Логіка: закон достатньої підстави. Реферат
Доказовість міркувань. Закон достатньої підстави та його роль у попередженні та розслідуванні злочинів
Наші думки про будь-який факт, явище, подію можуть бути істинними або неправдивими. Висловлюючи думки, ми повинні обґрунтувати її істинність, тобто довести її відповідність дійсності. Так, висуваючи звинувачення проти підсудного, звинувачу повинен навести необхідні докази, обґрунтувати істинність свого твердження. В противному випадку звинувачення буде необґрунтованим.
Вимога доказовості, обґрунтування думок виражає закон достатньої підстави, який формулюється наступним чином: будь-яка думка визнається істинною, якщо вона має достатню підставу.
Якщо є b, то є і його підстава а.
Закон достатньої підстави має важливе теоретичне і практичне значення. Фіксуючи увагу на судженнях, які обґрунтовуються істинність висунутих положень, цей закон допомагає відділити істинне від неправдивого і прийти до вірного висновку. А це в роботі юристів – є провідним моментом. Будь-який висновок суду або слідства повинен бути обґрунтованим. В противному випадку звинувачення не може бути визнане вірним.
Закон достатньої підстави:
- Кожна вірна думка може бути доведеною.
- Або, для того, щоб вважатися вірним, всяке положення має бути доведеним.
Іншими словами, для певного положення мають існувати достатні базові параметри, підстави, в силу яких воно вважається істинним.
В науці достатніми підставами вважаються:
- положення про перевірені факти дійсності;
- наукові визначення;
- раніше доведені наукові положення;
- аксіоми;
- особистий досвід.
Наприклад, визначимо, чи є детермінація між положеннями:
1. "Всі студенти вивчають іноземну мову", "Семенов вивчає іноземну мову" і, відповідно, "Семенов є студентом".
"Семенов є свідком", "Свідок зобов’язаний прибути до суду і давати там правдиві свідчення" і "Семенов зобов’язаний прибути до суду і дати правдиві свідчення".
"Марченко є менеджером з продажу промислових товарів", "Менеджер з продажу товарів повинен володіти знанням соціальної психології", "Марченко повинен володіти знанням соціальної психології"
У першому випадку ми не можемо говорити про дотримання закону достатньої підстави, бо Семенов може вивчати англійську мову і не будучи студентом. У другому і третьому випадку закон дотримується, бо Семенов, будучи свідком, зобов’язаний правом прибути до суду і дати правдиві свідчення, а професійна діяльність Марченко дійсно не буде успішною без знань соціальної психології, зокрема психології комунікативної діяльності.
З чотирьох базових логічних законів походять три ознаки вірного мислення. За допомогою цих об’єктивних якісних ознак ми можемо простежити або усвідомити, наскільки мислення людей (і, насамперед, наше власне) може називатися вірним.
1. Чіткість – ясність змісту, зрозумілість і недвозначність термінів, понять, фраз, які висловлюються. Важливість тут врахування людиною того, що зрозумілими повинні бути не тільки слова, з якими звертаються до нас, але і наша власна мова, спрямована до людей – цей аспект є надзвичайно важливим, скажімо, у професійній діяльності менеджерів, правознавців, соціологів.
2. Послідовність – людина повинна вміти будувати "логічний ланцюг" – усвідомлювати наслідки власних думок, результати наслідків і так якомога далі – тоді її мислення буде багатоходовим і вона отримає змогу врахувати події і прогнозувати їх.
3. Доведеність – людина повинна прагнути не до голослівних фраз, а доведених міркувань. Якщо ж доведення у даний час не є потрібним, людина повинна його принаймні заготувати, мати на увазі. Людину, яка не може довести свої міркування і камуфлює штампи та кліше відрізняє імітація доведень на кшталт: "Я так вважаю (думаю)", "Ти мені не віриш?", "Я відчуваю, що це правда" і т. п.
Висновок. Закон достатньої підстави: Кожна вірна думка може бути доведеною або: Для того, щоб вважатися вірним, всяке положення має бути доведеним.
Іншими словами, для певного положення мають існувати достатні базові параметри, підстави, в силу яких воно вважається істинним.
Література
- Гетманова А. Д. Логика. – М., 1996.
- Конверський А. С. Логіка. – К., 1998.
- Хоменко І. В., Алексюк І. А. Основи логіки. – К., 1996.
- Хоменко І. В. Що таке логіка //Барви творчості. К., 1995.
24.10.2011
