Г. Клочек: обращение к учителям-словесникам

Недопустимо грубая ошибка - требовать от учеников «научности» диссертационного уровня

Г. Клочек: обращение к учителям-словесникам

Автор: Григорий Клочек, доктор филологических наук, профессор.

Сьогодні довелося очолювати журі Малої Академії Наук (МАН) – напрям «українська література». Враження від учнів пречудове. Гарна (переважно) мова, старанні, з хорошими задатками юні філологи.. Видно, що вчителі-словесники добре попрацювали над їх підготовкою до конкурсного змагання.

Але мушу висловити кілька серйозних зауважень. І ХОЧУ, ЩОБ МЕНЕ ПОЧУЛИ КОЛЕГИ УЧИТЕЛІ-СЛОВЕСНИКИ.

ПЕРШЕ зауваження стосується керівництва МАН– того, що на самому верху. Це груба, недопустимо груба помилка, вимагати від учнів «науковості», яку там, у «верхньому» керівництві МАН, вочевидь, розуміють, як щось подібне до дисертаційності. Це означає, що культивуються псевдонаукові ритуали («актуальність», «завдання і мета», «методологія та методика» тощо).

Така «науковість», такий дисертаційний спосіб висловлювання уже фактично знищив «доросле» літературознавство, відвернувши від нього читачів – їх кількість фактично зведена до нуля. Утворилася така собі «суспільна» наука, позбавлена найменшого впливу на суспільну свідомість. І такий псевдонауковий, убивче-занудний спосіб висловлювання., який, по суті, не дає школяреві проявити свою індивідуальність, свій спосіб мислення, на офіційному рівні вимагається від юних учасників МАН.

А як же має бути?- запитаєте. Відповідаю: в освітніх системах всього світу вже давно культивується есеїстичний спосіб висловлювання. Тим більше, що для літературної критики та літературознавства саме такий спосіб висловлювання є ОРГАНІЧНИМ. Скажімо, Іван Франко чи, наприклад, Євген Маланюк писали зовсім не «дисертаційною» мовою, але висловили стільки наукових спостережень та смислів, яких не вмістити у сотні теперішніх докторських дисертацій…

ДРУГЕ. Вже надто багато учнів обрали для аналізу третьорядні за рівнем художності твори. Звертаюсь до колег-словесників з проханням: рекомендуйте учням, учасникам МАН, аналізувати класику. Бо класика є невичерпна як за змістовою глибиною, так і за багатством форми. Пізнання класики підносить молоду людину, ошляхетнює її.

ТРЕТЄ. Майже всі доповіді юних літературознавців - МАНівців вибудовувалися у формі так званих «презентацій». Методика їх зводиться до наступного: учень читає текст, і водночас цей текст дублюється на екрані у формі слайдів. Буду відвертий: така методика є безглуздою, наближеною до шизофренії. Бо роздвоює увагу. Вона вже давно заперечена в десятках посібників на тему «Як побудувати успішну презентацію».

Але діти тут не винні. Он дорослі люди із серйозним виглядом граються в ці ігри. І думають, що вони просунуті, що вони лідери в процесі так званої ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ. На цьому безглуздому принципі зараз будується та лавина «вебінаріїв», що нібито спрямована на перепідготовку вчителя і за перегляд яких він, учитель, змушений платити гроші з метою отримати сертифікат. (Хоч у процесі спілкування вчителі зізнаються, що гроші платять, отримують сертифікати, але вебінари фактично не переглядають: вони просто не цікаві).

Не вдаюся до більш детального розгляду цієї проблеми, краще попрошу колег-учителів поґуґлити мою статтю «Григорій Клочек. Риторика слова і слайду»

Оригинал

Освіта.ua
17.02.2020

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!