В. Громовой: азбука для «агентов перемен». Буква Б

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

Див. літеру «А» тут.

В освіті ми звикли керувати людьми: роби так! Звісно, «вказівки» перш за все спонукають «підлеглих» до генерування тих чи інших подій. У кращому випадку ці події можуть бути хоч якось пов'язані між собою (на виконання плану заходів).

Подія - те, що відбувається в довільній точці простору-часу як факт суспільного або особистого життя, це те, що «сталося, хоча могло і не статися».

Ще 25 років тому на етапі відмови від радянських командно-адміністративних методів управління, ми мали навчитись керувати не людьми, а процесами.

Процес (лат. processus — рух) — це сукупність ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату. Це сукупність ряду послідовних дій не є випадковою, є певна логіка і певні закономірності розгортання того чи іншого процесу.

Керувати людьми – означає використовувати ситуаційний підхід і здійснювати «менеджмент людських ресурсів» у ручному режимі. За такого способу управління основним інструментом впливу на людей є ієрархічне підпорядкування, яке ґрунтується на вертикальних відносинах «начальник – підлеглий». Для таких стосунків нормальним є підкорення, тиск зверху, примус тощо.

Процесний підхід розглядає управління як безперервну серію взаємопов'язаних управлінських функцій. Цей підхід націлює на використання тонких інструментів непрямого впливу:

1. Організаційної культури як способу впливу, який реалізується за допомогою цінностей, соціальних норм, ритуалів, що виробляються та визначаються суспільством, організацією або групою і спонукають людину відповідно поводитися. Звісно, визначальна роль організаційної культури виявляється лише тоді, коли керівник спирається на систему цінностей, прийнятих в організації.

2. Партнерства по горизонталі як інструмента, побудови системи рівноправних відносин, що базуються на балансі інтересів. Партнерство не можливе без побудови взаємної довіри та створення умов, у яких люди мають свободу вираження своїх думок та свободу дії.

Утім, у новому тисячолітті навчитися керувати процесами уже недостатньо, щоб бути ефективним керівником. Треба вчитись керувати середовищем розвитку всіх учасників освітнього процесу. А це вже націлює на застосування багатоаспектного «цільового управління», опанування сучасними інструментами управління якістю тощо.

У жовтні-листопаді минулого року для слухачів школи освітніх інновацій та управління, яку організовував Центр інноваційної освіти «Про.Світ», пропонував заповнити такі таблички (див фото) з тим, щоб вони змогли відчути різницю між цими трьома способами управління.

Перехід до процесо-орієнтованого управління та школобазованого менеджменту (SBM), змушує нас шукати відповідь на питання:

• Я навчитися керувати не людьми, а процесами?
• Як перейти від зовнішнього управління до інноваційного розвитку школи на основі школобазованого менеджменту?
• Як керувати школою, не керуючи нею, йти поверх бар’єрів?
• Як створити освітнє середовища як цілісну «освітню екосистему», у якій педагогічна діяльність буде багатоплановою взаємодією між учасниками освітнього процесу, змістом освіти та матеріальними ресурсами?

Оригинал