Владимир Белый: парадокс в образовании

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Парадокс? Не думаю.

Чи звертали ви увагу на ось такий парадокс?

З одного боку, кожен з нас має сотні колег, які відвідали безліч конференцій з гучної інноваційно-реформаторської тематики, а «віз і нині там», як у їхніх закладах, так і в їхній власній роботі з учнями/студентами.

При цьому НІХТО не протестує проти реформаторської за назвами тематики цих як конференцій, так і новоформатних неконференцій, ніхто не обурюється пустопорожній втраті часу та сил.

З іншого боку, як тільки заходить мова про, приміром, впровадження ЗНО на різних етапах закінчення освіти, особливо після ВНЗ, відразу підіймається така хвиля спротиву, що ще не було політика та очільника МОН, який би не робив заспокійливих заяв про те, що не варто панікувати, бо все те буде ще не скоро.

При цьому особливий ґвалт здіймається щодо планів реформування системи фінансування галузі. Попри явну їх спрямованість на підняття ефективності діяльності та рівня відповідальності за її результати.

Чому у нас саме так? Тобто, чому не так, як у країнах, де державна система освіти не допускає безвідповідальності як з боку здобувачів освіти, так і з боку освітніх закладів? У тому числі й приватної форми власності.

Питання риторичне? Може, й так.

Оригинал