![]() |
Как только мы откажемся от почасовой оплаты, урочных часов всем сразу начнет хватать |
В. Громовой: отказаться от почасовой оплаты учителям
Автор: Віктор Громовий, освітній експерт, заслужений вчитель України.
Постійно читаю коментарі на кшталт, «на англійську мову (історію, математику тощо) і правда часу мало…».
Вчителі будь-якого предмета у нас традиційно стверджують, що «мало годин». Звісно, є гранично допустимі норми навантаження і є лише 24 години в добі. Тож, екстенсивний шлях поліпшення якості навчання з того чи іншого предмета є шляхом у нікуди.
Є лише один варіант припинення розмов на тему «мало годин»: відмова від погодинної оплати праці вчителя.
Як тільки ми це зробимо, урочних годин усім відразу ж почне вистачати.
До того ж відпаде потреба вести таких рудимент минулих епох як журнал, у якому треба робити записи уроків виключно ручкою з одним відтінком кольору пасти. Виявляється це теж впливає на якість освіти.
Якщо вчителеві платитимуть за його повний робочий день з 9.00 до 16.00 незалежно від того, чим він у цей час займається, ми відразу ж зрозуміємо, що урок не є найефективнішою формою роботи. Тож, займемось проектами, індивідуальними консультаціями, дослідно-експериментальною роботою, тьюторським супроводом тощо.
А це вже буде інша освіта...
На фото робочий день геніїв, а хто спробує змалювати робочий день типового школяра нашої школи, де всім «мало годин»?!
P.S. Олексій Панич вказав нам на глибинні підвалини цієї проблеми:
«Багато проблем і у школі, і у виші можна було б розв'язати, якби ми відкрито визнали, що головна мета освіти - не надати «систему знань» (це настанова 19 століття, законсервована в умовах «совка»), а прищепити, перевірити і засвідчити здатність людини навчатися. В школі - навчатися загалом; у виші - навчатися речам, дотичним до обраної професії.
Волання про «брак годин» - це побічний продукт марних спроб вписати освітню логіку 19 століття в життєві реалії 21 століття».
Освіта.ua
11.11.2017