Акмеологічна оцінка особистісного і професійного розвитку. Реферат
У рефераті подано відомості про основні напрямки вимірювання особистісного і професійного розвитку
В акмеології важливо представити основні напрямки, в яких відбувається оцінка особистісного і професійного розвитку. Досить важливо оцінити такі аспекти особистості, як професійні знання, життєвий і професійний досвід, особисті якості. Часто на якісному рівні професійні знання оцінюються з допомогою процедури кваліфікаційного екзамену (можна з допомогою кваліфікаційних тестів). Поряд із професійними знаннями можна оцінювати і розумові здібності, які складають фундамент для засвоєння нових професійних знань (використовують класичні тести інтелектів – тест Векслера, Кеттела, Равена).
На практиці основним засобом якісної оцінки особистісних і професійних особливостей є експертна оцінка. Практичним прикладом використання експертної оцінки є процедура атестації. При проведенні атестації в якості експертів зазвичай вибирають людей, які досить добре знайомі із тими, кого атестують, знають його роботу. для зниження суб’єктивних викривлень при атестації використовується співставлення думок декількох експертів. В останній час намітилася тенденція до використання таких експертних методів оцінки працівників, які функціонально виходять за рамки звичайної експертної комісії. Наприклад, метод ділової дискусії дозволяє зробити самого оцінюваного основним інструментом оцінки.
Ще ширші можливості ділових ігор, в рамках яких створюються ігрові ситуації, проте процес створення проблемних ситуацій досить трудомісткий, але він дозволяє ефективно підвищувати кваліфікацію працівників. Експертна оцінка може виступати в якості постійного робочого інструменту курівника. В цьому випадку вона приймає форму оціночної співбесіди, яку керівник регулярно проводить з підлеглими, це дозволяє організувати більш тісний обернений зв’язок "керівник – підлеглий".
Психологічне тестування використовується для кількісного вимірювання особистісних і професійних якостей спеціально розроблені і стандартизовані психологічні тести найбільш часто використовується методика тестування рис характеру (тести Кеттела), станів і спрямованості особистості (профорієнтаційний тест Клімова, тест Рокіча).
Біографічні методи в багато в чому органічно доповнюють результати тестування і експертизи, дозволяючи зрозуміти передісторію особистості, ті особливості її життєвого шляху, які здійснюють серйозний влив на її актуальний стан. Арсенал біографічних методів досить широкий, проте їх застосування вимагає серйозної попередньої підготовки. Біографічний метод має як якісні так і кількісні варіанти. Зокрема, якщо деякі факти біографії інтерпретувати з в позиціях психоаналізу то такий метод буде мати назву психобіографічного.
Використання біографічних методів оцінки особистісного і професійного розвитку є досить корисним для розуміння динаміки розвитку особистості професіонала в масштабах життєвого шляху. Саме цей метод найбільше підходить для оцінки і вимірювання життєвого досвіду професіонала.
Необхідно зазначити, що лише комплексне використання представлених вище засобів якісної оцінки і кількісних вимірювань особистісних і професійних якостей дозволяє отримати достовірну інформацію про розвиток особистості професіонала, а також дає інформацію про протиріччя. (здійснення професійної діяльності з високою і стабільною продуктивністю не завжди сприяє прогресивному розвиткові самого спеціаліста.
Наприклад, надмірна виконавчість працівника призводить до збіднення його особистого життя а також до росту хронічної втоми; надмірна адаптація працівника до своєї посади, яка відбувається тоді, коли на одному місці працівник працює більше 5 років. Тобто, працівник успішно справляється зі своїми посадовими обов’язками, але як особистість перестає рости, це призводить до виникнення проблем при посадовому рості чи переході на інше місце роботи – вихід: ротація кадрів).
Література
- Волков Ю. Г., Добреньков В. И., Кадария Ф. Д., Савченко И. П., Шаповалов В. А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю. Г. Волкова. – Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.
- Головатый Н. Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999.
- Головенько В. А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997.
- Кравченко А. И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр "Академия", 2002.
- Павловский В. В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. – М.: Академический Проект, 2001.
- Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.
- Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.
22.05.2012
