Акт як офіційний документ. Реферат
Акт - це офіційний документ правової чинності, що констатує (підтверджує) певні факти, події, пов'язані з діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів
Для об'єктивного відображення (фіксування) певних фактів акт укладається колегіально кількома службовими особами, спеціально уповноваженими для цього керівництвом або перевіряючим органом.
Як правило, це документація постійно діючих експертних комісій, діяльність яких затверджується відповідним наказом.
Характерна особливість тексту акта полягає в тому, що він містить висновки з фіксованих фактів і пропозиції.
Акти поділяються на законодавчі та адміністративні.
Законодавчі містять рішення щодо чинних законів, указів, постанов чи їх розділів або пунктів.
Адміністративні укладають після попередніх ухвал, коли відбувається:
- Приймання-передавання матеріальних цінностей, засобів виробництва тощо.
- Приймання до експлуатації після побудови чи ремонту об'єктів.
- Проведення випробувань нової техніки чи обладнання.
- Списання непридатних чи зіпсованих матеріальних цінностей.
- Планове або позапланове обстеження, перевірка, інвентаризація матеріальних цінностей
- Нещасний випадок (травма, аварія, стихійне лихо, ДТП).
Набувши юридичної сили після затвердження вищою інстанцією або відповідальним керівником закладу, установи, акт є документом суворої звітності, на підставі якого порушують адміністративну судову чи кримінальну судову справу.
Вступна частина акту
1. Автор документа - підпорядкування міністерству (якщо є), повна назва установи, (ліворуч, якщо є затвердження, в іншому разі посередині).
2. Затвердження - посада, підпис, розшифрування підпису, дата (праворуч).
3. Дата заактування факту чи події (вказують останній день роботи).
4. Місце укладання (праворуч).
5. Назва документа (посередині з великої літери) та номер.
6. Заголовок ("про...").
Констатуюча частина
7. Текст:
- підстава (наказ і номер, посада керівника, назва установи, дата);
- якщо акт укладено комісією, то замість слова "Присутні" пишуть: "Голова комісії", потім - "Члени комісії" з обов'язковим зазначенням їхніх посад, прізвищ та ініціалів, починаючи з голови, а далі за абеткою, нумерують арабськими цифрами (якщо були присутні свідки, то перелічують і їх);
- виклад мети й завдання акта, характер проведеної роботи, перелік установлених фактів та висновків.
8. Кількість примірників акта й місце їх зберігання.
9. Додатки до акта (кількість примірників і сторінок).
10. Підписи голови, членів комісії, присутніх (у разі потреби) та розшифрування підписів.
Якщо висновки й пропозиції в акті викладаються в розпорядчій формі із зазначенням терміну виконання приписаних дій, то документ подають керівникові, який має підписатися, підтвердивши цим, що зі змістом акта він ознайомлений.
Особа, яка не згодна зі змістом акта, повинна підписати його із зазначенням про свою незгоду. Окрему думку члена комісії треба оформляти на окремому аркуші й додавати до акта.
Кількість примірників акта, які мають рівнозначну юридичну силу, визначається нормативними документами або практичними потребами.
Уклавши акт, комісія повинна під розписку ознайомити з його змістом осіб, про яких ішлося в акті.
19.09.2011
