А. Мирошниченко: об убогости содержания учебников

Автор: Александр Мирошниченко, актер, режиссер, драматург.

Про халтуру

Нова школа, говорите? Сподіваюсь. Але для початку - нові мізки.

Зараз не про вчителів. Про дебільні та халтурні підручники.

Щойно отримав малий підручники – я взявся перечитувати..

Не берусь рецензувати підручники з точних наук, але гуманітарний блок – це далеко за межею як професійності, так і здорового глузду. Халтура, халтура, халтура. Не вірите? Один приклад.

Підручник. 4 клас. ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ. Відкриваю. Мій улюблений письменник Григір Тютюнник. Що ж про нього розповідають дітям: «… Народився на Полтавщині в селянській родині. Зростав він чутливим до природи хлопчиком, у простому й буденному міг побачити незвичайне та цікаве, уважно прислухався до розповідей бувалих мисливців, рибалок, лісників…»

Прочитав – відібрало мову. Навіть не брехня – фантазії. І це розповідь про людину, батька якого репресували і він загинув в таборах. Малий Григір до чотирьох років не розмовляв через нервову хворобу. Які розповіді лісників? Тим більше на Полтавщині. У шість років малого Григора перевозять на Донбас, де йому теж не дуже солодко жилось…

Я чому так ґрунтовно зупиняюсь на цьому прикладі? Є кордон між правдою і брехнею. І на цьому кордоні панує солоденька напівправда. Така собі дистильована вода без смаку і поживних речовин.

Оці «рожеві соплі» в підручнику – це для кого? Діти ще малі і не сприймуть правди? Але сприймуть брехню? Дивна логіка. І це ж не лише про Тютюнника. Практично все нецікаве, брехливе, погано написане. І ми хочемо добитись любові дітей до літератури?

Хороший вчитель, звичайно, зможе розповісти так, щоб захопити дітей. Але оця от псевдонаукова макулатура під назвою ПІДРУЧНИК – це ж за державний кошт. За наш з вами.

Нова школа, кажете? Зі старим мозком не вийде. А так хотілось…

Оригинал