну думку, середній рівень успішності в шкалі моніторингу можна інтерпретувати як доволі слабку загальну підготовку учнівства. Адже в цей рівень потрапляли переважно ті, хто не отримав і половини від загальної можливої кількості балів. Згадаємо: учасники, які в 6-му класі з математики набрали лише 4 бали з 26 можливих – уже включені в «середню групу».
У радянській школі цей рівень оцінювався на «трійку з мінусом» або «двійку з плюсом».
У 6-х класах освітні результати загалом залишаються відносно стабільними, у 8-х класах помітніше проявляються ознаки зниження навчальних досягнень, а також посилення розривів між різними групами учнівства.
Отже, в Україні проблема нерівності освітніх можливостей була і залишається традиційно актуальною.
Кращі результати тестування з математики та української мови показали учасники, які навчаються у закладах освіти столиці та східних областей.
Ті, хто навчався очно чи змішано, показували гірші результати, ніж ті, хто навчався дистанційно.
Кращі результати отримали учні і учениці, які стверджували, що мають власний мобільний телефон, власний компʼютер, ноутбук чи планшет.
Краще виконали тест з математики здобувачі, які мають окрему кімнату чи окреме робоче місце для навчання. Водночас наявність у учасника окремої кімнати або робочого місця майже не впливає на успішність тестування з української мови.
Учні й учениці краще справляються із завданнями на відтворення знань, ніж із тими, що потребують аналізу, міркування, перенесення знань у новий контекст, самостійного застосування.
Державна служба якості освіти, таким чином, виявила низку фундаментальних тенденцій та закономірностей, які здатні сформувати обґрунтоване бачення різних аспектів поняття «якість середньої освіти». Окрім того, результати оприлюднених досліджень дають змогу відповідальним дослідникам продовжити відповідні розвідки і сформулювати оригінальні висновки.
У звітах наводяться приклади завдань, що викликали у школярів значні труднощі. Відтак, оприлюднені матеріали будуть цікаві не лише науковцям та фахівцям у сфері освітнього адміністрування, а також і методистам, вчителям, батькам.
Руслан Гурак справедливо зазначає: «Сучасна школа має навчати не тільки пам’ятати, а й розуміти; не тільки відтворювати, а й аналізувати; не тільки засвоювати матеріал, а й працювати з ним активно, свідомо, творчо <…>
Дослідження ще раз підтвердило: якість освіти не виникає сама собою і не зводиться до виконання навчальної програми. Важливими є формат навчання, доступ до цифрових ресурсів, безпекові умови, організація освітнього процесу, характер педагогічної взаємодії, підтримка з боку родини, загальна здатність дорослих створити для дитини середовище, у якому навчання залишається можливим, змістовним і мотивуючим навіть у найскладніших обставинах <…>
Отже, якість освіти сьогодні слід розуміти значно ширше, ніж суму предметних результатів. Це комплексна характеристика освітньої реальності. Вона охоплює рівень знань і вмінь, якість умов, у яких навчається дитина, міру професійної підтримки, яку вона отримує, а також здатність системи забезпечити безперервність навчання, зберегти справедливість, не допустити поглиблення втрат і нерівностей. Тому якість освіти є спільним результатом і спільною відповідальністю».
Відтак, необхідно пам’ятати, що поняття «якість освіти» і «якість роботи школи» – не синоніми. На якість освіти впливає багато чинників, у тому числі і зусилля батьків.
Водночас якість освіти в значній мірі залежить від якості освітньої політики. Ключовий параметр – освітні витрати. Як відомо, в Україні обсяг освітніх витрат в перерахунок на одного здобувача значно менший, ніж в розвинутих країнах. У 2019 році 43 країни з високим рівнем доходу (за класифікацією Світового банку) витрачали на одного учня за період його навчання з 6 до 15 років в середньому 114 тисяч доларів США, а Україна витрачала менше 40 тисяч доларів (за паритетом купівельної спроможності), тобто майже втричі менше.
Окрім того, як засвідчує дослідження PISA, в українській школі відчувається брак навчальних матеріалів: підручників, комп’ютерів, лабораторного обладнання. Даються взнаки низька якість наявних навчальних матеріалів, брак освітньої інфраструктури (відсутність сучасних навчальних корпусів, спортивних майданчиків), суттєвий дефіцит педагогічних кадрів, падіння рівня охоплення учнів дошкільним навчанням.
Підтримка належної якості середньої освіти – це питання стратегічної важливості, оскільки саме в школі у молодої особистості формуються осмислені уявлення про навколишній світ, національна свідомість, професійна орієнтація, система поглядів, загальна ерудиція. Ми маємо усвідомлювати, що ядром освітньої системи є саме школа, яка ніколи не сприйме половинчастих або помилкових рішень.
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
Автор: Сергей Захарин, государственный секретарь Министерства образования и науки Украины (2021-2023), доктор экономических наук, профессор.
