В. Белый: порог ЗНО "сдал/не сдал" - сегодня и завтра

Комплексный подход к трехлетнему профильному образованию старшеклассников (10 – 12 классы)

В. Белый: порог ЗНО "сдал/не сдал" - сегодня и завтра

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

ПОРІГ ЗНО "здав/не здав": сьогодні і завтра

ЖИТТЯ

Є у ньому певні речі, котрі хоче-не хочеш, а кожному випадає весь час робити самостійно. У дитинстві, наприклад, потрібно стати спроможним самостійно вдягатися. Потім залишатися здатним до того якомога довше. З навчанням так само – важливо бути здатним опанувати спочатку письмо, рахунок та читання, а потім «пішло – поїхало»: алгебра, геометрія, іноземна тощо.

Закінчується цикл навчання і відповідно до вікових особливостей кожен має продемонструвати свою навчально-освітню спроможність на екзаменах (тестуваннях), і вже не своєму вчителю, який десь підкаже, а десь «закриє очі» на підказку зі сторони чи т.п. «зрозумілі» для «своїх» речі, котрі ж ніяк не сприяють об’єктивному встановленню рівня спроможності кожного окремого випускника країни.

УМОВИ

Об’єктивність підсумкових чи конкурсних оцінювань, зазвичай, не викликає заперечень, гідних уваги, якщо всі випускники знаходяться у рівних умовах. У нас з останнім ще багато негараздів, бо, наприклад, совісний випускник опиняється у гіршому стані ніж нахаба, якому якби потрібно декілька разів протягом процедури тестування до туалету. Більше того, ми ніяк не спроможемося до того, щоб на бакалаврат університету ВСІ вступали виключно через ЗНО. До сих пір знаходять «причини» декому зробити виключення. Вже скільки управлінських урядових команд бралися зняти з черги денної цю соціальну несправедливість для мільйонів заради тисячі «особливих» і щораз виявлялися НЕСПРОМОЖНИМИ.

Навіть «хитрий туалетний трюк» виявляється для нашого керівництва «міцним горішком» попри те, що скрізь у світі про таке й мови не має, а у нас без «материнської любові влади» до слабеньких дитяток ніяк не можна.

НЕСПРОМОЖНИМИ виявляються наш освітній менеджмент та методичні служби й щодо забезпечення дійсно державної підсумкової атестації випускників школи. Чого вартий лише антиприклад ДПА з англійської цього року – саме у методкабінетах порозривали пакети завдань за день до його здійснення, яке мало бути аналогом ЗНО. До речі, освітянська нова команда не спромоглася не те що на дієві санкції подібним горе-методистам, що зіпсували важливу державну справу, а й, навіть, на відкритий аналіз причин появи таких центрів ігнорування сутності державної освітньої політики.

ТОЧКА ВІДЛІКУ

Зрозуміло, що випускник, який зумів виконати однакове для всіх завдання на всі 100% правильно не викликає жодних сумнів щодо його навчально-освітньої спроможності. Хоча при цьому ще не факт, що дехто з таких і не тільки, з якогось моменту втратять бажання вчитися і замість відвідування занять в університеті, вирвавшись з «лап» батьків/вчителів-контролерів почнуть заробляти в Інтернеті гроші, працюючи день і ніч на іноземні комп’ютерні фірми. У житті не має правил без виключень, у тому числі й такого, коли почасти людина з причини недалекоглядності (вільна воля вольному) веде себе як ворог самому собі.

Не менш зрозуміло, що усі, хто хоча й не всі, але багато завдань виконав правильно є спроможним щодо подальшої освіти у її вищому професійному сегменті.

А де ж той низ, що розділяє спроможних та неспроможних?

Він там, де розміщуються напівспроможні, тобто ті, хто здатен на половину правильного дійства.

Як би ми критично не ставилися до промахів, але наполовину правильно зроблена справа є справою, що навіть формально не може кваліфікуватись як провалена: фіфті – фіфті є тією точкою відліку, з котрої завше легко зміститись у зону «більшої половини» (згадаймо анекдот про єфрейтора). 

Чого не скажеш про «доробок», що є меншим за половину: такий ніяк не дотягує навіть до напівспроможності. Світовий досвід є тому підтвердженням: у країнах, що є стабільно розвиненими чи стрімко розвиваються вимоги до здобувачів освіти на високому рівні, а у країнах, що у стагнації вони весь час знижуються.

ЗМІСТОВНІСТЬ

З якого ж науково-освітнього «тіста» має бути той «пиріг» ціннісної спроможності випускника школи, яким могло б послуговуватись суспільство: спочатку – викладачі ВНЗ, потім – роботодавці і насамкінець – споживачі? Мова про сертифікати ЗНО з різних предметів для вступу до ВНЗ.

ПО-ПЕРШЕ, - рідна та іноземна мови для здобувачів усіх спеціальностей рівня вищої освіти.

ПО-ДРУГЕ, - математика для всіх майбутніх студентів технологічних спеціальностей будь-якої природи (медицина, фармацевтика, парфумерія тощо у тому числі).

ПО-ТРЕТЄ, - хімія, біологія, географія та фізика для кожного відповідного профільного сегмента, причому фізика як обов’язкова на всі комп’ютерні спеціальності.

ПО-ЧЕТВЕРТЕ, - ніяких на роки вперед можливостей до підміни сертифікатів з наукоємних дисциплін іншими методом існуючого зараз вибору – «фізика або іноземна/тощо».

ОЧІКУВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Такий чи подібний цьому комплексний підхід вже на перехідному етапі до справжньої ТРИРІЧНОЇ профільної освіти старшокласників (10 – 12 класи) привнесе у середовище старшої школи значно вищу мотивацію до навчання на високому рівні наукової складності. І буде заради чого: суспільна цінність особистісної науково-освітньої спроможності – це не порожні слова. Звісно, якщо прохідний бал ЗНО «здав – не здав» не пролягатиме через зону «сліпого вгадування», а цільовими проектними кроками за три-чотири року буде доведений до рівня 50% правильного виконання завдань. Причому, навіть, у середньому підсумку за наведеними, приміром, вище чотирма сертифікатами: українська, англійська, математика/історія та профільний предмет (фізика, хімія, біологія, географія)/інше.

А ще точно буде так, що суспільство почне забувати про проблему занедбаності природничо-математичною освітою школярів. Замість неї освітня спільнота натомість зосередиться на пошуках нових сегментів та шляхів застосування наукоємної освітньої підготовки молодих випускників.

У тому числі й через поширення приватної ініціативи до створення нових видів продуктивного бізнесу та новоякісної місії закладів системи ПТО: не стільки заклади ПТО будуть бігати за роботодавцями з проханням сказати кого їм готувати, як самі готуватимуть тих, хто потіснить з ринку старих «підприємців» типу «купи – продай» завдяки відкриттю приватних нових сучасних виробництв з новітніми формами маркетингу, менеджменту та виходом на міжнародні ринки партнерської взаємодії.

Освітня СПРОМОЖНІСТЬ – це великий особистісний капітал і на нього варто попрацювати. Слово лише за такими освітніми організаторами, котрі замість продовжувати лицемірне загравання під обіцянки спрощення та полегшення змогли запалити вогонь бажання до сили та працьовитості.

Оригинал

Освіта.ua
29.06.2016

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!