• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Паслін чорний (вороних, воронячка, лисуха, мориганка, паслина, пилина, прислини, слинник, ягоди воронячі, ягоди скажені). Solanum nіgrum

Однорічна трав'яниста розсіяно-вухата рослина родини пасльонових. Стебло розгалужене, гранчасте, до 80 см заввишки. Листки чергові, яйцеподібні, короткочерешкові, цілокраї. Квітки двостатеві, правильні, зібрані зонтикоподібними завійками; віночок вдвоє довший за чашечку, білуватого або білувато-фіолетового відтінку. Цвіте у червні - вересні. Плід - чорна, інколи зеленувата куляста ягода.

Росте як бур'ян на запущених і засмічених місцях.

Для виготовлення галенових препаратів пасльону чорного використовують траву, плоди. Траву збирають у період повного цвітіння рослини. Плоди - коли достигнуть (недозрілі плоди отруйні).

Трава пасльону чорного містить алкалоїди (соланін), глікоалкалоїди, сапоніни, вітаміни, дубильні речовини, органічні кислоти, мінеральні речовини. У зрілих плодах є дубильні речовини, антоціани, органічні кислоти.

Галенові препарати пасльону чорного мають протизапальні, спазмолітичні, седативні, бронхолітичні, гіпотензивні, антиатеросклеротичні, протикашльові властивості.

Застосовують галенові препарати пасльону чорного при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, набряках, неврозах, спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів, бронхітах, ревматизмі, подагрі.

Внутрішньо - настій трави (5 г сировини на 250 мл окропу, кип'ятити 10 хв) приймати по 1 ч ложці двічі на день. Свіжі плоди - по 2 г двічі на день.

Зовнішньо - свіжий сік плодів (3 ст ложки соку на 100 мл холодної кип'яченої води) служить для примочок, компресів, полоскання рота.

Симптоми отруєння: Болі у череві, проноси, блювання, брадикардія, бронхоспазм, судоми, галюцинації, зниження артеріального тиску.

Лікування: При застосування всередину проводять промивання шлунка розчином перманганату калію або простою водою, внутрішньом'язово вводять М-холіноблокатори (атропіну сульфат або платифіліну гідротартрат), спазмолітичні міотропні засоби (папаверину гідрохлорид 2% - 2 мл, ношпа 2% - 1 мл, мезатон 1% - 1 мл), протиаритмічні засоби.

Пастернак посівний. Pastіnaca satіva

Дворічна трав'яниста гола рослина родини зонтичних. У перший рік утворює розетку листків і м'ясистий соковитий веретеноподібний коренеплід; на другий рік розвивається прямостояче розгалужене гранчастоборозенчасте стебло, до 200 см заввишки. Стеблові листки чергові, сидячі, перисторозсічені. Квітки п'ятипелюсткові, двостатеві, правильні, зібрані у складні зонтики, пелюстки жовті. Цвіте у липні - серпні. Плід - двосім'янка.

Культивується як овочева і лікарська рослина.

Для виготовлення галенових препаратів використовують плоди, траву і коренеплоди. Траву збирають під час цвітіння (можна застосовувати свіжу траву). Плоди (насіння) у період повної стиглості. Коренеплоди - використовують свіжими або висушують.

У траві є каротин, аскорбінова і фолієва кислоти, тіамін, рибофлавін, фурокумарин. У плодах - фурокумарини, флавоноїди, вітаміни, жирна олія. У коренеплодах - вуглеводи, крохмаль, пектинові та мінеральні речовини, жирна олія, вітаміни, слизі.

Галенові препарати пастернаку мають, загальнозміцнюючі, болетамувальні, відхаркувальні, сечогінні, спазмолітичні, протизапальні, протикашльові властивості.

Застосовують галенові препарати пастернаку при бронхітах, холециститах, спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів, стенокардії, неврозах, захворюваннях печінки, нирок та селезінки, для стимуляції статевої функції у чоловіків.

Внутрішньо - настій трави пастернаку (10 г сировини на 200 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день за 20 хв до їди. Настій сухих коренеплодів пастернаку (10 г на 400 мл окропу), приймати по 1 ст ложці через кожні 4 год. Настій свіжих коренеплодів пастернаку (20 г сировини і 3 ст ложки цукру на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці 4 рази на день за 30 хв до їди.

Первоцвіт весняний (баранці, баранчики, божа ручка, веснівка, гадинниця, дзвінки, жовтуха, ключики, котики, кукурічка, лісове зілля, медяник, опуцька, примула, проліска, скороспілка, соняшник мамин). Prіmula verіs

Багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини первоцвітих. Квіткова стрілка пряма, безлиста, до 20 см заввишки. Листки зібрані приземною розеткою, яйцеподібні, зморщені, знизу вкриті сіруватим пушком, звужені в крилатий черешок.

Квітки правильні, двостатеві, зібрані на вершечку стебла в зонтикоподібне суцвіття з 5 - 12 квітками, пониклими в один бік; чашечка трубчаста, п'ятигранна; віночок лійкуватий з коротким відгином, яскраво-жовтий. Цвіте у квітні - червні. Плід - яйцеподібна коробочка.

У назві рослини є відголосок давньогрецької легенди, за якою квітки первоцвіту - це ключі богині весни Фреї. Фрея мала прекрасне багатобарвне намисто - райдугу. Коли вона нахиляляся, намисто торкалося землі ключиками, і земля відкривалася, розквітала весняними квітами. А з тих золотих ключиків, що падали в родючий ґрунт, проростали жовті квітки первоцвіту.

Інша легенда розповідає, що одного разу апостолу Петру, який зберігав ключі від царства небесного, сповістили, що хтось діcтав підробні ключі і хоче проникнути в рай. Наляканий апостол випустив з рук зв'язку золотих ключів і вони полетіли на землю. Там де впали ключі, виросла жовта квітка, яка щороку відкриває людям двері до теплої погоди.

Датська легенда розповідає про зачаровану принцесу Олімпу, яку одного разу боги відпустили на землю. Там вона покохала юнака і вирішила не повертатись назад. На кару боги перетворили її у примулу, а юнака - у весняну анемону. Ці обидві квітки разом зацвітають і разом відцвітають (гинуть). Інша поетична легенда датчан розповідає про прекрасну небесну принцесу Ельф, котра, спустившись на землю, палко закохалась у вродливого юнака.

Ельф не послухала богів і не захотіла покинути коханого і повернутись назад на небо. За це боги перетворили непокірну принцесу в первоцвіт, а юнака - у весняну анемону. В Англії вважали, що трубчасто-дзвоникоподібні пониклі квітки первоцвітів є притулком для казкових крихітних фей і гномів під час негоди.

В інших народів також існує чимало легенд, повір'їв, пов'язаних з первоцвітами. Наприклад, у німців існувало повір'я, що дівчина, яка першою у великодні свята знайде квітку первоцвіту, неодмінно цього року вийде заміж.

Жерці-друїди варили з первоцвіту свій відомий "любовний" напій. Найбільш цінним є листя, зібране під час цвітіння.

Росте в лісових районах Карпат, на узліссях, пагорбах, серед чагарників. В Англії та Голандії первоцвіт вирощують на городах для салатів, а корені, запах, яких, нагадує аніс, використовують як прянощі.

Для виготовлення галенових препаратів заготовляють кореневище з корінням, квітки і листя. Коріння - восени, коли зів'яне листя. Квітки і траву - під час цвітіння рослини.

Коріння первоцвіту містить сапоніни, агліконами яких є примулагенін; глікозиди - примулаверин; ефірна олія, каротин. У листі є сапоніни, флавоноїди, каротин. У квітках - сапоніни, флавоноїди, ефірна олія. Усі частини рослини містять макро- та мікроелементи.

Галенові препарати примули мають відхаркувальні, спазмолітичні, болетамувальні, седативні, сечогінні, протизапальні, протизастудні, протиревматичні властивості.

Застосовують при бронхітах (для розрідження харкотиння і посилення функції війкового епітелію дихальних шляхів), кашлі, трахеїті, гарячці, безсонні, фурункулах, виразках, ранах, висипах на шкірі, анемії, нервових розладах, ефективним є вживання препаратів первоцвіту при головних болях, хронічних запорах.

Внутрішньо - настій коріння (10 г сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці 4 рази на день до їди. Для підсилення дії до настою додати фіалку триколірну - прекрасний засіб проти безсоння і неврозів.

Настій листя - 10 г висушеної сировини заливають 250 мл окропу, настояти 30 хв. Для стабілізації вітаміну С до настою додати 1 г кухонної солі. Пити по? склянки двічі на день.

Зовнішньо - настій квіток (20 г сировини на 400 мл окропу) служить для примочок, компресів, обмивання ран і виразок, протирань при висипах на шкірі.

04.09.2011