Особливості емісії та розміщення акцій комерційними банками. Реферат

Розміщення акцій на ринку може здійснюватися безпосередньо емітентом (прямий продаж) або через професійних посередників ринку цінних паперів. В Україні поширенішим є прямий продаж акцій емітентом, зокрема і банками. У країнах з розвинутим ринком цінних паперів поширенішим є розміщення акцій через професійних посередників (андеррайтерів), що мають великий досвід проведення операцій на ринку

Емісія акцій — це цілеспрямована й організована певним чином діяльність емітента. Вимоги до цієї діяльності та процедури її здійснення визначаються нормами законодавства, положеннями установчого договору та статуту акціонерного товариства.

Процес випуску акцій містить такі етапи:

  • Прийняття рішення про емісію.
  • Випуск проспекту емісії, який готують спеціалісти банку. У проспекті визначаються вид акції, обсяг емісії, витрати на неї, тривалість. Проспект емісії готується: при першій емісії - засновниками банку, при наступних емісіях - Правлінням банку. Проспект емісії має надавати таку інформацію: характеристика емітента; органи управління банком та вищі посадові особи; опис ділової активності, діяльності емітента; інформація про емісію; фактори ризику.
  • Затвердження проспекту емісії Правлінням банку та його посвідчення незалежною аудиторською компанією.
  • Реєстрація проспекту емісії в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.
  • Публікація проспекту емісії в пресі.
  • Розміщення цінних паперів. Відбувається такими способами: вільний продаж; капіталізація власних коштів; обмін акцій попереднього випуску.
  • Реєстрація підсумків випуску.
  • Публікація підсумків емісії у пресі.

Рішення про випуск акцій (основний випуск) приймається засновниками товариства.

Перший випуск акцій банку повинен складатися виключно із простих акцій. Реєстрація та продаж банком-емітентом першого випуску акцій звільняється від оподаткування на операції з цінними паперами.

Випуск простих акцій дозволяє банку отримати додаткові кошти у безстрокове користування, збільшити капітал банку, що дає змогу нарощувати обсяг активних операцій. Якщо прибуток відсутній чи невеликий, то банк може не виплачувати дивіденди акціонерам. Однак випуск простих акцій має й свої недоліки: є дорогим джерелом, оскільки дивіденди виплачуються з прибутку; розмір дивідендів, як правило, вищий за процент, що виплачується кредиторам банку.

Випуск привілейованих акцій також має свої переваги і недоліки. Так, до позитивних сторін можна віднести:

  • зростання капіталу, а отже й розширення спектра активних операцій;
  • кошти отримуються у безстрокове користування;
  • немає загрози дійсним акціонерам щодо зменшення контролю над банком.

Проте випуск привілейованих акцій є дорогим джерелом, оскільки дивіденди по них бувають вищими за дивіденди по простих акціях.

Згідно з Базельськими рекомендаціями привілейовані акції належать до додаткового капіталу, а в Україні вони, перебуваючи в складі статутного капіталу, відносяться до основного капіталу.

     

Після закінчення строку відкритої підписки на акції (не пізніше як через 15 днів) емітент подає до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку звіт про наслідки підписки на акції

Не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції скликаються установчі збори, на яких приймається рішення про створення акціонерного товариства і затверджується його статут. Акціонерне товариство, що має намір займатися банківською діяльністю, вважається створеним банком з часу його реєстрації НБУ у Державному реєстрі банків.

Банки можуть викуповувати в акціонерів власні акції з різними цілями:—подальший перепродаж акцій з метою підтримання ринкового курсу;—пільговий перепродаж акцій працівникам банку;—анулювання акцій, тобто списання їх, зниження у такий спосіб статутного капіталу і зменшення числа акціонерів.

Розміщення акцій на ринку може здійснюватися безпосередньо емітентом (прямий продаж) або через професійних посередників ринку цінних паперів. В Україні поширенішим є прямий продаж акцій емітентом, зокрема і банками. У країнах з розвинутим ринком цінних паперів поширенішим є розміщення акцій через професійних посередників (андеррайтерів), що мають великий досвід проведення операцій на ринку.

Прості акції (як правило - іменні) розміщуються серед юридичних і фізичних осіб. Привілейовані акції розміщуються серед фізичних осіб. Ці акції можуть бути випущені на суму, що не перевищує 10 відсотків статутного капіталу акціонерного банку. Насамперед власниками цих акцій можуть бути працівники акціонерного банку, працівники підприємств-засновників.

Можливі два варіанти продажу акцій. Перший варіант. Інвестор укладає договір (в усній або письмовій формі) з емітентом про разову оплату повної вартості акцій, які він купує. Другий варіант. Інвестор укладає з емітентом договір про підписку на акції, згідно з яким він зобов'язується сплатити повну вартість певної кількості акцій шляхом неодноразового платежу, тобто в кілька етапів. У договорі підписки визначаються строки та розміри поетапних платежів.

Згідно з законодавством України термін відкритої підписки не може перевищувати шість місяців. Якщо до закінчення цього строку не вдалося покрити підпискою 60% акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. До дня установчих зборів інвестори, які підписалися на акції, повинні оплатити не менше 30% номінальної вартості акцій, а якщо всі акції розподіляються поміж засновниками, то вони повинні оплатити не менше 50%.


30.05.2011