И. Ликарчук: о неприятностях вступительной кампании

Централизованную систему поступления в вузы надо в корне менять или совсем ликвидировать

И. Ликарчук: о неприятностях вступительной кампании

Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководительУкраинского центра оценивания качества образования.

Багато думаю над тим, що зумовило таку дуже прикру ситуацію із вступною кампанією.

За моїми спостереженнями, етап подання документів до університетів під час вступної кампанії-2017 був найгірше організований за весь період функціонування централізованої системи вступу. Багато хто в цьому провалі винуватить погану роботу нового програмного забезпечення ЄДЕБО, яким було замінено старе, за котре щороку платили величезні роялті розробнику.

Безумовно, що цей чинник є дуже важливим. Мабуть, якби програма працювала коректно, то скандалу і не було б. Та він далеко не основний. Бо програма, сервери, комп'ютери - то є техніка. А техніка, якою б досконалою вона не була, без людини працювати ефективно не буде.

І ось тут на поверхню й виходять ті, хто мав би забезпечити організацію кампанії, роботу техніки й програмного забезпечення на належному рівні. Я веду мову про заступника міністра науки та освіти, котрий на час запуску нового ЄДЕБО «курирував» вищу освіту, керівників Департаменту вищої освіти МОН, різних придвірних структур.

Давайте згадаємо прес-конференції цих людей у перші дні прийому документів, коли абітурієнти та їхні батьки вже почали кричати «Караул». Ці люди тоді оголосили крайніми самих абітурієнтів, з легенькою іронічною посмішкою розповідаючи про великий наплив звернень до системи в перші дні.

На наступних зустрічах із пресою з'явилася версія про якийсь сервер, котрий вчасно не підключили... Начебто, кавоварку на власній кухні забули включити. Потім почали говорити про злодійку-техніку, яка вкрала 40 тисяч заяв абітурієнтів... Потім виявилися винуватими приймальні комісії...

Лише ті, хто проводив прес-конференції, були при галстуках: пухнасті та білі. Зате в «дурнях» лишилися абітурієнти, яких примусили за два дні повторно подати заяви про вступ, прийшовши до приймальних комісій.

І знову виникає питання про обмеженість чиновницької думки. Чому було поставлено завдання двохденки? Невже не можна було перенести терміни завершення прийому документів на 7-10 днів, щоб не створювати надмірну напругу в абітурієнтсько-батьківському середовищі, яке й так до неможливості наелектризоване подіями останніх тижнів?

Абсолютно переконаний, що це можна й потрібно було зробити. Якби подумали не про фіговий листочок захисту власного іміджу (провести прес-конференцію, де доповісти, що , незважаючи на проблеми, завершили прийом документів вчасно) та інтереси працівників університетів, яким потрібно встигнути відгуляти відпустку (згадайте нараду в МОН два дні тому з представниками приймальних комісій), а про сотні тисяч тих, для кого ця вступна кампанія й проводилася.

Із того, що відбулося, роблю два висновки.

  • Перший. Рівень професіоналізму, відповідальності, менеджерських умінь та здібностей у тих, хто відповідав/організовував у МОН вступну кампанію - надзвичайно низький. Вина міністра не в тому, що вона була у короткотерміновій відпустці, а в тому, що ці люди є в її команді. І лише вона може й повинна зробити належні висновки щодо продовження роботи з ними. Вона не повинна й не може працювати замість них.
  • Другий. Централізована система вступу до університетів має бути докорінно змінена. Або ліквідована зовсім. Але для того, щоб її змінити, потрібні інші, аніж ті, що є, великі й малі чиновники в МОН та в численних структурах біля нього. А саме з «іншими» в МОН дуже складно. Якби вони були, то вступну трагікомедію можна було б якщо не випередити, то максимально мінімізувати її негативні наслідки. Щоправда, ключовими тут є словосполучення «можна було б...»

Оригинал

Освіта.ua
27.07.2017

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев