И. Ликарчук: русский привкус медального золота

Украинское школьное образование должно иметь свою национальную систему знаков отличия за успехи в обучении

И. Ликарчук: русский привкус медального золота

Автор: Игорь Ликарчук, эксруководитель Украинского центра оценивания качества образования.

Кілька слів про російський присмак медального золота. Я про ті медалі, котрі отримують випускники закладів загальної середньої освіти України в ці дні.

Традиція нагороджувати випускників медалями не українська. Вона пішла із російської імперії, у якій у 1828 році вперше було запроваджено нагородження випускників гімназій, повітових і парафіяльних училищ медалями. Жовтневий (1917 року) переворот скасував цю традиція, але Сталін у 1945 році її відновив.

Між іншим, перші золоті медалі відливалися із золота 583 проби, для кожної союзної республіки чеканилися у Москві за єдиним зразком, але із написом національною мовою цієї республіки. У перші роки нагороджених медалями були одиниці. А пізніше – пішло-поїхало.

Після проголошення Незалежності Україна від російсько-імперської традиції нагородження «золотими» та «срібними» медалями не відмовилася, а зберегла її. Лише трішки погралися із назвами медалей. «Золота», котра була в колишньому СРСР і називалася «За особливі успіхи у навчанні», стала називатися «За високі досягнення у навчанні». А «срібна», що мала назву «За успіхи у навчанні», стала йменуватися «За досягнення у навчанні». Але сутність медалей від зміни назв не змінилася.

Я цю сутність ще у 2012 році в одній із своїх статей назвав «липовою». Бо був добре відомий механізм нагородження, та і результати ЗНО перших років не дали можливість багатьом претендентам ці медалі отримати. Із часу написання тієї статті пройшло десять років, але ситуація практично не змінилася.

Так, цього року на Київщині, як щойно повідомили в ОВА, 694 випускників шкіл стали «медалістами». Зважте, що два роки фактично «нормального» навчання в учнів не було… Але «медалістів» – тьма…

Між іншим, у 1947 році серед усіх випускників українських шкіл було лише близько 1200 медалістів… Або у середньому близько 8 осіб на район.

Про те, що від шкільних медалей давно потрібно відмовитися, у нормальних педагогічних колективах та здорових батьківських спільнотах, мова йде давно. Але, вочевидь, ментальна туга за совєтсько-російськими традиціями цього зробити не дає. Тож очевидно, що зараз час настав.

Українська шкільна освіта повинна мати свою національну систему відзнак за успіхи у навчанні. Без оглядин на імперсько-російські-сталінські традиції. Шкільне медальне золото-срібло з липовим російським присмаком повинно залишитися в історії. Назавжди.

Оригинал

Освіта.ua
21.06.2022

Популярные блоги
И. Ликарчук: педагогам школ не должны урезать зарплату Почему сокращение бюджетных расходов в образовании нужно проводить за счет тех, кто проводит уроки?
Тамара Гориха Зерня: мы потеряем много абитуриентов Государство должно максимально упростить условия вступления и расширить госзаказ.
А. Истер: упрощенное ЗНО нуждается в коррекции Предложение «выпускники будут сдавать мультипредметный онлайн-тест» требует коррекции
И. Ликарчук: система ЗНО стала на путь стагнации Спасти систему ЗНО от краха или исчезновения смогут только новые команды и технологии
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев