• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Береза бородавчаста

(береза повисла)

Betula pendula

Однодомне дерево родини березових. Кора гладенька, біла, при основі стовбура - чорно-сіра. Крона ажурна, з пониклими гілками. Листки чергові, довгочерешкові, двопилчасті. Квітки в одностатевих сережках. Цвіте у квітні - травні. Плід - горішок.

Росте в лісових районах Карпат, долинах річок, утворюючи чисті або змішані з іншими породами дерев ліси. Насаджують у парках.

Для лікарських потреб використовують бруньки, молоде листя, сік берези. Бруньки заготовляють рано навесні, переважно, у квітні, коли вони запашні і клейкі. По сік ідуть у березні, до розпускання листя.

Бруньки і листя містять сапоніни, флавоноїди, каротин, вітаміни С і РР, ефірні олії, до складу яких входять бетулен, бетулол, бетуленова кислота, нафталін, дубильні речовини. Березовий сік містить цукор, дубильні й ароматичні речовини, сполуки заліза, кальцію, магнію, яблучну кислоту.

Галенові препарати мають жовчогінні, сечогінні, протизапальні, антиатеросклеротичні, спазмолітичні, ранозагоювальні, протигрибкові властивості.

Застосовують галенові препарати при атеросклерозі, набряках, хворобах нирок, спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів, бронхіті, гіпертонічній хворобі, злоякісних пухлинах, лейкозі, анемії, нервових розладах, для нормалізації обміну речовин.

Місцево - при дерматозах, гнійних трофічних виразках і ранах, пролежнях, артриті.

Внутрішньо - настій листя і бруньок берези (1:10), вживати по 50 мл тричі на день. Настоянку бруньок (1:5, на 70% розчині спирту) приймати по 1 ч ложці тричі на день. Свіжий сік берези п'ють по 50 мл 4 рази на день.

Для лікування остеохондрозу використовують суміш рослинної сировини - 1 кг кори берези, 1 кг кори осики (тополя тремтяча), 100 г кори дуба (кору слід збирати літом або восени). Зібрану й висушену сировину треба змолоти як каву. Відвар слід готувати так: 6 ст. ложок суміші всипати до емальованого чистого посуду, залити 1,5 л води, кип'ятити суміш на малому вогні протягом 30 хв. Отриманий відвар процідити. Приймати по 50 мл тричі на день за 30 хв. до їди протягом 30 днів. Через 4 - 5 днів болі посиляться, але швидко зникнуть. Через рік курс лікування повторити.

Зовнішньо - настій бруньок і листя (1:10) служить для обробки ран, виразок, при дерматитах, свіжий березовий сік - для вмивання при вуграх і пігментних плямах на обличчі.

Березка польова

(берізка, оплітка, повійка, повитиця, в'юнок)

Convolvulus arvensіs

Багаторічна трав'яниста витка рослина родини березкових. Стебло довге, тонке, ребристе, голе. Листки чергові, довгочерешкові, видовжені. Квітки правильні, одиничні. Віночок лійковидно-дзвониковий, рожевий або білий. Цвіте у травні - серпні. Плід - коробочка.

Росте як бур'ян на полях, городах, в засмічених місцях.

Для виготовлення галенових лікарських препаратів збирають траву березки під час цвітіння. Використовують як свіжу, так і висушену рослину.

Трава березки польової містить глікозид (конвольвулін), вітаміни А, С, Е, мікроелементи гіркі речовини, флавоноїди, сапоніни, протеолітичні ферменти.

Галенові препарати березки мають анестезуючі, протизапальні, кровоспинні, послаблюючі властивості. Крім того, препарати березки мають гіпотензивну, бронхолітичну, жовчогінну здатність.

Застосовують галенові препарати при хворобах печінки, жовчного міхура, гіпертонії, бронхітах, гастриті. Сік трави березки п'ють при катарах верхніх дихальних шляхів.

Місцево використовують свіже подрібнене листя березки при укусах змій (накладають на місце укусу). Відваром листя лікують гнійничкові захворюваннях шкіри.

Внутрішньо - настій свіжої трави березки польової (1 ст. ложка трави на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день. Настій сухої трави (1 ст. ложка на 400 мл окропу, настоювати 1 год.) вживати по 2 ст. ложки тричі на день. Сік трави - по 1/2 ч ложки тричі на день. Настоянку свіжої трави з квітками (1:5, на 70% розчині спирту настоювати 15 днів), приймати по 1 ч ложці двічі на день.

Зовнішньо - 1ст ложку настоянки свіжої трави розводять у 100 мл кип'яченої води і використовують для компресів та обмивання ран.

Березовий гриб

(чага, гриб, урода)

Іnonotus oblyquus

Багаторічний паразитичний гриб родини гіменохетових. Розвивається у вигляді чорних наростів на живих дорослих стовбурах берези.

Заготовляють протягом усього року, збиваючи нарости сокирою. Для тривалого зберігання гриб подрібнюють на шматки 4 - 5 см і висушують.

Березовий гриб містить смоли, марганець, агарацинову кислоту пігменти, що утворюють поліфенолкарбонові комплекси.

Галенові препарати березового гриба використовують як активні біогенні стимулятори, що підвищують захисні сили організму, стимулюють центральну нервову систему, поліпшують обмін речовин, регулюють діяльність серцево-судинної системи.

Застосовують внутрішньо як протипухлинний засіб, що поліпшує стан хворих, а також при гастритах, виразковій хворобі шлунка, променевій лейкопенії.

Для приготування настою цілий березовий гриб обливають, потім замочують у кип'яченій воді так, яка має покривати його повністю, настоюють 6 год. Потому треба подрібнити і залити підігрітою кип'яченою водою (1:5), використовуючи ту, яка залишилась від першого замочування. Настоюють 48 год., проціджують осад віджимають. Одержаний настій доводять водою до початкового об'єму. Приймати потрібно по 150 мл тричі на день невеликими порціями за 30 хв. до їди. При пухлинах органів малого таза додатково призначають мікро-клізми по 50 мл на ніч. Хворим, яким не бажано вводити велику кількість рідини, готують настій подвійної міцності (2:5).

Лікування проводять курсами 3 - 5 місяців з перервою на 10 днів. Слід пам'ятати, що хворі, які вживають настій березового гриба, повинні дотримуватись молочно рослинної дієти. Крім того забороняється вводити хворому антибіотики бета-лактамні (біцилін та його аналоги), внутрішньовенно - глюкозу.

09.01.2012