А. Недоля: об индивидуальном подходе к студентам

Автор: Анатолий Недоля, доцент, Запорожский национальный университет.

Вибір без вибору

В останні роки дуже багато лунає розмов про «індивідуальну траєкторію студента» та дисципліни за вибором. Але процес цей формалізований і не відповідає інтересам студентів та викладачів.

Особисто я вважаю вираз про траєкторію невдалим – студент не м’яч, і «летіти за траєкторією», як казав відомий у минулому футбольний коментатор, не повинен.

Крім того, термін «індивідуальна» не відповідає дійсності – ніхто для одного студента створювати набір курсів за вибором не буде. Це більше піар-вислів. Для того щоб студент мав таку «індивідуальність», у нього повинні бути навіть формальні ознаки індивідуального навчання – індивідуальна відомість складання заліків та іспитів, індивідуальна освітня програма, індивідуальна робоча навчальна програма і, головне, – індивідуальна спеціалізація в дипломі, інакше сенсу в таких діях немає.

Забезпечити такий індивідуальний підхід до здобувачів вищої освіти університети та міністерство не в змозі. Єдине, що можуть запропонувати такому студенту на сьогодні кафедри – індивідуальну наукову, творчу чи дослідницьку роботу з науковим керівником чи у науковій (проблемній) групі.

Тому виникає запитання: «А чи може вибір дисциплін змінити щось у навчанні студента?». Відповідь – майже ні. Тоді навіщо цей вибір? Звичайно, що потрібно наповнити цей вибір якимись сенсом і кінцевим результатом.

Для викладачів дисципліни за вибором - також морока: при надмірному навантаженні ще й додатково підготувати декілька курсів на вибір, які не враховуються у навантаженні і які не дають гарантію їхньої реалізації, є лише марною витратою часу і сил, які можна використати для чогось більш корисного. От і виходить, що вибір є формальним, дисципліни мало відрізняються, а їхня підготовка не нормована.

На моє переконання, дисципліни за вибором у сучасній реалізації здебільше мають сенс між факультетами. Якщо ж вибір реалізувати всередині факультету чи спеціальності, тоді потрібно одразу вибирати також і спеціалізацію.

Інакше це виглядає, як меню у недолугому ресторані: страв містить багато, але можуть запропонувати лише вчорашню смажену картоплю з салом, бо іншого немає – кухар захворів. Тож вибір поки що такий: або їсти цю картоплю, або залишитися голодним.