Оцінювання майна підприємства при реструктуризації. Реферат

Due Diligence. Необхідність та види оцінювання майна. Майно як об’єкт оцінки

Due Diligence

В економічному розумінні ДД означає глибокий і комплексний аналіз всіх аспектів діяльності підприємства: організаційних, правових, фінансових, маркетингових, податкових, політичних, ринкових технологічних.

Необхідність проведення ДД виникає в таких випадках:

  • у процесі прийняття рішення про допуск цінних паперів для котирування на біржі.
  • у разі залучення власного капіталу підприємствами, корпоративні права яких не мають обігу на ринку.
  • у процесі реорганізації підприємств.
  • у процесі санації підприємств.

ДД є необхідною передумовою прийняття рішення крупними компаніями щодо придбання/поглинання інших підприємств.

Якщо реорганізація здійснюється в рамках фінансової санації підприємства, то ДД здійснюється як складова санаційного аудиту.

Види ДД:

Фінансовий ДД – концентрується на перевірці фінансової діяльності та бухгалтерського обліку підприємства, аналізу підлягають ключові позиції звітності планових та бюджетних розрахунків. Основні акценти на факторах вартості підприємства – ставка дисконтування, звітні та прогнозні показники Кеш Флоу та ЧП. Отримана аналітична інформація служить основою для оцінки вартості підприємства.

Правовий ДД – аналізує найбільш істотні правові аспекти фінансово-господарської діяльності, питання пов’язані з відповідністю діяльності антимонопольного законодавства, вимогам щодо ліцензування окремих видів діяльності, виконання договірних зобов’язань.

     

Податковий ДД – перевіряються усі податкові аспекти здійснення запланованих трансакцій, аналіз податкових декларацій та інших документів, що характеризують планові податкові платежі.

Комерційний ДД – аналізу підлягають ринкові та технічні фактори діяльності підприємства.

ДД менеджменту – оцінка якості менеджменту, організаційна структура та можливості її удосконалення, системи мотивації персоналу та підвищення кваліфікації.

Політичний ДД – політичні ризики, що пов’язані як з діяльністю підприємства так і політичні ризики, що загрожують здійсненню трансакції.

Необхідність та види оцінювання майна

Важлива проблема, з якою доводиться часто стикатися у процесі санації, реорганізації чи ліквідації підприємств, полягає в оцінюванні вартості їх майна. Потреба в цьому постає в таких основних випадках.

  • "У разі банкрутства та ліквідації підприємства, коли оцінювання має на меті визначити вартість ліквідаційної маси.
  • Під час реорганізації підприємства — аби визначити базу для складання передавального чи розподільного балансу, а також встановити пропорції обміну корпоративних прав.
  • У разі продажу підприємства як цілісного майнового комплексу — визначити реальну ціну продажу майна.
  • У разі застави майна та копи потрібно визначити кредитоспроможність (мета оцінки — визначити реальну вартість кредитного забезпечення).
  • У процесі санаційного аудиту з метою визначення санаційної спроможності — щоб розрахувати ефективність санації.
  • Під час приватизації майна державних підприємств — знайти початкову ціну продажу об'єкта приватизації.

Оцінювання вартості майна підприємства належить до найскладніших фінансових проблем. З метою вироблення уніфікованих підходів до методології та порядку проведення оцінювання в 1981 році був створений Міжнародний комітет зі стандартів оцінки вартості майна. Ним було розроблено ряд стандартів та правил оцінювання:

  • МСО 1: Ринкова вартість як база оцінки.
  • МСО 2: Бази оцінки, відмінні від ринкової вартості.
  • МСО 3: Оцінка з метою фінансової звітності і суміжної документації.
  • МСО 4: Оцінка забезпечення позики, застави і боргових зобов'язань.
  • Правило № 1. Концепція оцінки діючого підприємства.
  • Правило № 2: Врахування токсичних і шкідливих речовин при оцінці.
  • Правило № 3: Оцінка основних засобів, машин та устаткування.
  • Правило №4: Оцінка бізнесу.

Згідно з вітчизняним законодавством, оцінюючи майно підприємства, слід керуватися Методикою оцінювання вартості майна під час приватизації. Встановлено, що для майна, яке продається на аукціоні, оцінна вартість є початковою.

Для оцінювання уповноважені на це органи (власники майна, арбітражний керуючий, Фонд державного майна) мають право залучати на підставі договору експертів з оцінювання майна. Відповідно, розрізняють два способи оцінювання: масове та експертне.

Масове оцінювання майна — це визначення вартості майна з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних без залучення експертів. Експертне його оцінювання полягає у визначенні оціночної вартості майна експертом відповідно до договору із замовником.

Оцінюючи майно, слід додержувати певних принципів До основних принципів оцінювання вартості майна підприємства слід віднести такі:

  • "Принцип заміщення — полягає в тому, що покупець не заплатить за об'єкт ціну, яка перевищує існуючу мінімальну ціну майна з аналогічною корисністю.
  • Принцип корисності — зводиться до того, що об'єкт має вартість лише тоді, коли він є корисним для потенційного власника. Корисність може бути пов'язана з очікуванням майбутніх доходів чи інших вигод.
  • Принцип оптимального розміру — полягає в тому, що найвищим попитом користуються об'єкти оптимальних розмірів.
  • Принцип зміни вартості — вартість об'єкта оцінювання постійно змінюється зі зміною внутрішнього стану та під дією зовнішніх чинників.
  • Принцип ефективного використання — серед усіх можливих варіантів експлуатації об'єкта вибирається той, що забезпечує найефективніше використання його функціональних характерне гик.
  • Принцип розумної обережності оцінок — оцінювач має критично (із розумним упередженням) ставитися до всієї інформації, яку йому надає адміністрація об'єкта оцінювання, і, по змозі, перевіряти цю інформацію, звертаючись до незалежних джерел.
  • Принцип альтернативності оцінок — використання різних методів оцінювання та порівняння показників вартості, здобутих у результаті застосування альтернативних методів.

Розглянемо найпоширеніші види оцінювання вартості підприємства в цілому та його окремих майнових об'єктів. Вибір тою чи іншого методу залежить від характеру об'єкта оцінювання.

Залежно від об'єкта розрізняють такі види експертного оцінювання майна:

  • експертне оцінювання цілісних майнових комплексів підприємств;
  • експертне оцінювання акцій (часток, паїв) у статутних фондах господарських товариств;
  • експертне оцінювання нематеріальних активів;
  • експертне оцінювання рухомого майна;
  • експертне оцінювання нерухомості.

Особливо складно оцінити вартість підприємства як цілісного майнового комплексу, а також корпоративні права суб'єкта господарювання, якщо ці права не котируються на біржі.

Майно як об’єкт оцінки

Об’єкт оцінки – майно та майнові права, які підлягають оцінки. Об’єкти оцінки класифікуються за різними ознаками:

Нерухоме майно – земельна ділянка з поліпшеннями або без них, які з нею нерозривно пов’язані, будівлі, споруди, їх частини, а також інше майно, що згідно із законодавством належать до нерухомого майна.

Рухоме майно – матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщенні без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належать майно у матеріальній формі, які не є нерухомістю.

Об’єкти оцінки у нематеріальній формі – об’єкти оцінки, які не існують у не матеріальній формі, але дають змогу отримувати певну економічну вигоду. До об’єктів у нематеріальній формі належать фінансові інтереси, а також інші майнові права.

Об’єкти у формі цілісного майнового комплексу – об’єкти, сукупність активів, які дають змогу проводити певну господарську діяльність. Цілісними майновими комплексами підприємства, структурні підрозділи.


17.04.2011

Загрузка...