• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Небезпека, що породжується господарською діяльністю людини, сьогодні вже перевищує всі розміри та результати природних катастроф та катаклізмів. Вона з усіх боків підступила до життєвого середовища людини. На сьогодні існує реальна загроза подальшого існування людства.

Підтвердженням цієї експертної оцінки американського еколога Б. Коммера ми бачимо в сучасному забрудненні світового океану та атмосфери, трансграничному перенесені забруднювачів, деградації ґрунтів, у зпустелюванні та обезлісованні окремих територій, в накопичуванні у біосфері шкідливих речовин, наслідками шкідливої дії для природи ми бачимо у зміні клімату за рахунок "парникового ефекту" та в періодичному випаданню кислотних дощів, а для - людини в онкозахворюваннях та у виникненні діатезів у кожної третьої людини.

Абсолютно точного числа хімічних речовин, створених людиною або виділених нею з природних джерел, невідомо. За науковими даними вважається, що їх число перевищило 6млн. речовин і постійно зростає на 3-5% від їх загальної кількості за один рік. Та тільки близько 80 000 речовин та їх сполук використовується людиною в господарстві та науковій діяльності, маючи певну комерційну цінність. Їх щорічний приріст становить від 500 до 1000 речовин та сполук.

Багато з цих речовин володіють біологічною активністю, що проявляється в їх мутагенних, канцерогенних, тератогенних властивостях, які ведуть до системних змін в клітині, викликаючи порушення в її структурно-функціональних системах забезпечення життєдіяльності, зокрема в:

• Генетичній.
• Мембранній.
• Ферментно-білковій.

Використання людиною в повсякденній діяльності цих речовин та їх сполук неминуче веде до їх появи у відходах її життєдіяльності.

Відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відходи класифікують:

• за агрегатним станом відходів;
• за властивостями;
• за походженням;
• за джерелами забруднення.

За агрегатним станом відходи поділяють на:

• тверді;
• рідкі;
• газоподібні.

Відходи за властивостями поділяють на наступні категорії (класи):

• малонебезпечні;
• помірнонебезпечні;
• високонебезпечні;
• надзвичайно небезпечні.

Відходи за походженням ділять на наступні види:

• промислові;
• сільськогосподарські;
• побутові;
• військові.

Відходи за джерелами забруднення ділять на наступні види:

• фізичні;
• хімічні;
• біологічні.

До фізичних відходів відносять:

• шум,
• ультразвук,
• вібрацію,
• випромінювання,
• електрохімічні поля, тощо.

До хімічних відходів відносять:

• хімічні речовини,
• та їх сполуки,  що утворюються в процесах виробничої та інших видів діяльності, які підлягають утилізації та подальшій переробці.

До біологічних відходів відносять:

• антибіотики,
• шкідливі мікроорганізми,
• віруси,
• гриби,
• спори рослин, тощо.

Сучасна структура промислового виробництва в Україні характеризується високою питомою вагою ресурсо- та енергоємних технологій. Значні масштаби ресурсокористування економіки України спричиняють високі обсяги щорічного утворення та нагромадження твердих відходів виробництва і споживання.

Основними джерелами утворення твердих відходів в Україні залишаються підприємства:

• гірничорудного,
• хімічного,
• металургійного,
• машинобудівного,
• паливно-енергетичного,
• будівельного комплексів, які займають і будуть займати в найближчій перспективі провідне місце в структурі національної економіки.

А значить, у найближчій перспективі не буде суттєвих структурних перемін в утворенні твердих промислових відходів.

На сучасному етапі щорічно в Україні утворюється близько 1 млрд. тонн твердих відходів виробництва та споживання. Тільки десята частина із них застосовується як вторинні матеріальні ресурси, а решта попадає в сховища, шламонакопичувачі, терикони.

Тверді промислові відходи на сучасному етапі займають площу 1600 км², а загальний їх обсяг досяг 25 млрд. тонн, в тому числі 4,5 млрд. тонн високотоксичних.

Вони являються одним з найбільш вагомих факторів забруднення довкілля і негативного впливу на всі його компоненти: інфільтрація сховищ, горіння териконів, пилоутворення та інших факторів, які зумовлюють міграцію токсичних речовин, приводять до забруднення підземних та поверхневих вод, погіршення стану атмосферного повітря, земельних ресурсів, тощо. А головне, впливають на самопочуття та здоров’я людей.

В Україні на сучасному етапі не подолано розрив між прогресуючим накопиченням відходів та заходами по їх утилізації та знешкодженню. Загрожує поглибленням екологічної кризи.

Ефективне вирішення екологічних проблем пов’язаних з ліквідацією чи обмеженням негативного впливу твердих відходів на довкілля та здоров’я людей можливе тільки на основі послідовної реалізації Законів України. "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про відходи", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів" та інших нормативно-правових актів, державних стандартів України з охорони навколишнього природного середовища, санітарних норм і правил та інших документів.

Це привело до екологічної паспортизації підприємств, установ, організацій, реєстрації та паспортизації джерел забруднення довкілля та опосередкованого впливу їх на здоров’я людей, введення єдиного державного класифікатора твердих відходів.

А головне, до формування державних принципів вирішення проблеми твердих відходів на сучасному етапі являються:

• пріоритетний захист навколишнього природного середовища та здоров’я людей від негативного впливу твердих відходів;
• забезпечення ощадливого використання матеріально-сировинних ресурсів;
• економія енергоресурсів;
• науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства щодо утворення твердих відходів та поводження з ними;
• поступова мінімізація виробництва твердих відходів, особливо високотоксичних;
• здійснення державного обліку твердих відходів щодо їх утворення та розміщення;
• здійснення загальнодержавного контролю та моніторингу за місцями і об’єктами утворення та розміщення твердих відходів для запобігання їх шкідливого впливу на довкілля та здоров’я людей.

Нормативне визначення основних термінів та понять у сфері поводження із твердими відходами

Згідно нормативно-правових актів та державних стандартів України в нашій державі у сфері поводження з твердими відходами використовуються наступні терміни, поняття та визначення:

Тверді відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Небезпечні тверді відходи - це відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.

Виробник твердих відходів - це фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів. Поводження з твердими відходами це - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізація, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Збирання твердих відходів - це діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

Зберігання твердих відходів - це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); оброблення (перероблення) твердих відходів це - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.

Перевезення твердих відходів - це транспортування відходів від місць їх утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації чи видалення, яке здійснюється після обов’язкового страхування суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при їх перевезені. Утилізація твердих відходів це-використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів. Видалення твердих відходів це - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

Знешкодження твердих відходів - це зменшення чи усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення.

Захоронення твердих відходів - це остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів. Об’єкти поводження з твердими відходами це-місця чи об’єкти, що використовуються для збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів. Суб’єкт поводження з твердими відходами являються громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов’язана із поводженням з відходами.

Спеціально відведені місця чи об'єкти - це місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Операції поводження з твердими відходами - це збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

Розміщення твердих відходів - це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Тверді відходи як вторинна сировина - це відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні або економічні передумови.

Збирання і заготівля твердих відходів як вторинної сировини - це діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері.

Державний класифікатор відходів - це систематизований перелік кодів та назв відходів, призначений для використання в державній статистиці з метою надання різнобічної та обґрунтованої інформації про утворення, накопичення, оброблення (перероблення), знешкодження та видалення відходів.

Ліміт на утворення твердих відходів - це максимальний обсяг відходів, на який у суб’єкта права власності є документально підтверджений дозвіл на передачу їх іншому власнику для їх розміщення, утилізацію знешкодження і поховання.

Нормативно допустимі обсяги утворення твердих відходів, що може утворитися в результаті технологічного процесу за умови дотримання встановленого технологічного регламенту.

Ліміт на розміщення твердих відходів - це обсяг відходів кожного класу небезпеки на які у власника відходів є дозвіл на їх розміщення.

10.07.2011