А. Истер: годовую оценку нельзя сравнивать с ДПА

Автор: Александр Истер, учитель-методист, автор учебников и пособий по математике.

На початку літа 2017 року, через кілька днів після того, як оцінки з результатами ДПА (у форматі ЗНО) надійшли до шкіл, мені зателефонувала колега та стурбованим голосом попросила дозвіл дати номер мого телефону молодій колежанці, що працює з нею в одній школі, яка потрапила у непросту ситуацію.

Коротко історію цієї колежанки (назвемо її М. І.) можна передати так. Два навчальні роки М. І. працювала з 10, а потім, відповідно, 11 класом у невеликому населеному пункті , викладаючи математику (академічний рівень + 1 година варіативної частини). Вчительці вдалося знайти спільну мову з учнями, мотивувати їх, учні повірили в те, що, успішно склавши ЗНО, можна пройти «на бюджет» нехай в не найпрестижніші, але, все ж таки, досить пристойні виші. Річні оцінки за 11 клас, що пішли до атестату, з алгебри та початків аналізу і геометрії у учнів, які здавали ЗНО з математики, були досить високі ( в основному, 9-11 балів). М. І. вважала, що ці оцінки заслужені учнями , але вже тоді (ще до повідомлення результатів ЗНО) одна досвідчена вчителька (відома, до речі, хронічним заниженням оцінок учням з подальшим «примусом до додаткових занять») вказала М. І. на те, що «тобі ці оцінки ще аукнуться»…

Як в воду дивилася…Оцінки, отримані учнями за ДПА (у форматі ЗНО) виявилися, в основному, на 2 (а для деяких учнів на 3) бали нижчими за річні оцінки. Миттєво М. І. була викликана «на килим» до директора .Мабуть, з подачі «добрих» колег директор висунув (або висунула, не знаю статі директора) версію про те, що хороші річні оцінки учні отримали незаслужено й не безкоштовно.

Я навів М. І. певні аргументи , як відповідь на питання, покладене у назву цієї статті, і запропонував їх навести адміністрації закладу…

Отже, чи можна порівнювати річну оцінку випускника (випускниці) школи з оцінкою, яка отримана за ДПА (у форматі ЗНО)? Для того щоб спробувати відповісти не це питання, треба зрозуміти «механізм» отримання як першої, так і другої оцінки.

Річна оцінка учням більшістю вчителів, як мені здається, виставляється як середня арифметична оцінка за два семестри 11 КЛАСУ ( підкреслюю це) . Якщо ця оцінка є не цілим числом (має п’ять десятих), я користуюся математичним правилом округлення, тобто округлюю у більшу сторону. Мабуть, так робить більша частина вчителів математики (важко збагнути, як вчитель математики буде не дотримуватися правил цієї самої математики у повсякденному житті).

У свою чергу семестрова оцінка дорівнює середньому арифметичному тематичних оцінок (у старших класах не профільного рівня– це, в основному, 2-3 тематичні оцінки за семестр). Кожна тематична оцінка є наслідком роботи учня(учениці) протягом 10-14 уроків, і, великою мірою, залежить від написання письмових робіт (самостійних, які охоплюють 5-7 уроків, та контрольних, що охоплюють вказаних 10-14 уроків). Вважаю, що сумлінний учень, який в 11 класі «бореться за хороший атестат», у змозі опанувати відносно невелику кількість дидактичних одиниць інформації протягом відносно невеликої кількості уроків та отримати пристойну тематичну оцінку (думаю, сказане стосується не лише предмета «математика»). Ось таким чином, тактикою «коротких кроків», такий учень і може заробити високу річну оцінку.

А як учень (учениця) отримує оцінку за ДПА (у форматі ЗНО)? Ця оцінка є оцінкою за виконання завдань 1–28, 31, 32 сертифікаційної роботи (ЗНО) учасниками, які вибрали математику для проходження державної підсумкової атестації у формі зовнішнього незалежного оцінювання. Відносно «механізму» отримання цієї оцінки зауважу лише основне, на мій погляд.

1. Сертифікаційна робота містить завдання відповідно до програми ЗНО, яка включає матеріал 5-11 класів.

2. Для більшості учасників ЗНО кількість набраних тестових балів ЗА ВЕСЬ ТЕСТ та отримання рейтингової оцінки за шкалою 100–200 балів набагато важливіше, ніж кількість набраних тестових балів за виконання завдань субтесту (див. вище) та отримання оцінки рівня навчальних досягнень (за шкалою 1–12 балів) ДПА. Тому велика кількість учасників ЗНО витрачають час на розв’язування завдань 29 (в останні роки це задача з комбінаторики та теорії ймовірностей), 30 (в останні роки це задача з планіметрії на координатній площині),а найбільш підготовлені учні намагаються розв’язати завдання 33 (традиційно це завдання з параметром).

3. На мій погляд, таблиця переведення тестових балів, отриманих за субтест (0-52 бали) в оцінку рівнів навчальних досягнень (за шкалою 1–12 балів) вимагає певних корегувань у сторону зменшення кількості тестових балів для отримання оцінок середнього та достатнього рівнів. Важко збагнути, чому за таблицею переведення у 2016 році для отримання, наприклад, оцінки «шість» необхідно було 19-24 бали, у 2017 – 20-25 балів, а у 2018 відповідно 20-26 балів; для отримання оцінки «вісім» – відповідно по вказаних роках 30-34 бали; 31-35 балів; 33-37 балів.

Зауважу, що для всіх трьох останніх років максимальна сума тестових балів за субтест була одна й та сама (52 бали). У мене , як у вчителя-практика, виникає питання: «Чому вимоги стають жорсткішими? У нас щороку по всій країні відбувається підйом шкільної математичної освіти?» та багато інших питань.

4. Суб’єктивні фактори (надмірне хвилювання, поганий фізичний стан у день тестування, неуважне перенесення відповідей із зошита до бланку відповідей тощо).

Ось приблизно такі аргументи я навів М. І. Вони, на мій погляд, дозволяють однозначно відповісти на питання, поставлене у заголовку цієї статті: «Річну оцінку випускника (випускниці) школи ніяким чином не можна порівнювати з оцінкою, яка отримана за ДПА (у форматі ЗНО)?»

Хотів би у коментарях побачити думки колег-вчителів (не лише вчителів математики).

А якщо ви спитаєте: «Чим закінчилася історія з М. І.?», то відповім, що не знаю. Але, оскільки вона більше не телефонувала, то сподіваюся ,що директор почув (почула) її аргументи.