В. Белий: корень проблемы засилия репетиторства

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

ПРОБЛЕМА

Щоб там не говорили про позитивні сторони існування практики репетиторства в освіті, а існування надмірного на нього попиту, зокрема серед старшокласників, є прямим індикатором системних недоліків в організації освіти.

Корінь цієї проблеми у надмірній кількості обов’язкових предметів на одного учня-старшокласника, бо на цьому віковому етапі програма з кожного предмета не може бути настільки простою, як для старших учнів основної школи (8-9 класи).

Так, в усередненому плані досі, на відміну від інших країн світу (не мова про пострадянський простір), маємо на одного старшокласника 36 годин навчання з учителями 20 предметів, тобто у середньому 1,8 годин/тиждень на предмет!

Як практичний досвід, так і деякі цільові дослідження прямо вказують - неможливо старшокласнику нормально підготувати себе до рівня вимог ДПА/ЗНО в умовах, коли на свій пріоритетний предмет він має 1-2 години роботи з учителем за розкладом занять у стінах закладу.

РЕАКЦІЯ

Старшокласник шукає:

• по-перше, кваліфікованого репетитора, яким часто стає його ж вчитель;
• по-друге, час на додаткові заняття, яких для більшості як мінімум потрібно з трьох «сертифікаційних» предметів.

НАСЛІДКИ

У старшокласника - або прогули «непотрібних» занять, або проблеми зі здоров’ям від перевантаження та чи не повна відсутність особистого життя.

У держави - нецільове використання коштів на освіту, і в інтегральному масовому вимірі низька якість освітньої підготовки випускників закладів системи загальної освіти, і мало спроможний до освіти за програмами вищої школи контингент абітурієнтів (не мова про 10-15% кращих учнів-випускників, які апріорі не можуть зробити у сфері освіти якісної її «погоди»).

МЕНЕДЖМЕНТ

Якщо не буде впроваджена справжня профільно-цільова освіта старшокласників з у рази меншою кількістю обов’язкових предметів та державно захищений механізм реалізації інтересів старшокласників щодо профільного закладу/класу, то будь-які спроби регуляції у рамках існуючої зараз практики в освіті старшокласників будуть не більше ніж імітацією «змін на краще».

У ширшому плані наші громадяни й у майбутньому так і не розумітимуть як може бути таке, що іноземці виходять на пенсію у 70 років і більшість з них ще до 83-85 років продовжують вести активне життя. А все це ще виростає з того, що вони ще у віці старшокласників не мали потреби гнобити себе додатковими заняттями з репетиторами. 
Про останнє (непоширеність практики репетиторства закордоном) знаю з живого спілкувати віч на віч як зі своїми колишніми закордонними ліцеїстами, так і колегами-контрактниками з десятка інших країн світу (Європа, Південна Америка та Азія) і те відомо не лише мені.

Невідомою лише зостається позиція вищого державного керівництва та політичного істеблішменту у ближній перспективі, бо плани на дальню перспективу мають велику вірогідність бути розвернутими у бік «світлого минулого».

Оригинал