В. Белый: не стоит бояться новых учебных планов

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Нові навчальні плани на 2018-2019 навчальний рік: чому не варто боятися.

У деякої частини освітньої спільноти та громадськості є страх, що учні шкіл втратять частину предметів.

Одні кричать про втрату гуманітарних предметів, а інші – навпаки, про втрату наукоємних.

Насправді всі предмети, що вивчаються з 1-го по 9-й класи лишаються у тому ж переліку та обсягах, що й раніше. І так буде надовго. Як чи не назавжди. Бо ж це є основою загальної середньої освіти, і вона (основа) не має іншого варіанта, як бути однаковою для всіх. Це головний чинник для реалізації принципу рівного доступу до освіти.

Більшість вчителів у своєму робочому навантаженні мають класи/предмети саме з цього сегменту навчальних планів.

Зміни плануються для 10-го та 11-го класів, яких у більшості наших шкіл один-два. В Україні зараз дуже мало закладів, де б їх було більше. Навіть у київських ліцеях чи спеціалізованих школах. Такою є специфіка цього етапу як перехідного до трирічної (10 – 12 класи) профільної освіти старшокласників у форматі, яким давно послуговуються у сотнях країн світу.

При цьому у класах з наукоємним профілем часу на вивчення цих предметів стане значно більше, ніж зараз, а тому рівень підготовки учнів у цьому освітньому сегменті апріорі стане вищим.

Одночасно у класах гуманітарного профілю більше буде годин на гуманітарні предмети. Зрозуміло, що у таких умовах ні вчителям, ні учням не треба буде як зараз бігти «галопом по європам».

Не менш зрозуміло, що як старшокласникам, так і їхнім батькам за уважного розгляду сутності справи такий напрям реформування змісту освіти тільки сподобається. Бо ж нові перспективи відкриваються – зайнятися пріоритетним для кожної особи освітнім напрямком вже на етапі старшої школи.

З часом справжня трирічна профільна освіта у старших класах прямо поставить на чергу денну питання оновлення змісту освіти й у ВНЗ та професійних коледжах. Замість того, щоб продовжувати після школи ще чи не три роки поспіль «жувати» загальноосвітній компонент, студенти зможуть більше опрацьовувати знання, котрі в основі їхньої майбутньої професії. Та ще й після глибокої попередньої підготовки з профільних предметів у ліцеї для старшокласників. Звісно, що така модель освіти у ВНЗ та професійних коледжах апріорі дасть значно кращу освітньо-професійну підготовку, ніж теперішня. А таке ще більше сподобається людям.

Натомість замість того, щоб у всьому цьому ґрунтовно розібратися і висвітлити перспективи, заради яких варто попрацювати, одні іміджмейкери у медіа підняли галас на кшталт того, що «рехформатори» скасовують у школі фізику, хімію, біологію, а інші – що, мовляв, все йде у бік знищення гуманістичного базису суспільства. Саме так і не менше. Одночасно якби і перше, і друге.

Чи не краще замість паніки кожному з нас запитати себе : «Чи є теперішні українські випускники 11-го класу та студенти більш гуманними, культурними та вихованими, ніж їхні ровесники-випускники закордонних ліцеїв та ВНЗ/коледжів? Чи може вони кращі у наукоємній сфері?»

Якщо так, то, звісно, у змінах чи реформі щодо освіти ми не маємо потреби. Так тоді чому чи не кожен криком кричить про перезрілість потреби у них, у реформах? Причому який сегмент освіти не візьми. Може, тому у нас все так наплутано, що «ми за колгосп, але не у нашому селі»?

Оригинал