• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Петрушка кучерява (петрушка городня, петрушка посівна, петрушка польова). Petroselіnum crіspum

Дворічна трав'яниста, гола рослина родини селерових (зонтичних). У перший рік утворює розетку з листків і потовщений веретеноподібний корінь, на другий - прямостояче, круглясте, вздовж штриховане, від середини стебло розгалужене, до 100 см заввишки. Листки темно-зелені, прикореневі довгочерешкові, верхні трироздільні. Квітки правильні, п'ятипелюсткові, двостатеві, зібрані в складні зонтики; пелюстки округлі, при основі серцеподібні, виїмчасті. Цвіте у червні - липні. Плід - двосім'янка.

Культивують як пряну рослину.

Для лікарських потреб використовують плоди, рідше листя і коренеплоди петрушки кучерявої. Листя заготовляють у перший рік вегетації і використовують свіжим або висушеним як траву до їжі. Плоди збирають у період стиглості. Коренеплоди викопують у кінці першого року вегетації (восени або навесні).

Усі частини рослини містять ефірні олії, флавоноїди, кумарини, вітаміни, білки, мікро- та макроелементи.

Галенові препарати петрушки кучерявої посилюють діурез, підвищують тонус гладкої мускулатури кишечника, матки і сечового міхура. Сприяють виділенню жовчі, покращують роботу печінки і селезінки.

Застосовують галенові препарати петрушки кучерявої при набряках, водянці, гіпертонічній хворобі, нирковокам'яній хворобі, метеоризмі, захворюваннях печінки і селезінки.

Протипоказано використовувати галенові препарати петрушки кучерявої при вагітності, циститах, подагрі.

Надмірне вживання препаратів петрушки може приводити до підвищення тонусу міометрію і спричини аборт!

Внутрішньо - настій листя петрушки кучерявої (1 ст ложка сировини на 400 мл окропу) пити по 50 мл тричі на день до їди. Настій насіння петрушки (1 ч ложка на 400 мл окропу) вживати по 50 мл тричі на день після їди.

Зовнішньо - обмивання свіжим соком петрушки кучерявої; змащування уражених ділянок шкіри (екзема, гноякові пошкодження шкіри, фурункули, вугри) маззю із насіння (5 г сировини на 20 г внутрішнього свинячого жиру), а також для лікування педикульозу; настоєм із листя петрушки кучерявої обробляють гнійні рани, виразки, обмивають обличчя при вуграх та ластовинню. Відваром із кореневища петрушки миють обличчя проти загару.

Пижмо звичайне (глисник, горбинка польова, деревій жовтий, дика горобина, коровай, криворот, наворотень, приворотень, райцвіт, остуда, вороташ). Tanaceum vulgare

Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових з міцним галузистим кореневищем, з якого виростають декілька прямостоячих здерев'янілих голих, у верхній частині гіллястих, стебел до 100 см заввишки. Листки чергові, перисторозділені, зверху темно-зелені, знизу - сірувато-зелені, з запахом камфори. Суцвіття - півкулясті кошики, зібрані в щитки. Квітки дрібні, золотаво-жовті. Цвіте у червні - липні. Плід - сім'янка.

Пижмо звичайне росте на берегах річок, серед чагарників, на сухих луках.

Використовують молоді суцвіття. Збирають їх на початку цвітіння.

Квітки пижма звичайного містять алкалоїди, ефірні олії флавоноїди, вітаміни, дубильні речовини, мінеральні сполуки (мікро- та макроелементи, органічні кислоти.

Настій пижма звичайного застосовують як глистогінний засіб та при захворюваннях шлунково-кишкового тракту - (гіпоацидний гастрит, ахілія, коліт, ентерит), печінки (гепатит, холецистит), при інтоксикаціях, спричинених травматизмом, туберкульозом. Місцево використовують при виразках, гнійних ранах, укусах бджіл.

Внутрішньо - настій пижма звичайного (10 г сировини на 200 мл окропу, настояти протягом 50 хв) вживати по 1 ст ложці тричі на день до їди. Настоянку - (20 г суцвіття на 100 мл 70% розчину спирту, настоювати 10 днів) приймати по 30 крапель тричі на день.

Зовнішньо - настій пижма звичайного (1 ст ложка суцвітть на 400 мл окропу, настояти 50 хв) служить для миття голови при лусці та випадінні волосся.

Протипоказано застосовувати вагітним жінкам.

Півники болотяні (бендаси, бендюги, качеписки, качорики, косатень, косатець, коситень, півник, шаш). Іrіs pseudaсorus

Багаторічна трав'яниста рослина родини півникових, заввишки до 1,5 м. Стебло кругле, трохи сплющене, вкрите листом, у верхній частині гіллясте. Листки дворядні, плоскі. Стебло закінчується квітками. Квітки правильні, двостатеві, яскраво-жовті, одиничні. Цвіте у травні - червні. Плід - коробочка.

Наукова назва півників "ірис" - у перекладі з грецької означає "веселка". Одна із легенд розповідає, що якогось дня нахилилася веселка до річки, щоб води напитись. Аж тут чує - с оловейко на калині співає. Заслухалася, замріялася, та й незчулась, як загубила трохи своїх кольорів. Упали ті кольори на землю і перетворилися наквіти. Тому-то веселка у травні завжди над квітниками повисає - півників-ірисів вишукує.

Інша легенда розповідає, що жителі стародавньої Еллади називали цю чудову квітку, ірисом за різнобарвні пелюстки. Тисячоліття тому на галявині край лісу розцвіла незвичайна чудової краси квітка, якою замилувались усі звірі і птахи.

Три дні сперечались жителі лісу, кому із них бути володарем цієї квітки, але так і не змогли дійти згоди. А на четвертий день спір вирішився сам собою: достигло насіння, піднявся сильний вітер і розніс насіння на всі боки. Там, де воно впало, з'явилися чудові квіти.

Ростуть півники на болотах, по берегах річок та озер.

Для виготовлення лікарських форм заготовляють кореневища півників восени або навесні.

Кореневище півників болотяних містять глікозиди, дубильні та мінеральні речовини, ефірну олію, органічні кислоти.

Галенові препарати використовують як відхаркувальні, в'яжучі, протизапальні, сечогінні, кровоспинні засоби, а також при лікуванні папіломатозу сечового міхура, анацидних гастритів, виразкової хвороби шлунка, болях у кишечнику, бронхіті, пневмонії, ангіні, при полюціях, водянці, діареї, кровотечах, зобі.

Внутрішньо - настій сухого коріння півників (1 ст ложки на 150 мл окропу) приймати по 1 ст ложці тричі на день; свіжий сік - по 10 мл на день. Настій кореневища на червоному вині (50 г сировини на 500 мл вина, настоювати 5 днів) приймати по 1 ст ложці 4 рази на день.

Зовнішньо - настій (1 ч ложка сировини на 200 мл окропу) служить для полоскання, примочок. Коренем натирають ясна у дітей для швидшого прорізування зубів.

Водний настій використовують при гнійних ранах, гінгівітах, зубному болю. При геморої сидячі - ванни. При перхоті і випадінні волосся - полоскання його.

04.09.2011