Виктор Громовой: снимаем бантики!

Юбилей Василия Сухомлинского как возможность сделать адаптированный «перевод» его произведений

Виктор Громовой: снимаем бантики!

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

(Ювілей Василя Сухомлинського як нагода #Зламайсистему: побачити тріумф і трагедію, прочитати підтексти і затексти, зробити адаптований «переклад» його творів).

До 100-річчя від дня народження зараз з'являється багато публікацій. Шановний Григорій Клочек до свого матеріалу додав ще й фоторепортаж. До цієї чи не найкращої публікації маю одне-єдине заперечення щодо оцінки вчинку Б. Ліхачова, який буцімто безпідставно звинувачував В.Сухомлинського в «абстрактному гуманізмі» («у статті вульгарно й бездоказово заперечувалися гуманістичні принципи педагогіки Сухомлинського...»).

Цей дядько був абсолютно правий! Він відверто захищав ортодоксальну систему комуністичного виховання. Побачив реальну загрозу і швидко на неї зреагував. На мій погляд, його звинувачення Сухомлинського в «абстрактному гуманізмі» були не безпідставними.

У чому саме була небезпека поглядів Сухомлинського для компартійної системи?

Сухомлинський закликав любити кожну дитину і забезпечувати умови для її вільного розвитку. А якщо це дитина класового ворога? Немає значення...

Будь-яка тоталітарна ідеологія заперечує єдність людства. Націонал-соціалізм не допускав, що можна любити єврейську дитину, комунізм - що можна бути гуманним до дітей класового ворога. А у Сухомлинського, за завісою із компартійної риторики проглядалось, саме це: ми всі люди (Gens una sumus)!

Цей пильний товариш розгледів прихований підтекст і публічно «дав відсіч» (чи, можливо, йому доручили це зробити).

Звісно, тоді треба було це спростовувати, інакше абстрактному гуманісту за його «шкідницькі ідеї» загрожувало б відлучення від освіти, а то і тюрма.

У 70-80-ті роки, коли відбулась канонізація Сухомлинського, стало звичним клеймити того провінційного Б. Ліхачова, а от тепер треба нарешті визнати, що таки так, він мав рацію: гуманістичні погляди Сухомлинського суперечили природі тоталітарної системи.

Звісно, за радянським кліше треба розгледіти в його творах бачення освіти, яке було прямо протилежне загальноприйнятому...

Зараз до ювілею, перш за все, треба зробити адаптований «переклад» творів В.Сухомлинського з тодішньої компартійної новомови на сучасну. Нікого ж не дивує, що ми читаємо у перекладі з давньоруської героїчну кінця XII століття «Слово о плъку Игоревѣ» («Слово о полку Ігоревім»), залишаючи оригінал для істориків та мовознавців. Маю на увазі не примітивну декомунізацію його творів у В'ятрович-style, а серйозну аналітику, зняття ідеологічних нашарувань та переосмислення глибинних сенсів.

Запропонована В.Сухомлинським система виховання є гуманістичною за своєю сутністю, але комуністичною за «формою» подання. Цю компартійну «обгортку» треба акуратно зняти, бо сучасна молодь просто не зрозуміє звичного для того часу і єдино можливого тоді стилю його публікацій.

До речі, перш ніж пишатись тим, що його твори актуальні в Китаї, треба зрозуміти, що саме беруть на озброєння у комуністичному Китаї із творчості Сухомлинського. Як тільки ми це зрозуміємо, прийде усвідомлення, що не варто на цьому робити акценти, а краще шукати паралелі із світовими практиками, які працюють (уроки в зеленому класі тощо). Наприклад, коли я знімав фільм про сучасну японську школу, казав про одну із відвіданих шкіл, що в Японії Сухомлинського не читали, а галявину казок мають…

На тій ювілейній конференції (див. фото десятирічної давності), на жаль, сучасного прочитання його творчості практично не було. Деякі виступи на 90% складались із фраз на кшталт «великий добротворець», «видатний педагог-гуманіст», «засновник гуманістичної педагогіки», «учений зі світовим ім'ям», «мудрий учитель», «видатний педагог сучасності», «полум'яний патріот і громадський діяч, безмежно відданий своєму народові» тощо. Замість того, щоб збагнути підтексти й затексти творів Сухомлинського, ми тупо марнували час на ось таке ритуальне бубоніння.

І зараз, коли читаю ось такі фрази:

«Педагогічний колектив школи впроваджує ідеї В.О.Сухомлинського…

Ім'я В. Сухомлинського відоме і популярне в усьому світі, зараз не зустрінеш учителя, вихователя, який був би не знайомий з його педагогічною спадщиною...

Вічний сенс і невмирущість ідей видатного педагога…»

Це для мене є першою ознакою профанації його творчості.

Бо за красивими деклараціями може стояти прямо протилежна реальна практика. Не вірите?!

Почитайте неофіційний гімн Олександрійського педагогічного коледжу імені Василя Сухомлинського:

Студентів голодних, обдертих, безмовних
Наш коледж з'єднав – чи на глум, чи на сміх,
Когось на два роки, когось на чотири
Для муштри-казарми у стінах своїх.

Слався, наш коледж, чи пак Альма-матер
Пий наші соки. Усі витискай
Гривні убогі на всякі там «заходи»
З наших кишень вигрібай-витрясай!

Ми марили сонцем, свободою, рівністю,
Ми мріяли - весни заб'ють через край!
А що ж отут чинять з нашою гідністю?!
«Учитися хочеш?», то не «розбухай»!

Слався, наш коледж, мачуха-матер,
Мордуй на лінійках, принижуй, карай.
Як серця не маєш, не маєш кебети –
Ім'я Сухомлинського іншим віддай.

Цей текст мені поклали на стіл у 2005 році. Тоді я очолював управління освіти Кіровоградської ОДА. Довелось розрулювати ситуацію із відокремленням гімназії від цього коледжу і йти на неординарні кадрові призначення. Директором я тоді призначив свого «попєредніка» на посаді начальника Станіслава Гайдука. Він отримав одну єдину настанову: створити навчальний заклад з «людським обличчям». Сподіваюсь, йому це вдалось.

P.S. Без надії сподіваюсь, що десять років потому дівчаток не змушуватимуть одягати от ці жахливі бантики, які ви бачите на фото.

Оригинал

Освіта.ua
26.02.2018

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!