Кредитно-розрахункове обслуговування уряду: касове виконання бюджету та кредитування. Реферат

Касове виконання державного бюджету. Кредитування уряду й обслуговування державного боргу

Касове виконання державного бюджету

Центральні банки, виступаючи в ролі банкіра й радника уряду з фінансових питань, як правило, ведуть рахунки державних установ і відомств (міністерства фінансів, казначейства), акумулюючи фінансові надходження та здійснюючи платежі за дорученням власників коштів. Світовий досвід доводить, що центральні банки відіграють помітну роль в організації і здійсненні касового виконання державного бюджету.

В Україні згідно із Законом "Про банки й банківську діяльність" касове виконання державного бюджету організовує Національний банк України.

До середини 1993 р. в Україні діяла банківська система виконання державного бюджету, що перейшла у спадок від СРСР із його централізованою економікою та однорівневою банківською системою. Виконання державного бюджету трактувалося на принципі авансування витрат на кредитній основі. З другої половини 1993 р. фінансування витрат державного бюджету стало здійснюватись у межах доходів, що реально надійшли до державного бюджету, а також за рахунок кредитів, наданих Національним банком Міністерству фінансів.

Щоб поліпшити управління державними фінансами. Президент України у 1995 р. підписав Указ "Про державне казначейство". Основні завдання цього відомства: організація виконання державного бюджету і державних позабюджетних фондів, контроль за використанням бюджетних коштів, а також облік касового виконання бюджету і складання відповідної звітності.

У 1997 р. Кабінет Міністрів і Національний банк України прийняли спільну постанову, яка передбачає поетапне запровадження в Україні казначейської системи виконання державного бюджету. На першому етапі, починаючи з 1997 р., поступово запроваджується касове виконання державного бюджету через територіальні органи Державного казначейства за видатками. На другому етапі передбачається поступове запровадження касового виконання державного бюджету через казначейську систему за доходами. (Проблема створення бюджетного банка)

Щоб підвищити надійність зберігання бюджетних коштів та посилити контроль за їх рухом і використанням Кабінет Міністрів і Національний банк України визначають коло комерційних банків, уповноважених здійснювати касове виконання державного бюджету і державних позабюджетних фондів. З Національним банком і уповноваженими комерційними банками головне управління Державного казначейства укладає угоди на здійснення відповідних розрахунково-касових операцій.

Через уповноважені банки кошти державного бюджету акумулюються на централізованому доходному рахунку Головного управління Державного казначейства України в ОПЕРУ Національного банку. Потім, згідно з розподілом бюджетних коштів, який здійснюють головні розпорядники (міністерства, відомства). Головне управління Казначейства переказує кошти своїм територіальним управлінням, щоб забезпечити фінансування видатків державного бюджету. Фінансування та оплату витрат розпорядників коштів (бюджетних установ і організацій) здійснюють безпосередньо територіальні управління Казначейства з єдиного казначейського рахунку, відкритого в уповноваженому комерційному банку.

     

Кредитування уряду й обслуговування державного боргу

У країнах з розвинутою ринковою економікою кредитні відносини Центрального банку з урядом складаються по-різному. Так, у США Центральний банк безпосередньо не кредитує уряд і не купує державні цінні папери безпосередньо у емітента на первинному ринку. Німецький федеральний банк може надавати кредити уряду федерації, але в обмеженій сумі. Банк Японії згідно з законом про банк може надавати незабезпечені кредити уряду і займатися андерайтингом державних позик.

Згідно з Законом України "Про банки й банківську діяльність" Національному банку забороняється фінансування дефіциту державного бюджету. Але за рішенням Верховної Ради України Національний банк може надавати Міністерству фінансів України кредит на загальних умовах.

До 1996 р. кредити Національного банку були майже єдиним джерелом покриття дефіциту державного бюджету. Обсяг емісійних кредитів Національного банку уряду України передбачався в Законі про державний бюджет на відповідний рік. На 1998 р. не планується використання кредитів НБУ для покриття дефіциту державного бюджету.

Згідно з законопроектом "Про Національний банк України" центральному банку забороняється надавати прямі кредити як у національній, так і в іноземній валюті на фінансування витрат Державного бюджету України. Операції з купівлі та продажу цінних паперів Національному банку дозволяється проводити тільки на вторинному ринку.

В загальній сумі вимог Національного банку основне місце займають вимоги до уряду (табл. 5). В умовах дефіциту державного бюджету і недостатності внутрішніх і зовнішніх джерел для його покриття Національний банк України в деяких випадках здійснює операції з торгівлі ОВДП на первинному ринку, виступаючи таким чином у ролі кредитора уряду.

Відповідно до діючого законодавства Національний банк здійснює обслуговування державного борту.

Національний банк України виконує функцію генерального агента Міністерства фінансів з обслуговування розміщення облігацій внутрішньої державної позики та проведення платежів за ними.

Національний банк України організує продаж облігацій на первинному ринку в формі аукціонів, а також шляхом продажу за фіксованими цінами (табл. 7). Покупцями облігацій на торгах, що проводяться Національним банком, виступають комерційні банки та їх філії. Банкам надасться право купувати облігації за рахунок власних і залучених коштів, а також за рахунок коштів клієнтів за їх дорученням. Операції нерезидентів на ринку облігацій обслуговують уповноважені комерційні банки, які уклали відповідні договори з Національним банком України.

Рішення про час, місце й форму проведення торгів, обсяги та умови розміщення облігацій приймається Міністерством фінансів України за погодженням з НБУ в межах загальної суми емісії, визначеної Кабінетом Міністрів. Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електронних торгів з використанням телекомунікаційної мережі передачі даних. Учасники торгів подають заявки на придбання облігацій Національному банку. Міністерство фінансів на основі аналізу пропозицій з придбання облігацій визначає ціну відсікання. За результатами проведення торгів Національний банк надсилає учасникам офіційне повідомлення про результати аукціонів. Виконуючи функції платіжного агента уряду, НБУ здійснює контроль за надходженням коштів від учасників торгів і організує перерахування коштів до доходної частини Державного бюджету.

Облік прав власності за облігаціями здійснюється у депозитарії, який створено у Національному банку, на спеціальних рахунках депозитарного обліку. Депонентами депозитарію НБУ в даний час виступають установи банківської системи. Депозитарій обслуговує розміщення, укладання угод купівлі-продажу на вторинному ринку та погашення облігацій у системі електронного обігу цінних паперів.

Національний банк здійснює розрахунки з погашення облігацій та сплати доходу на підставі платіжного доручення Державного казначейства.

Національний банк виконує функції контролюючого органу на ринку облігацій внутрішньої державної позики.

Національний банк приймає участь у процесі обслуговування державного зовнішнього боргу. Загальний зовнішній борг країни складається з державного зовнішнього боргу і приватного, негарантованого державою, зовнішнього боргу. До складу державного зовнішнього боргу входять:

  • прямий державний зовнішній борг;
  • умовний державний зовнішній борг (гарантований державою).
  • Загальний зовнішній довгостроковий борг України За станом на 31.12. 97 р.

Згідно з чинним законодавством України функції управління та обслуговування зовнішнього державного боргу покладені на Міністерство фінансів України. Національний банк України в процесі обслуговування зовнішнього державного боргу виконує функції платіжного агента Уряду України, але його роль цим не обмежується.

З метою задоволення поточних потреб в іноземній валюті для виконання зовнішніх фінансових зобов'язань НБУ організує на території України купівлю-продаж конвертованих валют за гривню.

Національний банк України виступає розпорядником кредитів, отриманих від Міжнародного валютного фонду. У 1994 - 1997 рр. Україна одержувала кошти кредитів "STF" та "Stand-by". За умовами МВФ надані фінансові ресурси використовуються для збільшення валютних резервів НБУ з метою підтримки курсу національної грошової одиниці і фінансування дефіциту платіжного балансу. Уряд України веде переговори з Міжнародним валютним фондом про надання Україні кредиту розширеного фінансування (EFF).

Обслуговування державного зовнішнього боргу в частині зобов'язань щодо повернення валютних коштів, отриманих від Міжнародного валютного фонду, здійснюється за рахунок коштів НБУ.

На Національний банк України покладена відповідальність за складання платіжного балансу. Платіжний баланс — це структура макроекономічних показників, яка відображає результати зовнішньоекономічної діяльності держави за відповідний період часу та джерела її фінансування. У платіжному балансі фіксуються всі операції між резидентами та нерезидентами держави, при яких потоки товарів та капіталів перетинають кордон економічної території України.

На Національний банк України покладена відповідальність за моніторинг стану загальної зовнішньої довгострокової заборгованості України і за подання Світовому банку звітності стосовно загального зовнішнього боргу країни.


26.06.2011