• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

1. Магнетичні флюїди Ф. Месмера

Австрійський психіатр Франц Месмер (12934-1815) завоював популярність в Парижі тим, що лікував людей на різні психічні та соматичні хвороби. Месмер вірив, що невидимі магнетичні флюїди в атмосфері, які виділяють зірки впливають на здоров’я людини і любе порушення рівноваги флюїдах викликає хвороби.

Месмер стверджував, що процес лікування заключається в передачі флюїду від лікаря до хворого. Він збирав групи пацієнтів біля наповненого вдою дерев’яного чана із безліччю ручок. Кожний із пацієнтів тримався за одну із ручок. Одягнутий в мантію Месмер наказував своїм "магічним" жезлом до чану, якби переливаючи свої флюїди в нього. Люди починали сміятись, плакати, в деяких виникали галюцинації, підпадаючи під вплив "тваринного магнетизму", ніби поражена водою, яка тече по залізним ручкам чана.

Міжнародна комісія вчених була не згідна із Местером і звинуватила його в шарлатанстві.

2. "Реверсивно-надихаюча" терапія

Одним із перших спеціалістів практикуючих цей підхід був Джозеф Пратт - бостонський лікар, який лікував хворих на туберкульоз. Він збирав хворих в групи, розповідав їм про гігієну, необхідність відпочинку, свіжого повітря, доброї їжі. Його пацієнти вели щоденники. Пратт розглядав групову форму у лікувальній практиці як економічно вигідну і не бачив в ній терапевтичних можливостей. Тільки в 1903 р. прийшов до висновку, що в психотерапії головна роль належить групі її впливу одної людина на другу, і розробив методику групової терапії для людей які не мають соматичних порушень.

3. Вклад Морено в розвиток групової психотерапії

Перший вніс свій вклад в сучасну групову терапію – Я. Морено засновник псих одрами. Він перший застосував термін групова психотерапія. В 1931 р. заснував перший професійний журнал по груповій терапії "Impromptu". Морено сприяв в створення першої професійної організації групових психотерапевтів в 1942 р.

4. Терапія Карла Роджерса

В 50-60 роки Карл Роджерс сприяв розвитку гуманістичного напряму в психології. Він застосовував свій підхід, згідно якому терапія або консультування в центрі якого був клієнт, мала справу головним чином із спостерігаючим в даний момент з ситуативними конфліктами. Поведінка керівника групи має бути ліберальна, сконцентрована на взаємодії членів групи. Роджерс дивився на керівника групи не стільки як на спеціаліста, лікуючого клієнта, а як на рівноправного партнера, формуючого спонтанні взаємовідносини "Я – ти". Ця психотерапія допомагає психотерапевту покладатись на інтуїцію, і шукати глибоко особистісне взаєморозуміння з клієнтом.

5. Соціально-психологічний експеримент

Проведення першого соціально-психологічного експерименту приписують Триплетту. Він виміряв наскільки велосипедисти збільшують швидкість в присутності других велосипедистів. Це явище було названо ефектом "Соціально полегшення" є прикладом соціально-психологічної закономірності, яка може застосовуватись для пояснення динаміки розвитку психокорекційних груп. Прикладом впливу групи на прийняття рішень є дослідження проведене в 60 роках, яке свідчить про, що люди більш консервативні в рішеннях, які приймаються наодинці, чим ті які приймаються в ході групової дискусії. Це тенденція "ризикувати" при груповій дискусії була названа феноменом "здвигу до ризику".

Джордж Бах – піонер групового терапевтичного руху стверджував, головним образом на основі свого клінічного досвіду, що процес установлення норм розвитку комунікативних моделей, які виникають в групах вирішення проблем, мають аналоги в терапевтичних групах.

21.03.2012