• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Чемериця лобелійова (гірська чемериця, тарганник, чемерика, чемерниця, черкес, чимір). Veratrum lobelіanum

Багаторічна трав'яниста з товстим коротким кореневищем рослина родини лілійних. Стебло грубе, пряме, циліндричне, порожнисте, до 200 см заввишки, при основі оточене рештками старих листків, у верхній частині й у суцвітті пухнасте. Листки великі, спірально розміщені, численні, цілокраї, верхні - ланцетні, загострені. Квітки полігамні, зібрані в пірамідальну волоть; оцвітина проста, жовтувато-зелена. Цвіте у червні - липні. Плід - яйцеподібно-тригранна коробочка.

Росте в Карпатах на вологих лісистих луках та по чагарниках.

Використовують кореневище з коріннями. Заготовляють восени після відмирання надземної частини рослини.

Коріння і кореневище містять алкалоїди, дубильні речовини, смоли, цукри, пігменти.

Алкалоїди чемериці лобелієвої - гермін, гермерин, вератрозин, вератрин, вератрамін, протоверин, протовератрин. Смертельна доза 1 г свіжої рослини. Кардіотоксична доза настоянки чемериці - 20 мл. При загальній дії на організм алкалоїди чемериці збуджують, а потім пригнічують соматичний і вегетативний відділи нервової системи, збільшують силу скорочень серцевого м'яза, сповільнють ритм серця, посилюють скорочення м'язів кишечника.

Зовнішньо - настоянку чемериці (1:100, на горілці настоювати 12 днів, процідити) використовують для розтирання суглобів, м'язів при артритах, міозитах, невралгії.

Симптоми отруєння: неприємні відчуття в роті, носі, стравоході, кашель, головний біль, нудота, слинотеча, блювання, болі в животі, пронос, головокружіння, погіршення роботи серця, зниження артеріального тиску (великі дози можуть підвищувати артеріальний тиск), підвищення тонусу скелетних м'язів, порушення зору.

Лікування: промивання шлунка 2% розчином натрію гідрокарбонату разом із активованим вугіллям або 0,2% розчин таніну, сольові послаблюючі, при болях вводять під шкіру промедол 1% - 1 мл, для нормалізації діяльності серцево-судинної і нервової системи вводять під шкіру розчин кофеїну натрію бензоат 10%-1 мл, розчин камфори олійний 20%-2 мл. Внутрішньовенно вводять розчини глюкози 5% - 500 мл (капельно), і кальцію хлорид 10% - 10 мл. При брадикардії - розчин атропіну сульфат під шкіру 0,1% - 1 мл. При низькому артеріальному-тиску розчин норадреналіну гідротартрат 0,2% - 1 мл, мезатону 1% - 1 мл. При підвищеному артеріальному тиску вводять адреноблокатори.

Чемерник червонуватий (гуньор, шпинс). Helleborus purpuracens

Багаторічна трав'яниста рослина родини жовтецевих, з товстим, коротким, косоростучим кореневищем, яке несе численні придаткові корені. Надземна частина складається з 2 - 4 товстих шкірястих прикореневих листків - темно-зелених, розміщених на довгих черешках. Квітки від 1 до 4 розпукуються на невисокій стрілці.

Вони мають 5 великих забарвлених віночкоподібних чашолистків, а пелюстки віночка перетворені в трубчасті нектарники. Тичинок багато; маточок 3 - 10. Плід - збірна листянка. У чемерника червонуватого листкова пластинка пальчасто розсічена на 5 - 7 часток, кожна з яких в свою чергу розсічена на 2 - 3 частки другого порядку. Квітки у чемерника брудно-фіолетові, з темними жилками, а всередині - жовтувато-пурпурні. Цвіте чемерник у квітні.

Росте в листяних лісах, головним чином на схилах гір.

Заготовляють кореневища; їх викопують після осипання насіння.

Кореневища чемерника містять глікозиди (гелебригенін, гелеборин, гелебореїн, гельборсид, корельборин - подібні строфантину); рамнозу, глюкозу, стероїди, сапоніни, ефірні олії.

Наукова назва роду походить від грецьких слів helleіn, що в перекладі означає "убивати", та bora - "їжа". Така назва зумовлена отруйністю чемерників, які містять у собі глікозиди. Велика кількість їх занадто збуджує серце, порушуючи ритмічність роботи окремих частин його, що може призвести до смерті. З давніх-давен у Європі відомі властивості чемерників. Про них згадується в багатьох легендах. В одній з давньогрецьких легенд говориться про те, що в царя Протея була красуня донька, яка страждала психічним розладом.

Взявся вилікувати її чемерником один пастух, котрий тривалий час спостерігав дію цієї рослини на худобі. Так, з часів давньої Греції і через усе середньовіччя пройшла віра в цілющу силу чемерника для лікування психічних захворювань. У наш час справді виявлено, що в невеликих дозах чемерник діє заспокійливо на центральну нервову систему. В гомеопатії препарати чемерника знайшли широке застосування при різних захворюваннях організму, нормалізує обмін речовин та функції інших органів і систем.

В похмурі часи середньовіччя, коли в Європі особливо були поширені різноманітні забобони, вважалося, що чемерник надійно оберігає людину від усякої нечистої сили, відьом, вовкулаків та чаклування. Ще порівняно недавно в Англії садили чемерники біля самих дверей житла, щоб злі духи не могли переступити через поріг.

Основна дія чемерника - кардіотонічна; місцево анестезуюча. Глікозиди чемерника володіють значною кардіотонічною активністю, яка перевершує майже у 10 разів активність глікозидів наперстянки. По характеру своєї дії вони більш близькі до глікозидів строфанта.

Гомеопатична медицина використовує порошок кореневища чемерника для очищення організму, при тиреотоксикозі, фіброміомі матки, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчновивідних шляхів, простатиті, ожирінні.

Застосовують при серцевій недостатності як і препарати наперстянки. Внутрішньо - настій (1:300) приймати по 1 ст ложці тричі на день.

Симптоми отруєння: подібні до отруєння рослинами, які містять серцеві глікозиди (наперстянка і інші).

Лікування: призначають засоби такі само, як і при отруєнні серцевими глікозидами.

Череда трироздільна (блохи циганські, дідові вуші, дзябран, купчак болотний, купчак дикий, причепа, ріжки козі, собачі реп'яхи, собачки, стрілки, туриця, циганські вуші, чорнобривець болотяний). Bіdens trіpartіta

Однорічна трав'яниста рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, супротивно розгалужене, до 100 см заввишки, голе. Листки супротивні, короткочерешкові, трироздільні. Квітки зібрані в прямостоячі або пониклі, поодинокі на кінцях стебел та гілок кошики, оточені дзвоникоподібною дворядною обгорткою; зовнішні обгортки зелені, внутрішні - червонуваті, з ясно-плівчастим краєм. Усі квітки в кошику трубчасті, двостатеві, жовто-коричневі. Цвіте у липні - вересні. Плід - сім'янка з зазубреними щетинками.

Росте як бур'ян у вологих місцях, на болотах.

Для виготовлення галенових препаратів збирають траву в період бутонізації рослини.

Трава череди трироздільної містить флавоноїди (лютеолін, бутеїн, сульфуретин), дубильні речовини, червоний флобафен, вітаміни (А, С), кумарини (скополетин, умбеліферон), аміни, гіркоти, мікро- та макроелементи.

Настій трави череди трироздільної проявляє бактерицидну, жовчогінні, сечогінні, протиалергічні, протизапальні, ранозагоювальні властивості. Настоянка череди трироздільної має гіпотензивний, седативний, спазмолітичний ефект.

Галенові препарати череди трироздільної застосовують при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, бронхіті, діатезі, гепатиті, холангіті, холециститі, нейродерміті, скрофульозі, подагрі, аритмії, неврозі, виразках, гнійних ранах.

Внутрішньо - настій трави (15 г на 400 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день.

Зовнішньо - відвар трави череди трироздільної (30 г на 1 л окропу) додають до ванни (для купання дітей при діатезі). Галенові препарати череди трироздільної застосовують для обмивання та примочки при дерматитах, гнійних ранах, опіках, екземі, для миття волосся при лусці.

26.08.2011