В. Громовой: руководитель может выполнять 9 функций

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

Хочу чи не хочу, треба чи не треба, - усе це суб'єктивні підходи, які не сприятимуть грамотному, науковому і системному баченню функцій керівника навчального закладу і відповідно – навчального закладу.

Є так зване число Міллера, яке пов'язане з оперативною пам'яттю людини (вона спроможна відстежувати стан не більше 5-9 об'єктів).

Тож керівник закладу освіти в змозі виконувати від 5-ти до 9-ти функцій. Нав’язування йому більшої кількості функцій робить його роботу неефективною.

Зайве доводити, що функціональна надлишковість створює для всіх учасників освітнього процесу потужні стресогенні фактори, без ліквідації яких неможливий ефективний антистресовий менеджмент. Часто їм доводиться лише імітувати виконання багатьох неприродних для шкільного організму функцій, або виконувати їх на шкоду головним завданням школи.

Тому питання не в тому, чи має керівник закладу освіти «сприяти формуванню здорового способу життя у здобувачів освіти», а в тому, скільки вже йому визначили функцій. Якщо їх уже понад 9, додавати ще і ще є вкрай хибним шляхом.

Утім, надмірно розвантажувати керівника закладу освіти теж не треба, бо, якщо функцій буде менше 5-ти, це призведе до їх надмірного укрупнення. Такий надмірно укорочений перелік функцій не даватиме уявлення про реально здійснювану школою багатогранну роботу.

Звісно, позбавляючись функціональної надлишковості на шкільному рівні, ми не повинні «вихлюпнути разом з водою і немовля». Мова не йде про відмову від виховної чи розвивальної функції школи. Мова йде про розвантаження школи від неприродних для неї функцій, які б мали виконувати інші служби, але не виконують, бо є ті (освітяни), хто мовчки тягне будь-яку, навіть не свою, лямку.

Якщо у вас є, наприклад, мобільний телефон з надмірною кількістю кнопок, ви мимоволі часто натискатимете не туди, куди треба. Це не може вас не дратувати, якщо, звичайно, вам хочеться швидко зателефонувати й не потрібні «навороти».

Підвищення ефективності управління освітою відбудеться тоді, коли ми приберемо зайві «кнопки». Зайве доводити, що має бути динамічна відповідність структури управління функціям управління. Звісно, не слід забувати й про організаційні механізми реалізації якоїсь важливої функції.

Саме структура управлінських функцій має визначати структуру управлінської підсистеми. Якщо це правило ігнорується, як наслідок, з’являється структурна надлишковість або структурна недостатність системи управління.

Це стосується не тільки визначення функцій керівника навчального закладу, а й функцій органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти та функцій МОН.

У Статті 37 чинного Закону України «Про загальну середню освіту» перелік повноважень органів місцевого самоврядування в галузі загальної середньої освіти у півтора рази перевищує число Міллера. Міністерство освіти України за цим законом взяло на себе реалізацію вдвічі більшої за число Міллера кількості повноважень в системі загальної середньої освіти.

Тож висновок з аналізу формалізованих у законі функцій простий: чим вище рівень «інстанції», тим більший рівень функціональної надлишковості. Це на папері.

На ділі ж усіма кинутого на розбитій дорозі розшарпаного освітянського воза доводиться тягнути на рівні школи, яка зрештою відповідає за реалізацію усіх функцій. Усі ж, хто стоїть «над» школою, як правило, виконують, причому «з фанатизмом», вартим кращого застосування, лише одну функцію – функцію контролю.

Оригинал