И. Большакова: главный вывод из исследования PISA

Автор: Инна Большакова, методист.

Ви знаєте, який головний висновок я зробила з дослідження PISA?

У нас дуже класні діти) Розумні, оптимістично налаштовані, з прагненням навчатися, відверті...

Вони можуть бути реально конкурентноспроможними на світовому інтелектуальному ринку праці. Вони будуть здатні зробити Україну сильною) Цьому сприяє і нормальний клімат України, і ще не настільки засмічена територія, нормальні продукти харчування у порівнянні з іншими країнами, і поміркована українська вдача, і високий рівень допитливості. Повірте, що наші діти класні!

Перший раз вони розв'язували тестові завдання PISA, зовсім не маючи досвіду вирішення таких завдань, досвіду реальної постійної роботи над проблемними завданнями (існуючи здебільшого в режимі: запам'ятав - розповів), роблячи проєкти удома самостійно чи з батьками без кваліфікованої допомоги вчителя...

Уявляю, якби це був не папір, а комп...(більшість учнів з різних країн мали комп'ютерне тестування), як би змінилися результати...

Результати: з читання у нормі (базовий) і вище - 75%, з математики (що набагато складніше) - у нормі і вище - 64%, з природознавчих наук - 75%.

Це результати «так собі» у порівнянні з іншими країнами. Ми в середині списку.

Різниця між показниками нашими і країн ОЕСД:

Учні, які не досягли базового рівня:

• читання: ми 25,9% - ОЕСД 22%, різниця = 3,9%;
• математика: ми 36% - ОЕСД 24%, різниця = 12%;
• науки: ми 26,4% - ОЕСД 21%, різниця = 5,4%.

Тобто майже кожний четвертий учень в світі не досягає базового рівня. У розвинених країнах таких учнів менше.

Висновок: може, дорослі нарешті почнуть допомагати дітям вчитися не на межі їхніх фізичних ресурсів, а розумно оптимізують процес навчання? Тоді і результати стануть кращими... І до базового всі дотягнуть, і сильних стане більше) Для покращення мають бути зроблені системні конструктивні РЕАЛЬНО ПРАЦЮЮЧІ кроки...

Є питання (на основі даних PISA):
1. Чому багато навчального часу витрачається нераціонально? І якщо ще збільшити кількість навчальних годин, чи не буде ще гірше? Що вивчати і за який проміжок часу? Бо складається враження, що наша навчальна програма, як сумочка Герміони з функцією розширення: скільки не покладеш - усе влізе. Шкода, що мозок наш без цієї функції: багато будеш пхати - ще більше забудеш, та й з нервами не впораєшся...

2. Чому наші діти запізнюються до школи? Чому мають багато пропусків шкільних занять? Пропускають, бо чогось не хочуть, їхнє «тіло» відмовляється йти туди, де..?

Чому говорять про задоволення від життя, а потім про цькування (у межах норми усіх країн) і про те, що пропускають уроки?

3. Чому невеликий відсоток стійких дітей (це діти з бідних родин, але з високим рівнем досягнень)? Що робити, щоб стійких дітей ставало більше?

4. Різниця між містом і селом. Як зменшити цю різницю (реально, а не привозячи нові парти)? Проти парт нічого не маю.... Але у звітах знову фігуруватимуть парти... Обожнюю парти, як їх розставляти, чим змащувати і т. ін. Нагадує історію про те, як Труфальдіно розміщував страви на столі з п'єси Гольдоні) Нікого не цікавить якість страв, головне - де поставити...

Чи тільки школа спричинює різницю між досягненнями учнів у місті і селі? Які є інші впливи (репетитори, спроможність батьків тощо)? Як дистанційне навчання може покращити ситуацію?

5. Чому дівчата вчаться краще хлопців? Що з цим робити?

6. Що робити, якщо більше 90% учнів хоче вступати до вишу? Чому? Як це пов'язано з небажанням вчитися, про яке говорять вчителі?

7. Чому вчать дітей у школах, якщо вони не можуть розв'язати практичні задачі, хоч формули, мабуть, знають напам'ять добре? А чи добре знають? І як навчаються у школах діти, які склали тести «сильно» і «слабо»? Чи усі сильні написали сильно, а слабкі - слабо? Чому?

8. Є навчання структуроване (пряма інструкція) і ні -(конструктивістський підхід). Яка стратегія навчання працює краще при навчанні читанню, математики, наук? Чи комбінована? Чи для дітей з різним рівнем навчальних досягнень - різна? Є дані з цього приводу.

9. Не варто відмовлятися від академічності освіти і повністю переорієнтовуватися на «життєву». Але й не варто не розуміти значущості життєвих завдань для вивчення наук. Треба шукати баланс, Як це зробити?

Список запитань довгий... Це ще не всі. І це також позитивний результат)

P.S. До речі, ЗНО з математики - не та оптимізація, яка має бути, якщо зберегти те ЗНО, що вже було (суб'єктивно). І оголошення років математики і Днів математики в школах також. (Це варіянт: ну хоч щось зробимо. Нагадує місячник увічливості чи годину толерантності).

Любіть і розумійте математику, науки, читайте глибокі твори з обговоренням самі, тоді і діти будуть це робити...

РОЗВАНТАЖТЕ програми...Не змушуйте дітей «бігти по науках»... Нарешті визначіть пріоритети. Зупиніться і зануртеся вглиб...

Поважайте дітей, показуйте приклад нормального спілкування...Дорослі - ВИ)

Потрібно спільно шукати шляхи вирішення питання девіантної поведінки учнів, вчителів та батьків. І не з позиції сили: Я вчитель, а ви - ніхто.

Люблю наших дітей) Місце України в рейтингу - це їхня заслуга (і розумних підтримуючих дорослих, що поруч), бо, зважаючи на стан освітньої системи, могло бути і гірше...

Оригинал