По соцмережах несеться страждання щодо проведення НМТ. Деякі дописи, як-от у Катерини Коберник, набрали вже тисячі вподобайок і сотні репостів. Основні тези:
- Дітей знову поставили в нелюдяні умови, примушують складати тести, коли нас бомблять
Діти дійсно в нелюдяних умовах, бо нас бомблять швайнехунде. Мені також не треба пояснювати, м'яко кажучи, недосконалі практики МОН, а також НАЗЯВО та УЦОЯО. Проте підсумки навчання потрібно підбити тим чи іншим способом. Цього не уникнути, і завжди будуть незадоволені.
- Тести стали складніші, дітям треба полегше
Неоднозначне твердження. Тести загалом украй примітивні. На запам'ятовування, а не на розуміння. Останній клас чи два учні не навчаються, а тренуються вирішувати тести. Розвивається тільки ця «компетентність». Не всім вона вдається, це нормально.
- Бали будуть знижені, ми нікуди не вступимо.
Університети порожні. Спеціалістів з оптики, матеріалознавства, клітинної біології наступних 5–7 років не випускатимуть. Бюджетних місць навалом. Викладачі спраглі навчити вмотивованих студентів. Будь-які люди з якісною освітою в фундаментальній чи технологічній галузі будуть на вагу золота.
План-капкан: складай, вступай. Звідки ж ці страждання?
Бо батьки тригеряться на власний досвід. Коли був конкурс 5 людей на місце. Коли кращі вступали, а інші відчували себе лузерами. Коли не вступити було ганьбою. Їм було страшно тоді, і тепер вони переживають травму повторно з власними дітьми.
Хтось пише, нібито деякі діти заточені на результат, і для них низький бал НМТ буде катастрофою.
Точно так – і зрозуміло, хто саме заточував, і хто катастрофізував. Ті самі люди, які були травмовані, передають травму власним дітям.
Оце той час, коли варто зупинитися, подивитися на себе й дитину. Пожаліти власну дитину. Не через зле НМТ, а через сімейні хвороби перфекціонізму та гонитви за рейтингами.
Ще не пізно зупинитися, подумати: а що для вас важливе? Хороша робота? Цілісний світогляд? Безпечний прихисток на 4 роки? Високий бал на НМТ? І з цього розмовляти з дитиною по-чесному. І про свої власні страхи, і про свої та її цінності. Оце буде справжня підтримка, яка допоможе пережити будь-які життєві поразки, серед яких складний тест є далеко не найбільшою.
Реально, вступити на біотехнологію чи біологію у КАІ дуже просто, наприклад. Минулі два роки вступили всі, хто хотіли. Отримали маленькі групи, індивідуальний підхід, складні задачі для того, щоб зрозуміти той світ, у якому живуть. Студенти особисто знайомляться з представниками провідних компаній та дослідницьких груп у галузі, бо є час представити кожного й кожну особисто. І в нас єдина в Україні бакалаврська програма з нейронаук, ага.
Освіта – це повільний спосіб познайомитися зі світом. Ідіть до тих, хто знайомить ґрунтовно. До тих, кому не байдуже.
Фізика, хімія, біологія, математика, інженерія, геологія, археологія – це формує особистість.
P. S. Наразі депутати Верховної Ради, користуючись доступом до великих медіа, розлили ще більше власних травм до ефіру. Треба математику не перевіряти, кажуть. А то страшно.
Замість нести цю маячню, краще би рекламували відстрочку від армії для хлопців. «10 років відстрочки, гуртожиток, крута робота в ВПК. Вступай на інженерію та фізику наноматеріалів!»
Автор: Алексей Болдырев, кандидат биологических наук.
