В. Громовой: избыточность в школьном образовании

Ликвидация управлений образования - путь к созданию управленческих горизонталей

В. Громовой: избыточность в школьном образовании

Автор: Виктор Громовой, образовательный эксперт, заслуженный учитель Украины.

Які види надлишковості присутні в шкільній освіті?

1. «Змістовна» надлишковість (перевантаженість шкільних програм, перенасиченість різноманітними «заходами» тощо).

2. Управлінська надлишковість (школа як надлишково керована організація).

3. Функціональна надлишковість (на школу покладається виконання надмірних і не притаманних їй функцій).

4. Інформаційна надлишковість (надмірні паперопотоки, збір даних заради даних, а не заради прийняття управлінських рішень).

5. Структурна надлишковість (існують «не потрібні» структури – методкабінети, бібколектори тощо).

6. Кадрова надлишковість (надмірна кількість заступників директора, удвічі більша кількість вчителів на одного учня в порівнянні із Західною Європою тощо).

7. Ресурсна надлишковість (явно надмірні приміщення у багатьох сільських і частині міських шкіл тощо).

Що робити?

З огляду на те, що радикально розвантажити учнів за нинішньої системи визначення змісту освіти не вдається, слід, замість спущених зверху перевантажених програм, перейти на індивідуальні освітні програми. У такому випадку зміст власної освіти визначатиме сам учень. Певні орієнтири йому запропонують його тьютори, консультанти, фасилітатори, які і займатимуться проектуванням особистісного розвитку учня. Зайве доводити, що кожному учневі стане набагато краще, якщо він отримає особистого тьютора і буде отримувати індивідуальну педагогічну підтримку. Це стане можливим за умови утвердження свободи від нав'язаних зверху «залізобетонних» навчальних програм вчорашнього дня, свободи творчого самовираження, як учня, так і вчителя.

Ті, хто працює в системі освіти, мають зосередитись саме на суто «людській» складовій навчального процесу — соціальній взаємодії, забезпеченні емоційної підтримки, створенні певної культури навчання тощо.

Сьогодні поняття «школа» не повинне асоціюватись із будівлею. Це певна субкультура, яка дає відчуття свободи та почуття приналежності до спільноти. Школа – це певний стиль пізнавальної активності, який базується на побудові позитивних стосунків між учнями та вчителями, на підтримці процесу взаємного розвитку.

З огляду на те, що контроль «згори донизу» поступово втрачає свою важливість, слід перетворити управлінську вертикаль у горизонталь, шляхом ліквідації нинішніх управлінь освіти і передачі їх функцій громадським органам управління освітою та професійним асоціаціям освітян. Це дозволить оптимізувати систему управління шкільною освітою, адже прибереться паразитична ланка (бюрократія), яка не додає корисних якостей, а лише гальмує розвиток освіти. Тоді нарешті прокинеться громада і відбудеться реальне роздержавлення освіти.

Оригинал

Освіта.ua
06.02.2016

Популярные блоги
Д. Семенов: убивает ли бесплатность образования его развитие? Каждая инвестированная в обучение гривна - это не только польза для себя, эти деньги двигают отрасль в целом
Р. Харчук: борьба за ЗНО по литературе необходима Пусть закрываются ненужные псевдоуниверситеты, а ЗНО - это единственное спасение образования
И. Ликарчук: бумажный или электронный журнал? Что изменится в школьном образовании от появления электронного журнала?
А.Мирошниченко: для чего нужны учебники? Талантливым педагогам не нужны учебники, они знают предмет и стремятся преподавать своими словами
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев