• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Самосил гайовий (Teucrіum chamaedrys)

Невеликий півкущик родини губоцвітих, до 40 см заввишки. Стебла з висхідної основи прямі, чотиригранні, негусто опушені простими волосками. Листки надрізанозубчасті, супротивні, з клиноподібною основою, звуженою в короткий черешок.

Квітки двостатеві, неправильні, на коротких квітконіжках, у пазушних 2 - 6-квіткових несправжніх кільцях, що утворюють коротке китицеподібне верхівкове суцвіття; чашечка червонувата, дзвоникоподібна, з 10-ма жилками і 5-ма зубцями. Цвіте у червні - серпні. Плід складається з чотирьох горішкоподібних часток.

Росте серед чагарників, на узліссях листяних лісів, кам'яних схилах.

Для виготовлення галенових форм збирають траву самосилу в період цвітіння.

Трава самосилу гайового містить дубильні, мінеральні та гіркі речовини, вітаміни, кумарини, лактони, органічні кислоти, ефірні олії.

Галенові препарати самосилу проявляють стимулюють роботу шлунково-кишкового тракту (гастрит, ентерит), мають антимікробну, протизапальну, в'яжучу, кровоспинну, сечогінну, загальностимулюючу дію.

Галенові препарати самосилу гайового застосовують при атонії кишечника, відсутності апетиту, метеоризмі, жовчно- і нирковокам'яній хворобі, гепатиті, при слабкості статевої функції у чоловіків (імпотенція), надмірних менструаціях, ревматизмі, для стимулювання епітелізації тканин при повільнозаживаючих ранах.

Внутрішньо - настій трави самосилу гайового (2 д ложки сировини на 200 мл окропу, варити 5 хв) пити по 50 мл 4 рази на день до їди. Використовують сік самосилу гайового, консервований 70% розчином спирту. Приймати по 15 крапель тричі на день. У комплексі з соком хріну, медом і домашньою горілкою вживати при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки з пониженою кислотністю, при захворюваннях печінки і селезінки, атеросклерозі.

Зовнішньо - настій трави самосилу гайового (2 д ложки сировини на 200 мл окропу) використовують для ванн, компресів, припарок при захворюванні шкіри (дерматит, екзема, гнійні рани, виразки, фурункули).

Свербіжниця польова (наголоваток, огірчак, повняки, синявка, чортова борода). Knautіa arvensіs (Scabіosa arvensіs)

Багаторічна трав'яниста рослина родини черсакових. Стебло борозенчасте, прямостояче, до 70 см заввишки, просте, у верхній частині розгалужене. Листки супротивні, ланцетні, шорстковолосисті. Квітки двостатеві, неправильні, в приплюснутопівкулястих головках, оточених обгорткою з ланцетних загострених по краю війчастих листочків. Цвіте у червні - вересні. Плід - сім'янка.

Росте на полях, луках, серед чагарників.

Для виготовлення галенових препаратів заготовляють траву під час цвітіння.

Трава свербіжниці польової містить сапоніни, гіркі і дубильні речовини, іридоїди, вітаміни, мікро- та макроелементи, цукор.

Настій трави сприяє виведенню з організму токсичних продуктів обміну речовин, що утворюються під час метаболічних процесів в організмі, виявляє антисептичну, відхаркувальну, протизапальну дію.

Застосовують при кашлі, бронхітах, циститах, алергічних реакціях шкіри. Порошок трави має інсектицидну дію (використовують для знищення бліх).

Внутрішньо застосовують - настій трави свербіжниці польової (4 ч ложки сировини на 400 мл окропу) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день.

Зовнішньо - настій трави свербіжниці польової (10 г сировини на 100 мл окропу, настояти 50 хв) використовують при гнійних ранах, висипах на шкірі.

Синяк звичайний (громовик, заячі бурячки). Echіum vulgare

Дворічна трав'яниста рослина родини шорстколистих. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки, від основи розгалужене, вкрите жорсткими волосками. Листки чергові, цілокраї, загострені, з однією повздовжньою жилкою, зісподу сизуваті, зверху-з білими або буруватими горбочками, на яких розміщені тонкі волоски. Квітки двостатеві, зібрані у верхівкове волотисте суцвіття. Цвіте у травні - вересні. Плід - горішок.

Росте на луках, кам'янистих схилах, полях, уздовж доріг, на забур'янених місцях.

Для виготовлення галенових препаратів збирають траву в період цвітіння.

Трава синяка містить алкалоїди (консолідин, циноглосин), сапоніни, вітаміни, мікро- та макроелементи.

Настій синяка звичайного має високу антигормональну, заспокійливу, відхаркувальну, протикашльову, протисудомну дії. Місцево використовують при ревматизмі, болю у суглобах.

Внутрішньо - настій (10 г висушеної сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці 4 рази на день після їди.

Зовнішньо - настій трави (1:20) служить для припарок.

Надмірне і безконтрольне вживання може викликати отруєння.

Симптоми отруєння: нудота, блювання, посилення моторики шлунково-кишкового тракту, поноси, болі в ділянці серця, пригнічення центральної нервової системи.

Лікування: промивання шлунка, розчини атропіну сульфат 0,1% - 1 мл, камфори олійний 20% - 2 мл, кофеїну натрію бензоат 10% - 1 мл.

15.08.2011