• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Як відомо, що для підлітків характерна неврівноваженість психічних і нервових процесів, завищена самооцінка, бравада своїми особистісними якостями, завищене почуття дорослості, тому їм притаманні високі рівні прояву мотивів досягнення успіху і уникнення невдач любою ціною в міжособистісній взаємодії не тільки з однолітками, але й з дорослими.

Тому ці види виявлених мотивів стають провідними в міжособистісній взаємодії, в процесі поводження підлітків, в спілкуванні з однолітками, в навчанні та в побутовому житті. Ця проблема мало вивчена і тому є актуальною і важливою для дослідження.

Психологічні особливості мотивації поводження підлітків вивчали Бессонова Т. П., Гурлєва Т. С., Ільїн Є. П., Шеффер Д. та інші, які виявили, що мотиви – це спонукання до діяльності, пов’язані з задоволенням потреб суб’єкта, сукупність зовнішніх та внутрішніх умов, які визначають його активність та спрямованість.

Гіпотеза дослідження полягала в припущенні про те, що для підліткового віку характерна ціла система різних мотивів міжособистісної взаємодії і поводження, але провідними на нашу думку виступають мотиви досягнення успіху та уникнення невдач, які характеризують завищену самооцінку підлітка, його рівень домагань та бажання отримувати більш високі досягнення в міжособистісних взаємовідносинах та спілкуванні.

Основні завдання дослідження полягали в вивченні мотиваційної сфери підлітків, проведенні порівняльного аналізу мотиваційної сфери підлітків з неблагополучних та благополучних сімей, виявленні особливостей мотивів досягнення успіху та уникнення невдач як провідних мотивів міжособистісної взаємодії підлітків.

Застосовувались стандартизовані методики - методика діагностики особистості на мотивацію досягнення успіху та уникнення невдач (Т. Елерса); методика дослідження мотивації афіліації (А. Мехрабіана в модифікації М. М. Магомет-Елінова); методика виявлення мотиваційної структури навчальної діяльності підлітків (Семіченко В. А.).

Експериментальне дослідження проводилось у місті Слов’янську, в притулку для неповнолітніх. Досліджувалась підліткова група з 30 чоловік 14 – 15 років, серед яких 11 дівчат та 19 хлопців.

Також, з метою виявлення особливостей мотиваційної сфери підлітків з неблагополучних досліджуваними були учні загальноосвітньої школи №10 9 класу – 30 чоловік віком 14-15 років. За результатами опитування ми вважаємо цих дітей умовно з благополучних сімей.

В ході експериментального дослідження нами були отримані наступні дані.

Мотивація досягнення успіху у 67% підлітків з неблагополучних сімей знаходиться на низькому рівні і лише 13% з них мають високий рівень. А у підлітків, які навчаються в загальноосвітній школі та виховуються в благополучних родинах, переважає в сукупності високий (27%) та середній (50%) рівень мотивації досягнення успіху.

Ці дані свідчать про те, що більшість підлітків з благополучних сімей сумлінніше вчаться, ставлять перед собою високі цілі, наполегливо працюють, прагнучи отримати вагомі результати. І навпаки, підлітки з притулку, маючи переважно низький або середній рівень мотивації досягнення, байдужі до своїх успіхів, не схильні наполегливо працювати і досягають скромніших результатів у діяльності.

При дослідженні мотивації уникнення невдач було виявлено, що 80% підлітків з неблагополучних сімей мають високий рівень мотивації уникнення невдач, 10% – середній рівень і також лише 10% – низький рівень.

А ось у підлітків зі школи переважає в цілому середній (57%) та низький (27%) рівень мотивації уникнення невдач, що означає їх прагнення до успіху. Тобто більшість підлітків з благополучних сімей ставлять перед собою мету і, незважаючи на труднощі, прагнуть її досягти.

У свою чергу, за допомогою методики дослідження мотивації афіліації була вивчена виразність двох узагальнених мотивів особистості у даної вибірки підлітків: прагнення до прийняття та страх відкидання. Було виявлено, що майже усі підлітки (93%) з неблагополучних сімей мають виражений страх відкидання, тобто вони відчувають внутрішній дискомфорт, який перешкоджає задоволенню потреби бути в суспільстві інших людей, інколи думають про те, що нікому непотрібні.

А ось 80% підлітків, які виховуються в благополучних сім’ях, відчувають прагнення до прийняття, яке проявляється в намаганні встановлювати або підтримувати стосунки з іншими людьми, контактувати і спілкуватись з ними.

Аналіз результатів дослідження мотиваційної структури навчальної діяльності показав нам, що у 83% підлітків з притулку та у 70% підлітків зі школи вираженими є утилітарні мотиви. Тобто, більшості дітей з двох досліджуваних груп притаманно прагнення зі всього мати безпосередню матеріальну вигоду, користь. Навчально-пізнавальний мотив спонукає до діяльності 57% підлітків зі школи, і нажаль, лише 27% підлітків з притулку.

В мотиваційній структурі навчальної діяльності як у підлітків зі школи (50%), так і у підлітків з притулку (53%), домінують комунікативні та позиційні мотиви. У 73% підлітків зі школи переважають професійно-ціннісні мотиви, і тільки 23% підлітків з притулку цей мотив спонукає до навчальної діяльності.

В структурі навчальної діяльності мотив самовиховання виявляється лише у 20% підлітків з притулку та у 27% підлітків, які навчаються в школі. Це означає, що невелика кількість сучасних дітей має цілі та ідеали, займається самовихованням, саморозвитком та самовдосконаленням.

З метою формування різних видів мотивів поводження у підлітків була проведена психокорекційна робота, яка включала бесіди, рольові ігри, групові дискусії, міні-лекції та психогимнастику.

Нами були зроблені наступні висновки про те, що неблагополучна сім’я негативно впливає на формування мотиваційної сфери підлітків та становлення особистості в цілому. Підлітки в таких сім’ях спрямовані більш на уникнення невдач, ніж на досягнення успіху; в них домінує страх відкидання, який заважає встановлювати стосунки з іншими людьми.

В мотиваційній структурі навчальної діяльності виражені утилітарні, комунікативні та позиційні мотиви, а пізнавальні та професійно-ціннісні мотиви, нажаль, не спонукають до навчальної діяльності підлітків з неблагополучних сімей.

Література

1. Бессонова Т. П. Особенности развития ребенка в неблагополучной семье // Практична психологія та соціальна робота. 2002. - № 3. – С. 39-42.
2. Гурлєва Т. С. Причини виникнення і перспективи попередження підліткової важковиховуваності // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. - № 7. – С. 6-9.
3. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Издательство "Питер", 2000. – 512 с.
4. Шэффер Д. Дети и подростки: психология развития. – СПб.: Питер, 2003. – 976 с.

27.01.2012