Osvita.ua Блоги А. Недоля: о «саммитах» локального значения
А. Недоля: о «саммитах» локального значения

«Ярмарка тщеславия» приобретает размах при отсутствии каких-либо разумных оснований для этого

А. Недоля: о «саммитах» локального значения

Автор: Анатолий Недоля, доцент, Запорожский национальный университет.

В Україні останнім часом кожен заклад освіти починає проводити міжнародні конференції, саміти, симпозіуми. Таке різноманіття подібних заходів високого рівня насторожує і наводить на думку, що організатори зовсім не розуміють значення та статус таких заходів, а частота і галасливість подібних заходів вказує на можливий «синдром провінційності» їхніх організаторів.

Адже саміт – це зустріч на вищому рівні голів держав або урядів, який супроводжується підвищеними заходами безпеки, інформаційним та технічним забезпеченням. Тому навряд чи є коректним назва «педагогічний саміт» чи «космічний саміт» чи ще щось, де голови держав та урядів не запрошені і не висловили свою згоду на участь. Це просто намагання ввести в оману інших та самих себе, бо жоден з президентів чи прем’єр-міністрів не приїде.

Що до міжнародних конференцій, то участь в них іноземців не надає конференції статусу міжнародної. Щоб конференція вважалася міжнародною, потрібно, щоб Консультативний комітет обов’язково був міжнародним, тобто складатися з іноземних спеціалістів у певній області. Також запрошені доповідачі повинні бути з інших держав. Ну і головне – мова міжнародної конференції – англійська, а у випадку лінгвістичних конференцій додатковою мовою повинна бути мова наукових інтересів лінгвістів (наприклад французька для конференції з французької лінгвістики тощо). Раніше статус конференції регулювався окремою постановою, яка втратила чинність до того, як набула розумних обрисів культура проведення таких заходів в Україні.

Ця проблема стає загальносвітовою тенденцією, коли багаточисельні запрошення на фейкові міжнародні конференції набувають рис спамової лавини. Мода на міжнародний статус різних заходів набула таких масштабів, що в деяких країнах Далекого Сходу навіть існує попит на посаду працівника «іноземця-гостя», який створює ілюзію «міжнародності» різним заходам і вечіркам та повинен просто відвідувати їх, розмовляти іноземною мовою (бажано англійською), виглядати як іноземець. Це такий собі «Сеньйор з найвищого світу», який за це одержує непогані гроші.

І мені здається, що зовсім скоро така тенденція з’явиться в Україні, бо «ярмарок марнославства» набуває розмаху при відсутності будь-яких розумних підстав для цього.

Освіта.ua
19.04.2019

Популярные блоги
И. Ликарчук: чиновники пойдут в школы вместо пенсионеров? Наукой и практикой доказано: не возраст определяющий в качестве работы педагога, а другие факторы
Галина Сищук: об экспертной оценке «по-новому» Оценивать учителя должен именно учитель, который на практике знаком с программой и организацией обучения
А. Недоля: кому нужны кураторы академгрупп? В советской высшей школе куратор - это надзиратель за студентами, который перебрался и в наши УВО
А. Журавлева: о каникулах канадских учителей Оставаться в школе на каникулах нечестно и глупо, лучше заниматься любимым делом или путешествовать
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!