• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Жовтець їдкий. Ranunculus acrіs

Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтцевих. Стебло одиничне, прямостояче, розгалужене. Листки черешкові, пальчасто-роздільні, п'ятикутні. Квітки двостатеві з золотаво-жовтими блискучими пелюстками. Цвіте у травні - серпні. Плід - збірний, із сім'янок.

Росте на луках, лісових галявинах і на узліссях.

Для виготовлення галенових препаратів використовують траву, зібрану під час цвітіння.

Трава жовтецю їдкого містить алкалоїди, флавоноїди, глікозиди, лактони, дубильні речовини.

Експериментальними дослідженнями та клінічними спостереженнями доказано, що препарати жовтецю їдкого проявляють місцево подразнюючу, нейрон-токсичну, протитуберкульозну, антибактеріальну, противірусну, епітелізуючу властивості.

Використовують всередину при туберкульозі, бронхопневмонії, простудних захворюваннях верхніх дихальних шляхів, ангіні.

Місцево - використовують галенові препарати при дерматитах, тривало незаживаючих інфікованих ранах, екземі, фурункулах, для прискорення дозрівання наривів та швидкого загоєння ран.

Внутрішньо - настій квіток (1:40) приймати по 1 ч ложці тричі на день до їди. Слід пам'ятати, що рослина отруйна і при лікуванні не перебільшувати дозу.

Зовнішньо - настій трави (1:20) служить для промивання ран, примочок, компресів. Свіже зім'яте листя накладають на рани для очищення від гною та швидшого загоювання. Мазь із квіток: на 5 г сухої сировини додати 45 г свинячого внутрішнього жиру, розтопити, розмішати, викласти у баночку. Натирати суглоби при ревматизмі, поліартриті, подагрі. Добре натирати спину про простудних захворюваннях.

Симптоми отруєння: зниження артеріального тиску, блювання, нудота, болі в животі, судоми. Сік рослини, попадаючи на шкіру, викликає опіки, в очі - сильне подразнення.

Лікування: промивання шлунка великою кількістю води з додаванням активованого вугілля, олійні послаблюючі (рицинова олія - 15 мл на прийом), сечогінні засоби, обволакувальні засоби (крохмальна слизь 100 мл, емульсія соняшникової олії 1:10 з додаванням 2 г анестезину) приймати по 1 ст. ложці 5 - 6 разів на день. При порушенні функції серцево-судинної системи вводять розчин камфори, строфантин. При судомах – внутрішньо-м'язово сибазон 0,5% - 2 мл або розчин барбамілу 10% - 10 мл. Для промивання очей використовують настій ромашки (1:10).

Жовтий осот городній (осотник). Sonchus oleraceus

Однорічна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, порожнисте, гладеньке, до 130 см заввишки. Листки чергові, матові, голі, струговидноперистонадрізані. Кошики - в розгалуженому суцвітті, на потовщених ніжках. Квітки язичкові, жовті, рідко - білі, з червоними смужками на відгині. Цвіте у травні - жовтні. Плід - сім'янка.

Росте як бур'ян на городах, по засмічених місцях.

Для виготовлення лікарських препаратів заготовляють траву під час цвітіння.

Трава осоту містить каучук, дубильні речовини, вітаміни.

Галенові препарати осоту мають жовчогінні, молокогінні, сечогінні, кровоспинні, протизапальні властивості.

Застосовують при хворобах печінки та жовчного міхура (гепатит, холецистит, холангіт) і захворюваннях сечового міхура, для стимуляції вироблення молока у матерів годувальниць.

У народному господарстві (у тваринництві) - цінна кормова культура.

Внутрішньо - настій трави осоту (1 ст. ложка сировини на 200 мл окропу, настоювати 30 хв.) приймати по 1 ст. ложці 4 рази на день.

Зовнішньо - настій трави (3 ст. ложки сировини на 1 л окропу, настоювати 30 хв.) служить для обробки ран, виразок, для сидячих ванн при геморої.

Жовтозілля звичайне (баранчик, будяк жовтоцвітий, дідик звичайний, димокурник, крестовник, молочай дідикуватий, паличник, старник, старець). Senecіo vulgarіs

Одно- або дворічна павутинисто-волосиста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, просте або розгалужене, ребристе, до 50 см заввишки. Листки перисто-лопатеві, з видовженими сегментами, по краю - війчасто-лопатеві. Квітки трубчасті, жовті, зібрані в кошики, що утворюють негусте волосисто-щиткоподібне суцвіття. Цвіте у квітні - листопаді. Плід - сім'янка.

Жовтозілля звичайне росте як бур'ян біля жител, на полях і городах.

Для лікарських потреб заготовляють траву жовтозілля, у травні - серпні.

Трава жовтозілля звичайного містить алкалоїди (платифілін, сарацин), вітаміни, барвники, мінеральні солі, інулін.

Галенові препарати жовтозілля мають гіпотензивні, спазмолітичні, ранозагоювальні властивості.

Препарати жовтозілля звичайного застосовують при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки і шлунка, гіперацидному гастриті, спазмах гладкої мускулатури шлунково-кишкового тракту, кровотечах, бронхіальній астмі, стенокардії. При судомах використовують свіжий сік.

Внутрішньо - настій трави жовтозілля звичайного (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти протягом 50 хв.) приймати по 1 ст. ложці тричі на день. Настоянку трави жовтозілля - по 40 крапель тричі на день.

Зовнішньо - настій трави жовтозілля звичайного (1:10) служить для ванн при геморої.

09.01.2012