Гідрологічне значення льодовиків та їх роль. Реферат

Льодовикове живлення складає менше 1% стоку рік. В крупних ріках живлення сягає 10 – 11%. Чим більша площа льодовиків на водозборах, тим більший вплив їх на стік рік. Льодовики мають велике регулююче значення на стік рік

Є такі категорії регулюючого значення льодовиків:

  • багаторічне регулювання стоку льодовиків. Льодовики компенсують нестачу води в засушливі року з високою температурою і малими опадами, а в холодні і зволожені роки льодовики збільшують свою віддачу.
  • сезонне регулювання. Проявляється а посиленні танення льодовиків в теплий і засушливий період року, коли інші джерела живлення вичерпані. На ріках із льодовиковим режимом максимум стоку спостерігається в другій половині літа.
  • добові коливання стоку льодовикових рік. Пов’язанні із сходом добової температури. Якщо максимум температури 4 – 5 год. стоку, мінімум стоку 6 – 9 год.

Ріки льодовикового живлення мають більше значення в їх використанні: вони дають значний стік в літній час, коли потреба в воді найбільша. Квадратний кілометр льодовика дає в кілька раз більше води, чим звичайна площа басейну. Зменшення площ, зайнятих льодовиками в басейнах, викликає зменшення стоку рік.

Велике скупчення льоду в льодовиках дозволяє в деяких випадках впливати на танення льодовиків і посилювати в літній час їх стік, що дуже важливо для районів Азії і на Кавказі. Живлення рік льодовиковими водами залежить від температури повітря і від розмірів льодовиків. Тому хід температури повітря показує великий вплив на режим рік льодовикового танення. Невелике поступлення льодовикових вод має місце в літній час і саме в ті дні, коли температура повітря досягає своїх найбільших значень.

Як відомо, лід при великому давленні тане при температурах нижче 0 градусів, а так як товщина льоду в льодах спостерігається в десятки істотні метрів, то давлення на нижні шари льоду можуть досягати значно великих розмірів. Це обумовлює живлення ряду рік талими водами льодовиків і в зимній період. Велика кількість талих вод дає танення снігу під дією сонячної радіації.

Роль льодовиків в горах:

  • Регулювання стоку гірських рік;
  • Джерело для зрошення водоспоживання та енергетики.

Крім позитивних значень є й негативні – в горах льодовики викликають паводки і селі. Ці паводки і селі виникають в прориву прильодовикових озер, в прориву надльодовикових озер, прориву внутрішніх льодовикових водних ємностей і катастрофічного танення, викликаного виверженням вулканів.

Вплив льодовиків виходить далеко за межі районів поширення їх. Сучасне материкове зледеніння прямо й посередньо впливає на природу географічної оболонки. Воно позначається на співвідношенні суші і моря, яке змінюється із зміною об'єму льоду. Зледеніння охолоджуюче впливає на клімат планети, знижує середні температури повітря південної півкулі і Землі в цілому, посилює термічну зональність на Землі (100).

Льодовики у місцях поширення їх діють як потужний геоморфологічний фактор. Завдяки йому утворюються різні форми рельєфу, який зберігає сліди зледеніння тисячоліття (відомі в Північній і Західній Європі та інших місцях на Землі). Потужність їх роботи льодовика визначається його масою. 1 м3 льоду важить 900 кг, а глетчер 300 м завтовшки тисне на 1 м2 ложа із силою 270 т. Під дією такої сили рельєф великих районів зледеніння значно змінюється.

     

Геоморфологічна робота льодовиків виявляється у виорюванні ложа (льодовикова ерозія, або екзарація), перенесені уламкового матеріалу та акумуляції. Екзарація поглиблює долини гір, руйнує їхні сили тощо. Завдяки перенесенню уламкового матеріалу гори розвантажуються від продуктів їх руйнування. Відкладаючись в іншому місці, ці матеріали утворюють нові форми рельєфу.

Акумулятивна діяльність льодовиків найбільш помітна в області абляції, де відкладається морена. Внаслідок цього утворюються різні форми рельєфу: хвилясті моренні рівнини, горби, гряди горбків, замкнуті котловини тощо. Так льодовики створюють специфічний ландшафті і значно впливає на еволюцію ландшафтних прилеглих територій.

З наступанням льодовика нерідко пов'язані грязекам'яні потоки, які в Середній Азії називаються селями, в Альпах – мурами, а в Ісландії – йокульхлауп. Відбуваються вони так. Наступаючи, льодовик нерідко підпружує бокові долини, в яких за льодяною платиною починає накопичуватися вода. Поступово вода знаходить вихід і, забираючи на шляху рухлий матеріал і льоди, котиться вниз по долині.

Ці явища відомі в різних районах планети. Селі зароджувались в Норвегії у льодовику Тунг в 1900 і 1903 роках, багатократно в Альпах, на Кавказі (в верхів’ях ріки Геналдон в 1902 році), на Памірі і т. д. – в основному, практично всюди, де є льодовики.

Однак, льодовики не тільки "руйнівники". Вони можуть відігравати важливу роль в нашому повсякденному житті. Льодовики – це потенціальні джерела вологи, джерело водопостачання поселень на Шпіцбергені. Льодовики є акумуляторами великих мас води, регулюють тепловий режим, температуру і солоність Світового океану.

Література

  1. Большая советськая енциклопедия. – М.: Советськая енциклопедия, 1976.
  2. Дайсон Дж. Л. В мире льда. – Л.: Гидрометеоиздат, 1982.
  3. Донат Наумов. Мир Океана. – М.: Молодая гвардия, 1982.
  4. Корякин В. С. Ледники Арктики. – М.: Наука, 1988. – 160 с.
  5. Корякин В. С. Маршрутами гляциолога. – М.: Мысль, 1981. – 128 с.


25.11.2011