Елена Панич: еще немного о студентоцентризме

Плохая привычка мерить качество образования критериям, оторванными от мнения студентов и абитуриентов

Елена Панич: еще немного о студентоцентризме

Автор: Елена Панич, государственный эксперт директората высшего образования в МОН.

Вчора довелося відвідати захід, де знову обговорювалися проблеми доступу до вищої освіти. Запам'яталося, як декан юридичного факультету одного дуже поважного університету обурювався від того, що кілька років тому на його спеціальність державне замовлення скоротилося на 30%. Він навіть грубо перебив заступника міністра, коли той намагався сказати про «широкий конкурс».

Логіка декана проста: «ми - гарний факультет, даємо високоякісну освіту, навіть отримали акредитацію в зарубіжній агенції, а нам не додали...» Але вже три роки державне замовлення виділяється не закладам напряму, а кращим абітурієнтам з найвищими балами ЗНО. У чому провина міністерства, якщо такі абітурієнти не обирають ваш заклад і вашу спеціальність?

Дуже погана звичка міряти якість освіти критеріями, відірваними від думки студентів чи абітурієнтів (зрештою, абітурієнти формують свою думку про заклад великою мірою завдяки його студентам або випускникам).

Ви можете пройти десять різних акредитацій, державних і зарубіжних, засвідчити свою відповідність різним стандартам, здобути різні ступені і звання, сидіти на найпочесніших місцях, навіть медалі отримати, але якщо студенти не хочуть у вас вчитися, якщо їм це не приємно з тих чи інших причин, вам немає на кого нарікати, крім як на самих себе.

Є ще такі аргументи: оскільки донори не хочуть підтримувати наші заклади освіти (принаймні,у тій мірі, як в інших країнах), тому все треба тягнути з державного бюджету. Але чому вони не хочуть підтримувати? І хто ці донори? Зрештою, чи не вони ж формують і державний бюджет...

Існують різні ринки - є ринки абітурієнтів, є ринки донорів. Часто донорами університету стають його колишні студенти і випускники. Можливо, варто замислитися над тим, чи дійсно ваш університет формує студентів, які в майбутньому стануть успішними людьми і ще й захотять надавати вам підтримку з власної кишені?...

Не треба обдурювати себе. І ринок також не зможете обдурити. Особливо у глобальному світі, де статус і «заслуги» зараз вже не працюють.

Є таке поняття, як відповідальність - за свої дії, за свою організацію, за результати своєї праці. Зрештою, це і відповідальність за країну в цілому - її несе кожен із нас, а не лише ті політики, які раптом не роздають вам очікуваних грошей.

Оригинал

Освіта.ua
27.11.2018

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев