Психологічні особливості навчального процесу у студентів з глибокими вадами зору. Реферат
Навчання людей з порушенням зору має свою специфіку
Оскільки підручників надрукованих рельєфно-крапковим шрифтом недостатньо, то на теоретичних заняттях основна увага приділяється поясненню матеріалу викладачем, обговоренню його і фіксації студентами. Що володіють системою Брайля роблять записи в зошитах, інші записують матеріал на диктофон. На практичних заняттях використовуються фантоми, об'ємні муляжі, опуклі планшети, що дозволяє незрячим студентам "бачити" руками.
Для самостійної роботи незрячі студенти використовують спеціалізовані бібліотеки для сліпих, де вони можуть отримати підручники та інші необхідні книжки, надруковані шрифтом Брайля або записані на плівку для прослуховування на магнітофоні. При відсутності таких джерел інформації незрячі студенти протягом кількох десятиліть самостійно наймали читців для організації аудіо запису. На базі отриманих на лекціях або самостійно записаних аудіо записах робляться конспекти шрифтом Брайля, які допомагають при конкретній підготовці до семінарських занять, заліків та екзаменів.
Останнім часом провідну роль у самостійній роботі незрячих студентів почали відігравати комп'ютерні технології. Персональні комп'ютери оснащуються програмами читання текстових файлів за допомогою синтезу мови, що функціонально замінює магнітофон та аудіо записи і відкриває принципово нові можливості обробки інформації. Джерелом цієї інформації стає технологія сканування плоско друкованих текстів з подальшим розпізнаванням отриманих зображень, отримання електронних текстів з Інтернету або з колекції текстових файлів, що пропонуються на ринку на компакт дисках. Комп'ютерні технології суттєво модифікують і процес передачі інформації. Якщо раніше незрячий студент повинен був самостійно друкувати тексти або диктувати їх машиністі, тепер він має змогу у подібних до інших студентів умовах підготувати електрону версію тексту та роздрукувати її на принтері.
Специфіка отримання обробки та передачі інформації породжує особливості психічних процесів, що мають незрячі студенти в своєму навчанні. Повна або часткова відсутність зору призводить до компенсаторної дії перш за все слухового аналізатору, а також пальців як органів дотику. Ця компенсаторна дія робить незрячих студентів більш уважними як при прослуховуванні лекцій чи аудіо-записів, так і при читанні спеціальних книжок. Можна з певністю стверджувати, що на слух незрячий сприймає та запам'ятовує значно більше інформації, ніж його зрячий колега.
Спрацьовує такий принцип: чим біднішими є джерела інформації, тим ефективнішим її засвоєння. Колеги незрячих студентів нерідко дивуються їх можливостям по запам'ятовуванню отриманої на лекціях інформації, але вони не замислюються над тим, за рахунок чого досягається цей ефект.
Проте слід взяти до уваги, що використання компенсаторних можливостей організму означає отримання бажаного результату за рахунок використання більших фізіологічних та психічних резервів, а саме: обробка отриманої на слух інформації коштує значно більших біоенергетичних витрат, ніж аналогічна обробка візуальної інформації. Інакше кажучи заміна джерела інформації, за допомогою якого отримувалось від 80% до 90% її обсягу збільшує навантаження на слухові та дотичні аналізатори у 4 - 10 разів.
Таким чином навчальний процес незрячих студентів має суттєві відмінності не лише за формою технічного забезпечення та практичної реалізації, але і за особливостями психічних процесів, що відбуваються як на свідому так і на підсвідомому рівнях вказаних осіб. Причому компенсаторний характер цих процесів та пов'язані з цим додаткові навантаження ставлять питання про їх адекватність вимогам збереження здоров'я, техніці безпеки розумової праці та формування специфічних форм наукової організації і праці.
Зокрема, недооцінюється той факт що надмірне використання слухового апарату при засвоєні складної слухової інформації потребує суттєвого підвищення швидкості психофізіологічних реакцій та біохімічних процесів, що лежать в їх основі. Таким шляхом досягається високий рівень збудження кори головного мозку і відповідна ефективність процесу засвоєння інформації. Проте за таку над реактивність доводиться розплачуватись, і вже через одну - дві години Інтенсивного прослуховування настає мимовільний процес гальмування психічних реакцій, для призупинення якого необхідні додаткові мотиваційні подразники.
Для більшості незрячих студентів суттєвою мотивацією є досягненні більших успіхів у навчанні порівняно зі зрячими колегами. Це, безумовно, допомагає їм у підтриманні високого рівня працездатності, але не відміняє об'єктивних законів природи, згідно з якими поступово накопичується втома і процеси гальмування починають домінувати над процесами збудження.
Важливу роль у розвантажені слухового аналізатора відіграє використання шрифту Брайля як форми передачі інформації за допомогою спеціальних книжок або технічних засобів. Сьогодні такі технічні засоби являють собою периферійні пристрої, що в кодах Брайля на спеціальних тактильних дисплеях дублюють інформації з монітора комп'ютера.
Ефективне використання тактильних дисплеїв зі свого боку потребує значного розвитку чутливості пальців, що в основному доступно у ранньому віці, і вкрай проблематично для осіб, що стали незрячими вже дорослими. Однак чутливість пальців - це не основна проблема використання тактильних дисплеїв: значно складнішою є надвисока вартість цих пристроїв. У більшості випадків незрячі студенти навчаються не в окремих колективах а в вищих учбових закладах загального доступу, тобто разом зі зрячими студентами. Таким чином вони вступають у відносини з іншими студентами як члени колективу, що створює певні особливості навчального процесу та розвитку психіки незрячих студентів.
Психологічна адаптація при спільному навчанні відбувається дуже швидко. Студенти навіть з важкими формами інвалідності впевнено тримаються в студентському середовищі, беруть участь в усіх студентських заходах, ставлять перед собою кар'єрні цілі високого рівня.
Студенти з порушенням зору, незважаючи на більші проблеми зі здоров'ям, справляються зі складними навчальними програмами. Серед студентів з порушенням зору виявляються соціальне активні особистості з яскраво визначеними якостями лідерів. Багато студентів роблять свій значний внесок в розвиток програми доступної освіти.
Створення сприятливих умов отримання професійної освіти сліпими, є комплексною і багатоплановою і в нинішній час студенту з порушенням зору пройти весь шлях самостійно надзвичайно тяжко і всім причетним до життя інвалідів організаціям і структурам необхідно тут працювати разом.
Література
- Земцов М. Пути компенсации слепоты в процессе познавательной и трудовойдеятельности. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1965.
- Жихарев А. М. Воспитательная работа в школе-интернате для слепых детей: Книга для воспитателя (Из опыта работы). – М.: Просвещение, 1984.
- Ермаков В. П., Якунин Г. А. Основы тифлопедагогики: Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения: Учеб. пособие для студ. высш. учеб, заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2000. - 240 с.
- Солнцева Л. И. Современная тифлопедагогика и тифлопсихология в системе образования детей с нарушениями зрения. – М., 1999.
- Литвак А. Г., Сорокин В. М. Головина Т. П. Практикум по тифлопсихологии. – М.:Просвещение, 1964.
03.04.2012
