Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Соціальні та сімейні конфлікти. Реферат
Загрузка...

Соціальні та сімейні конфлікти. Реферат

Конфлікт у соціальній сфері є наслідком взаємодії суспільних відносин, що не збігаються між собою. Й оскільки ці відносини та їхні конкретні прояви в соціальній системі різноманітні, то конфліктна ситуація є скоріше нормою, ніж патологією суспільного розвитку. Тут конфлікт виконує конструктивну функцію

Конфлікти розгортаються між основними структурами суспільства і всередині їх: влади (законодавчої, виконавчої, судової, чиновництва, бюрократії як самостійного соціального інституту); підприємництва (державного, колективного, приватного, корпоративного, спекулятивного, мафіозного, злочинного); виробників (інтелігенції, робітників, селян тощо).

Суспільство й усе в навколишньому світі розвивається суперечливо. Існують два види суперечностей:

  • Суперечності, що сформувалися соціально-економічним, матеріально-побутовим становищем людей. Це виявляється в контрастах "багатих" і "бідних".
  • Суперечності, зумовлені неприйняттям політики тих, хто утримує владу.

Конфлікти усвідомлюються на суб'єктивному рівні: окремої особи, групи, спільноти, організації, партії. Вони тим і відрізняються від суперечностей, що суб'єктивно усвідомлені.

На думку англійського соціолога Е. Гіденса, суперечності не завжди призводять до конфліктів. Для перетворення суперечностей у конфлікт необхідне усвідомлення протилежності інтересів і відповідно мотивації поведінки. П. Сорокін, з'ясовуючи питання про причини соціальних конфліктів, твердив, що безпосередньою передумовою будь-якої революції завжди було збільшення позбавлених базових інстинктів більшості населення, мінімального задоволення їхніх потреб.

Серед таких інстинктів він називає потребу в їжі, інстинкт самозбереження, владний інстинкт, потребу колективного самозбереження (сім'ї, релігійні конфесії, партії), потребу в домівці та одязі, статевий рефлекс, потребу в свободі тощо. Придушення цих базових інстинктів викликає соціальну напруженість, вибух і конфлікт. Такий підхід дає змогу наблизитись до аналізу соціальних конфліктів.

Не можна ігнорувати ще один підхід до пояснення соціальних конфліктів, який характеризується як нормативно-ціннісний. Згідно із цією точкою зору розбіжності цілей та інтересів людей чи певних груп є основною причиною конфліктів.

Аналізуючи різні типи соціальних конфліктів, слід зауважити, що:

  • конфлікт робить соціальні відносини мобільнішими; звичні норми поведінки та діяльності, що роками задовольняли людей, відкидаються з дивовижною рішучістю і без жодного жалю;
  • за всієї різноманітності конфліктних ситуацій поведінка людей у них відрізняється від звичайних обставин надмірною емоційністю, хоча тут присутній й регіональний аспект.

Раціональна поведінка людини в конфлікті специфічна. Вона діє вибірково й шукає соціальну опору в майбутньому зіткненні, поділяє людей на прихильників і супротивників, шукає союзників, а це стимулює іншу сторону до ліквідації проблемних зіткнень, до запобігання конфліктам.

     

Сімейні конфлікти

На вчинки, що призводять до конфлікту в сімейних стосунках, слід завжди зважати, бо сім'я - надзвичайно важливий соціальний інститут у державі. Недаремно кажуть: сильна сім'я - сильна держава. Тому в системі політики держави сім'я повинна займати гідне місце.

Назвемо чинники, які найчастіше призводять до сімейних конфліктів:

  • коли ви надто багато чекаєте від партнера (партнерші), роблячи його (її) відповідальними за ваше особисте щастя;
  • неправильно ставитесь до сексуальних потреб у подружньому житті;
  • заздрите успіхам партнера (партнерші) в сімейному житті;
  • несерйозно ставитесь до його (її) турбот і проблем;
  • зневагою даєте зрозуміти: "ти вже не така велика цінність для мене";
  • даєте зрозуміти про його (її) зовнішню (внутрішню) непривабливість.

Свобода - обов'язок щодо сім'ї як чинник запобігання конфліктам, проте свобода повинна бути усвідомленою необхідністю, якщо особистість обирає для себе сім'ю.

У сім'ї має бути особиста свобода, яка може й повинна поширюватися на кожного члена сім'ї:

  • кожен член сім'ї повинен мати свій життєвий простір;
  • кожен член сім'ї мусить пам'ятати про необхідність поважати іншого;
  • кожен член сім'ї впливає на оточуючих і сам перебуває під їхнім впливом;
  • кожен член сім'ї повинен не ухилятися від сімейного впливу, а навчатися керувати ним;
  • кожен член сім'ї має виконувати певну роль у сім'ї, інакше - сім'я розпадається.

Відповідно до загальновизнаної в науковій літературі типологізації сім'ї (дружня, дезорганізована, неблагополучна) психолог, сексопатолог може надати їй допомогу.

Народні традиції вчать, що найбільше згуртовують сім'ю, сприяють її благополуччю й злагоді відданість один одному, уміння дослухатися, спілкуватися, бути гнучким у стосунках. Важливо також культивувати в сім'ї самостійність, аби кожен міг залишатися індивідуальністю незатьмареною тощо.

Література

1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За наук. ред. проф. А. Колодного. — К., 2000.

2. Аронсон Э., Уилъсон Т., Эйкерт Р. Социальная психология. Психологические законы поведения человека в социуме. -СПб., 2002.

3. Пденс Е. Соціологія. — К., 1999.

4. Гришина Н. В. Психология конфликта. — СПб., 2000.

5. Дмитриев А. В. Конфликтология: Учеб. пособие. — М., 2000.

6. ДонченкоЕ. А., Титаренко Т. Н. Личность: конфликт и гармония. — К, 1989.

7. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2000.

8. Картунов О., Кремень В., Маруховсъка О. Жодний тип суспільства не має імунітету від етнічних домагань // Віче. — 1998. — № 6.

9. Кресіна І. У пошуках власної моделі самоствердження // Віче. 1997. — № 7.

10. Максименко С. Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці: методологія, програми, процедури. — К., 1998.

11. Основи етнодержавства / За ред. Ю. Римаренка. — Л., 1997.

12. Пірен М. Деонтологія конфліктів та управління. — К., 2001.


26.03.2012

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!