Анатолий Недоля: нужны ли нам водители-теоретики

Важная составляющая подготовки кадров - практика, которую УВО не могут самостоятельно обеспечить

Анатолий Недоля: нужны ли нам водители-теоретики

Автор: Анатолий Недоля, доцент, Запорожский национальный университет.

Важливою складовою підготовки кадрів є практична підготовка, яку заклади вищої освіти забезпечити самостійно не в змозі.

Всі, хто складав іспити на одержання посвідчення водія, знають, що іспит складається з двох частин: теоретичної, на знання правил дорожнього руху та інших аспектів, які потрібно знати під час управління транспортним засобом, і практичної – безпосереднє управління транспортним засобом у присутності екзаменатора. Якщо склав першу частину, але не склав другу, тоді залишаєшся водієм-теоретиком, бо водійське посвідчення не отримаєш і транспортним засобом керувати не можеш.

Інша справа – кадрова підготовка в закладах вищої освіти. Тут можна одержати великий об’єм теоретичного матеріалу, але зовсім не отримати практичних навичок за спеціальністю, або отримати їх формально, і диплом все рівно отримаєш. Повсякчас практика зводиться до екскурсії до підприємства чи організації та написання формальних звітів. Захист практик також часто-густо формальна процедура, тим паче, що на деякі підприємства ні студентів, ні керівників практики без спеціальних дозволів просто не пускають.

Крім цього, в університетах існує тенденція скорочувати навчальні та наукові лабораторії, які цю практичну складову також забезпечують. Тому що такі лабораторії потрібно удосконалювати і підтримувати їх у робочому стані, сертифікувати, сплачувати заробітну платню інженерам та науковим співробітникам, а це витратно. От і виходить, що ми продукуємо водіїв-теоретиків.

Як повинні реагувати державні органи – впливати на ці процеси через (не) акредитацію, ліцензування, відкриття нових спеціальностей, не формально, а насправді, заохочувати підприємства та організації допомагати університетам у практичній підготовці.

Але це ж вкрай небезпечно для функціонерів: в одному Києві більше ста університетів, і забезпечити їхніх студентів практичною підготовкою у повному обсязі неможливо. А якщо закрити один такий університет чи спеціальність –  затягають по судах, бо якийсь можновладець почне створювати проблеми. От все і залишається так, як є.

Але ж декларується реформа освіти. Тому потрібно щось робити. Тому що, якщо нічого не робити, тоді нами будуть продовжувати керувати, нас будуть лікувати або нам будуть нараховувати борги такі собі водії-теоретики. А від таких «спеціалістів» і до аварії в рамках держави не далеко. Так може, схаменемося?

Освіта.ua
29.12.2018

Популярные блоги
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Т. Сердечная: зарплаты у учителей должны быть разные Есть шанс, что когда-то государство сможет оплачивать работу людей, которые работают с его будущим
И. Ликарчук: шароварщина и отчеты вместо воспитания Воспитательной работы как системы формирования человека уже давно нет, а есть гам, шум, трескотня
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев