В. Громовой: О регулировании «воздуха» в образовании...

Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.

Останні десятиліття йде запекла боротьба проти глобального потепління. Чому так?

Будь-яка бюрократія прагне щось регулювати. Якщо об’єктів регулювання бракує, їх можна придумати. Тому світова бюрократія, починаючи з 1997 року, активно взялась за «регулювання повітря», мотивуючи це необхідністю боротьби з глобальним потеплінням. Отримати таке право можна було лише у випадку, якщо буде доведено, що:

• глобальне потепління є;
• що воно шкідливе;
• що його можна регулювати.

Звісно ж і самі бюрократи та вчені, які отримали відповідні гранти на вивчення глобального потепління, довели нам, що воно є, воно шкідливе і його можна регулювати.

Наша ж освітня бюрократія, наприклад, вважає, що навіть в епоху інформаційного вибуху і миттєвого старіння знань можна визначати зверху зміст освіти кожного учня. Причому робити це ще до того як дитина переступила поріг школи й на увесь період її навчання в школі.

Навіщо перейматись тим, що такий спосіб регулювання змісту освіти зверху призводить до хронічного перевантаження учнів?!

Немає чого турбуватись, що 90% учнів не спроможні опанувати ці програми і йде зі школи з навченою безпорадністю.

Не важливо, що вчителі у цьому випадку так і не навчаться самостійно складати навчальні програми з тим, щоб максимально індивідуалізувати (персоналізувати) навчальний процес…

Головне, що чиновникам забезпечено можливість регулювання нашого освітянського «повітря» - змісту освіти.

Можна привести й сотні інших прикладів надмірної зарегульованості шкільного життя…

Які з них дошкуляють найбільше саме вам? Які варіанти рішення можете запропонувати для зміни ситуації?

Оригінал