Реформа образования: отчет о ходе выполнения Программы КМУ

Отчет о ходе и результатах выполнения Программы Кабинета Министров в части деятельности МОН

Реформа образования: отчет о ходе выполнения Программы КМУ

Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена Верховною Радою України 4 жовтня 2019 року, визначила чіткі цілі, основні орієнтири та напрями роботи урядової команди, спрямовані на вирішення конкретних проблем громадян та створення умов для забезпечення позитивних зрушень у повсякденному житті українців.

Пропонуємо читачам ознайомитись зі звітом уряду про хід і результати виконання Програми Кабінету Міністрів України у 2019 році у частині діяльності Міністерства освіти і науки, що опублікований 17 лютого 2020 року.

Ціль 1.1. Кожна дитина має доступ до якісної дошкільної освіти

Розпочато роботу над комплексною реформою дошкільної освіти:

  • розроблено проект Концепції розвитку дошкільної освіти, в основу якої покладено нове бачення розвитку якісної дошкільної освіти, спрямованої на розвиток первинного соціального досвіду та позитивних особистісних якостей як передумови формування наскрізних умінь та ключових компетентностей;
  • розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту», який передбачає призначення керівників закладів дошкільної освіти за конкурсом, зменшення тижневого навантаження та збільшення відпустки педагогічним працівникам закладів освіти до 56 календарних днів, фінансову автономію закладів дошкільної освіти, основні вимоги до забезпечення якості дошкільної освіти, а також шляхи забезпечення доступності здобуття дошкільної освіти;
  • проведено публічні консультації з питань забезпечення якісної та доступної дошкільної освіти за участі близько 3 тис. представників батьківської спільноти, громадських організацій, освітян та освітніх управлінців у мм. Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові та Тернополі, а також у форматі онлайн-опитування. Результати консультацій враховано під час формування державної політики у сфері дошкільної освіти;
  • з метою проведення оцінки якості дошкільної освіти за шкалами дослідження ECERS (Early Childhood Environment Rating Scale) видано наказ МОН від 12 грудня 2019 р. № 1561 «Про організацію та проведення у 2020 році моніторингового дослідження якості дошкільної освіти з використанням міжнародної методики ECERS».

Дошкільна освіта стає більш доступною:

  • чергу на влаштування до закладів дошкільної освіти протягом 2019 року скорочено на 19,8 тис. місць – саме стільки місць було створено шляхом відкриття новобудов, реорганізації закладів із утворення у них дошкільних відділень, відкриття приватних закладів дошкільної освіти, реконструкції, відкриття закладів дошкільної освіти у пристосованих приміщеннях, а також додаткових груп у функціонуючих закладах освіти, відкриття груп із короткотривалим перебуванням. Таким чином черга до закладів дошкільної освіти скоротилась до 26 783 місця.
  • за оперативною інформацією станом на 15 грудня 2019 р. охоплення дітей 3–5 років дошкільною освітою у міській та сільській місцевості становить 88 %, що на 0,5 % більше, ніж станом на 15 грудня 2018 р.; частка 5–6 (7)-річних дітей, які здобувають дошкільну освіту в закладах дошкільної освіти становить 96,9 %, що на 0,6 % більше, ніж станом на 15 грудня 2018 року. Протягом 2019 року кількість дітей з особливими освітніми потребами, що навчаються інклюзивно, збільшилась на 95 % (з 2190 до 4278).

Довідково: відкрито 17 новобудов закладів дошкільної освіти, у тому числі приватних, у яких стали доступні 1765 місць;

реорганізовано 51 заклад освіти із створенням дошкільних відділень (таким чином створено 1364 місця);

утворено 135 закладів дошкільної освіти приватної форми власності на 5874 місця;

реконструйовано та добудовано 37 закладів дошкільної освіти та дошкільних відділень при закладах загальної середньої освіти на 3153 місця, у пристосованих приміщеннях відкрито 28 закладів дошкільної освіти на 749 місць, додаткових груп у функціонуючих закладах освіти – 236, що додатково створило 4964 місця, а також відкрито 107 груп із короткотривалим перебуванням на 1938 місць.

Так, наприклад, 19 грудня 2019 р. на Львівщині відкрили заклад дошкільної освіти «Сонечко», розташований у м. Новий Калинів на Самбірщині, розрахований на 145 дітей (6 вікових груп).

Подальші заплановані дії

  • Лібералізація вимог до відкриття та функціонування приватних закладів дошкільної освіти (внесення змін до Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності), а також встановлення пільгової плати за оренду приміщення таким закладам освіти, що розширить доступ до дошкільної освіти.
  • Оновлення державного стандарту у сфері дошкільної освіти – Базового компонента дошкільної освіти.
  • Затвердження Положення про заклад дошкільної освіти та критеріїв якості дошкільної освіти.
  • Закупівля необхідного спеціального обладнання для надання корекційно- розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами дошкільного віку.
  • Затвердженняпрофесійногостандартувихователятастандартіввищоїосвіти зі спеціальності «Дошкільна освіта».
  • Зменшення обсягу педагогічного навантаження та збільшення тривалості відпустки для педагогів закладів дошкільної освіти, а також запровадження механізму надання одноразової грошової виплати молодим педагогам закладів дошкільної освіти.
  • Проведення оцінки якості дошкільної освіти за шкалами дослідження ECERS.

Ціль 1.2. Випускники школи є самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі

Верховною Радою України 16 січня 2020 р. прийнято Закон України «Про повну загальну середню освіту», яким запроваджується низка новацій для всіх учасників освітнього процесу, зокрема, започаткування педагогічної інтернатури та визначення умов для запровадження старшої профільної школи, забезпечення фінансової автономії шкіл, розширення можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів, відкриття можливостей для учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси), а також свою освітню траєкторію, отримувати у разі потреби індивідуальні та/або групові консультації на базі школи за рахунок держави та гарантування зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів.

Закон встановлює право учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти, а також визначає адаптаційні цикли навчання, що враховуватимуть особливості найбільш вразливих для учнів років навчання (1–2 класи, 5–6 класи та 10 клас).

Також Законом підтримано учнівське самоврядування шляхом розширення прав: права учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради, право керівника учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти тощо. Новоприйнятий Закон відкриває можливість стати вчителем людині не лише з педагогічною вищою освітою та створює більше можливостей для чесних і прозорих виборів директора школи, зокрема йдеться про обов’язкову відеофіксацію або відеотрансляцію та обов’язковість представлення стратегічного плану розвитку школи.

Здійснено пілотний проект сертифікації педагогічних працівників – з 857 зареєстрованихуспішнопройшлисертифікацію705 вчителівпочатковоїшколи, які з 1 січня 2020 р. отримуватимуть щомісячну доплату у розмірі 20 % до посадового окладу протягом строку дії сертифіката (тобто 3 роки) та будуть впроваджувати і поширювати методики компетентнісного навчання й нові освітні технології. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження чергової (позачергової) атестації педагогічним працівником з присвоєнням йому наступної категорії педагогічного працівника або підтвердженням наявної вищої категорії.

Довідково: сертифікацію було здійснено в три етапи: 1 – експертне оцінювання професійних компетентностей учасників сертифікації шляхом вивчення практичного досвіду їх роботи; 2 – самооцінювання учасником сертифікації власної педагогічної майстерності (е-портфоліо); 3 – оцінювання фахових знань та умінь учасників сертифікації шляхом їх незалежного тестування.

За результатами пілоту оновлено процедуру проведення сертифікації вчителів (постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. No 1094). Передбачено, зокрема, інший порядок етапів сертифікації: першим етапом тепер буде незалежне тестування, після якого буде здійснюватися самооцінювання педагогічної майстерності та робота експертів з вивчення практичного досвіду, що дозволить здійснювати відбір учасників за результатами кожного етапу. Визначено граничну кількість педагогічних працівників, які можуть у 2020 році пройти сертифікацію (наказ МОН від 26 грудня 2019 р. № 1634 «Про деякі питання проведення сертифікації в 2020 році»). На сертифікацію у 2020 році зареєстровано 1711 вчителів початкових класів.

Розпочато роботу Служби освітнього омбудсмена (4 листопада 2019 року), що забезпечило створення належних умов для реалізації права особи на освіту: захист прав в освіті; соціально-психологічна підтримка у закладах освіти; протидія булінгу та насильству; консультативна допомога педагогам в конфліктний та постконфліктний період.

У 101 закладі загальної середньої освіти у 2020 році відбудеться інституційний аудит, який на відміну від старої процедури атестації закладів, що мала наглядово- контрольні функції, є інструментом підтримки закладів загальної середньої освіти. Оцінювання управлінського та освітнього процесів буде здійснюватися відповідно до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти. Державна служба якості освіти спільно з Університетом менеджменту освіти Національної академії педагогічних наук України з 20 по 24 січня 2020 року провела перший етап підготовки 100 регіональних тренерів-експертів з питань проведення інституційного аудиту, створення і розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти в закладах загальної середньої освіти. До кінця лютого планується підготувати 200 регіональних тренерів-експертів з питань проведення інституційного аудиту.

Запроваджено систему супервізії – затверджено програму підготовки супервізорів та програму проведення супервізії, що забезпечить професійну підтримку, індивідуальний супровід та наставництво для педагогічних працівників та допоможе реалізовувати цілі реформи, долати труднощі та рости професійно (наказ МОН від 18 жовтня 2019 р. № 1313 «Деякі питання організації та проведення супервізії»). Спеціалісти допомагатимуть вчителям протидіяти стресу, запобігати професійному вигоранню та зміцнювати позитивну самооцінку. Окрім того, супервізори матимуть функцію фасилітаторів та допомагатимуть налагоджувати педагогіку партнерства.

Створено умови для покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти – в 2020 році передбачено виплату допомоги у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму вчителям закладів загальної середньої освіти, які мають стаж педагогічної роботи до 10 років (постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 р. № 1028 «Про виплату допомоги вчителям закладів загальної середньої освіти»). Фінансове заохочення отримають близько 74 тис. молодих вчителів.

Забезпечено умови для обрання педагогічними працівниками конкретних форм, видів, напрямів та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації (постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 р. № 1133). Крім цього, постановою визначено коло суб’єктів підвищення кваліфікації, вимоги щодо змісту, обсягу та порядку затвердження програми підвищення кваліфікації, порядок планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти.

Запроваджено окрему субвенцію “Спроможна школа для кращих результатів” у державному бюджеті, кошти якої буде спрямовано на розвиток опорних і великих шкіл.

Внесено зміни до Державного стандарту початкової школи, що забезпечило диференційований підхід до вивчення української мови здобувачами класів з навчанням мовами національних меншин та корінних народів, збільшення кількості навчальних годин з математики, виведення інформатики з інтегрованого курсу “Я досліджую світ” в окремий предмет.

Затверджено Стандарт спеціалізованої освіти наукового спрямування (наказ МОН від 16 жовтня 2019 р. № 1303), відповідно до якого здобувачі освіти наукового спрямування отримали чіткі вимоги до результатів дослідницької діяльності, що забезпечить підвищення якості їх навчальних досягнень та підготовку до подальшої наукової діяльності.

Забезпечено учнів та вчителів перших класів Нової української школи ігровими наборами LEGO, що надало можливість впроваджувати ігрові та діяльнісні методи навчання.

Кількість опорних шкіл протягом 2019 року зросла на 139 закладів та складає 887. Збільшення кількості опорних шкіл підвищить якість навчання та зменшить непродуктивні витрати держави на утримання малокомплектних шкіл. Для довезення дітей та вчителів придбано 381 шкільний автобус.

Упродовж 2019 року за кошти освітньої субвенції та кошти місцевих бюджетів у 778 закладах загальної середньої освіти було облаштовано внутрішні санвузли. З них у 442 – облаштовано внутрішні вбиральні, у 336 – проведено ремонтні роботи у наявних внутрішніх вбиральнях.

Розширено базу (зі 100 до 143 шкіл) пілотування Нової української школи для залучення до навчання за новим Державним стандартом початкової освіти ширшого кола учнів.

Проведено дослідження інтересів та запитів учнів пілотних класів, результати якого стали ключовими для розроблення тем для модельних програм 3–4 класів Нової української школи.

Запроваджено механізм навчання при лікарнях, завдяки якому було охоплено загальною середньою освітою 804 здобувачі за очною формою, а також 327 за індивідуальною формою навчання.

Україна приєдналася до Декларації про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration) і стала сотою країною, що підтримала положення цього документа. Важливим аспектом приєднання до декларації є відновлення освітньої інфраструктури, забезпечення психологічної реабілітації учнів, батьків і вчителів, сприяння проведенню тренінгів із безпеки та охорони здоров’я тощо.

20 січня 2020 р. МОН та Британська Рада підписали меморандум, в якому визначено пріоритети співпраці до 2024 року. Серед них: викладання і вивчення англійської мови, вдосконалення підготовки вчителів англійської мови у закладах вищої освіти, розроблення національних професійних стандартів для вчителів іноземної мови та систем оцінювання рівня володіння англійською мовою серед учнів та студентів згідно з рекомендаціями Ради Європи.

3 грудня 2019 р. опубліковано звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 (у 2018 році Україна вперше взяла участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA). У звіті представлено детальну інформацію про результати навчальних досягнень українських 15-річних підлітків у таких галузях, як читання, математика та природничо наукові дисципліни, станом на 2018 р., а також про ті чинники, від яких залежить рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності українських учнів. Базового рівня сформованості читацької грамотності досягли 74,1% українських 15-річних підлітків, математичної – 64 % та природничо-наукової 73,6 %. Середній бал українських учнів / студентів із читання становить 466, з математики – 453, з природничо- наукових дисциплін – 469. Крім того, у звіті на підставі аналізу результатів України в PISA-2018 й дієвих міжнародних практик окреслено конкретні пропозиції щодо політик, реалізація яких має сприяти зменшенню розриву в навчальних досягненнях українських учнів / студентів різних категорій і забезпечити підвищення якості загальної середньої освіти в Україні (http://testportal.gov.ua/wp- content/uploads/2019/12PISA_2018_Report_UKR.pdf).

Утворено державну установу «Український інститут розвитку освіти», одне з головних завдань якої – стати впроваджувальною агенцією для реалізації докорінних освітніх реформ, зокрема концепції “Нова українська школа”.

24 грудня 2019 р. проведено Національний урок «Моє майбутнє в Україні» з метою допомогти учням 9–11 класів сформувати уявлення про майбутню професію та зробити перший крок до неї.

Вироблено чіткі механізми та алгоритми взаємодії батьків та педагогічних працівників для створення безпечного освітнього середовища в закладах освіти та охорони психічного здоров’я дітей (наказ МОН від 28 грудня 2019 р. № 1646, зареєстрований в Мін’юсті 3 лютого 2020 р. за № 111/34394).

В рамках створення національної системи протидії та попередження булінгу (цькування) в закладах освіти МОН за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та українського громадського проекту відкритих онлайн-курсів Prometheus створено онлайн-курс з протидії та попередження булінгу (цькування) для освітян, на який протягом 2019 року зареєструвалося близько 100 тис. слухачів.

У сфері інклюзивної освіти:

  • створено у 2019 році 86 інклюзивно-ресурсних центрів;
  • вперше закуплено інструментарій міжнародного рівня та всі 699 комплектів сучасних методик для комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей доставлені до діючих інклюзивно-ресурсних центрів;
  • у вересні 2019 року завершено першу хвилю навчання за кошти державного бюджету 896 психологів інклюзивно-ресурсних центрів щодо проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини та проведено зовнішнє незалежне комп’ютерне оцінювання отриманих педагогічними працівниками знань;
  • вперше педагогічні працівники (507 фахівців інклюзивно-ресурсних центрів) отримали сертифікати міжнародного зразка, які підтверджують їх право на користування методиками для комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей;
  • з метою діджиталізації послуг забезпечено функціонування системи автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів. Через портал «Україна. Інклюзія. Система автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів» (http://ircenter.gov.ua/) надається допомога батькам, закладам освіти та керівникам інклюзивно-ресурсних центрів щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
  • створено 1079 ресурсних кімнат у школах з метою розбудови інклюзивного освітнього середовища, що дає додаткові можливості розвитку для всіх учнів;
  • восени 2019 року закуплено за кошти держави 30 назв підручників для учнів з особливими освітніми потребами загальним накладом 85 544 примірники;
  • підготовлено 75 тренерів з використання Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я дітей і підлітків, які в подальшому проводитимуть навчання на своїх територіях;
  • затверджено Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів відповідно до концепції «Нової української школи» (наказ МОН від 13 січня 2020 р. № 32);
  • видано спільний наказ МОН і Мінсоцполітики від 4 лютого 2020 р. № 67/125 «Про апробацію проекту державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання». Апробація дозволить врахувати всі проблемні питання міжвідомчої взаємодії та є практичним кроком для впровадження послуг асистента дитини в закладах освіти, забезпечення міжнародних стандартів освіти для осіб зі складними порушеннями розвитку, що сприятиме зменшенню навантаження на батьків.

Створення та розвиток територіально доступної мережі інклюзивно-ресурсних центрів, забезпечення її інструментарієм для оцінки та сертифікованими психологами; осучаснення нормативно-правової бази, забезпечення в закладах загальної середньої освіти корекційно-розвиткових та психолого-педагогічних занять; створення ресурсних кімнат; забезпечення підручниками осіб з особливими освітніми потребами; підвищення кваліфікації педагогічних працівників для роботи з учнями з особливими освітніми потребами, сприяло:

  • збільшенню у 2019/2020 н. р. у порівнянні з 2018/2019 н. р. кількості учнів в інклюзивних класах в 1,6 раза (з 11 866 до 18 546 учнів);
  • збільшенню кількості інклюзивних класів на 60 % (з 8417 до 13 443).

Подальші заплановані дії

  • Затвердження Державного стандарту базової середньої освіти.
  • Розроблення системи оцінювання компетентностей, набутих на рівні базової середньої освіти.
  • Схвалення Концепції розвитку природничо-математичної та SТЕМ-освіти, а також організація та проведення у 2020–2021 навчальному році року математики в Україні.
  • Забезпечення шкіл електронними освітніми ресурсами, комп’ютерним та мультимедійним обладнанням, сучасними меблями, обладнанням для природничо- математичних кабінетів, у тому числі для SТЕМ-лабораторій.
  • Організація навчання педагогічних працівників з питань підтримки дітей з особливими освітніми потребами в освітньому процесі та запобігання проявам насильства.
  • Підвищення кваліфікації вчителів, організація супервізії, проведення сертифікації вчителів початкової школи.
  • Затвердження Положення про центри професійного розвитку педагогічних працівників.
  • Затвердження Положення про педагогічну інтернатуру.
  • Затвердження професійного стандарту за професією “Вчитель закладу загальної середньої освіти”.
  • Затвердження дорожньої карти впровадження старшої профільної школи та надання підтримки з формування мережі ліцеїв.

Ціль 1.3. Випускники шкіл мають широкий вибір закладів для здобуття якісної професійної освіти з подальшим працевлаштуванням

Розширено мережу навчально-практичних центрів галузевого спрямування: за рахунок коштів державного бюджету на базі діючих закладів професійної (професійно-технічної) освіти у 2019 році створено 45 навчально-практичних центрів. Всього впродовж 2016–2019 років утворено 145 центрів. У державному бюджеті 2020 року на створення таких центрів закладено у 5 разів більше коштів – 259 млн. гривень. Ці кошти вперше планується розподіляти за новим Порядком, який передбачає підготовку конкретних проектних заявок та обов’язкове співфінансування від регіонів.

Довідково: навчально-практичні центри забезпечують модернізацію навчально-виробничої інфраструктури закладів освіти; впровадження в освітній процес новітніх виробничих технологій із застосуванням сучасного обладнання, інструментів і матеріалів; високу якість підготовки учнів та дорослого населення; підвищення кваліфікації педагогічних працівників; тісний зв’язок із ринком праці, що сприяє швидкому працевлаштуванню після закінчення навчання; проведення профорієнтаційної роботи; підвищення престижності професійної освіти.

Зокрема, 10 грудня 2019 р. на базі Львівського вищого професійного політехнічного училища відкрили навчально-практичний центр «Слюсарна справа». Навчально-практичний центр створений для спеціальностей: слюсар- ремонтник, слюсар механоскладальних робіт, слюсар-інструментальник, слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Для відкриття центру було виділено понад 800 тис. грн. з державного та місцевого бюджетів, коштів спеціального фонду закладу та приватних партнерів.

19 грудня 2019 р. на базі Чернівецького вищого професійного училища радіоелектроніки відкрито навчально-практичний центр електротехнічного напряму та 23 грудня 2019 р. проведено майстер-клас для педагогічних працівників «Схема підключення вуличного освітлення на сонячній панелі».

За кошти приватних партнерів у 2019 році створено сім навчально-практичних центрів (ТОВ «Сініат» – 2, ТОВ «Снєжка-Україна» – 2, ТМ «Будмайстер» – 1, Фонд ім. Ебергарда Шьока – 2) та шість територій професійних компетентностей, створених за підтримки ТОВ «Фамальгаут-Полімін».

Здобувачі освіти навчаються за сучасними стандартами професійної (професійно-технічної) освіти – оновлено підходи до змісту професійної освіти. У 2019 році затверджено 69 стандартів професійної (професійно-технічної) освіти, розроблених на основі компетентнісного підходу. Всього таких стандартів затверджено 179.

Видано 6 найменувань підручників та посібників для здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти загальним накладом 96 275 примірників.

Затверджено Типове положення про регіональну раду професійної (професійно-технічної) освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. №1002), у якому закріплено статус, процедуру формування, основні завдання, що покладаються на регіональні ради професійної (професійно-технічної) освіти, а також їх права щодо формування та реалізації регіональної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти.

З 1 вересня 2019 р. елементи дуальної форми здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної) освіти впроваджують 262 заклади, 1000 роботодавців, здійснюється підготовка зі 190 робітничих професій, навчається за програмами дуальної освіти 12 000 учнів.

Запроваджено сучасні механізми професійної орієнтації здобувачів освіти та популяризації робітничих професій:

  • з метою підвищення престижності робітничих професій проведено І (відбірковий) етап Всеукраїнського конкурсу професійної майстерності “WORLDSKILLS UKRAINE”. Всього у конкурсі за 17 компетенціями взяла участь 1191 особа. У 2020 році для проведення ІІ (фінального) етапу Всеукраїнського конкурсу у державному бюджеті передбачено 2,2 млн. гривень;
  • 750 осіб взяли участь у вебінарі для навчання керівників психологічних служб та практичних психологів закладів освіти з питань професійної орієнтації;
  • для допомоги молоді свідомо обрати майбутній фах лише у грудні 2019 року проведено 1266 профорієнтаційних тренінгів за різними професіями у 1028 закладах середньої освіти із залученням 33 916 учнів 8–11 класів;
  • у закладах професійної (професійно-технічної) освіти стартували Дні відкритих дверей. Прийти на День відкритих дверей у заклад можуть вступники, їх батьки та всі, хто хоче підвищити кваліфікацію або змінити фах, опанувавши робітничу професію. 17 січня 2020 р. МОН оприлюднено графік таких заходів у 21 регіоні України https://mon.gov.ua/ua/news/u-zakladah-profosviti-pochinayu t-provoditi-dni-vidkritih-dverej-oprilyudneno-grafik.

Розпочато реалізацію Програми ЄС «EU4Skills: Кращі навички для сучасної України» із загальним обсягом 58 млн. євро. Передбачено низку заходів, спрямованих на покращення управління системою та закладами професійної (професійно-технічної) освіти, вивчення та прогнозування ринку праці, розроблення професійних та освітніх стандартів, підвищення кваліфікації керівників та педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

Крім того, розроблено проект Закону України «Про професійну освіту», яким передбачено створення єдиної системи професійної освіти, що поєднує професійну (професійно-технічну) та фахову передвищу освіту, є ефективною та відповідає потребам ринку праці.

Подальші заплановані дії

  • Законодавче врегулювання створення єдиної системи професійної освіти – прийняття Закону України «Про професійну освіту».
  • Проведення аудиту регіональних мереж професійної освіти та розроблення рекомендацій з оптимізації мережі закладів професійної освіти державної та комунальної форми власності.
  • Надання методичної допомоги з розроблення регіональних планів розвитку професійної освіти членам регіональних рад професійної (професійно-технічної) освіти.
  • Прискорення передачі закладів професійної освіти з державної у комунальну власність.
  • Модернізація інфраструктури закладів професійної освіти.
  • Оновлення змісту професійної освіти, зокрема, розроблення стандартів професійної освіти, стандартів оцінювання та освітніх програм на компетентнісній основі.
  • Створення інструментів оцінювання якості професійної освіти.
  • Залучення представників бізнесу до освітнього процесу у закладах професійної освіти.
  • Комунікація реформи професійної освіти та престижності робітничих професій.

Ціль 1.4. Випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці

Запроваджено фінансування закладів вищої освіти за результатами їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності (постанова Кабінету Міністрів України від 24грудня 2019 р. № 1146 «Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності»).

Починаючи з 2020 року, заклади вищої освіти отримують державне фінансування не в залежності від штатного розпису, а в залежності від результатів своєї діяльності.

Протягом наступних трьох-чотирьох років вага кількості студентів у фінансуванні закладу вищої освіти зменшиться з майже 100 %, як було дотепер, до 50 % і менше. Щороку «полювання» за кількістю студентів буде відходити в минуле на користь роботи над якістю вищої освіти.

Заклади вищої освіти будуть намагатись підвищити якість надання освітніх послуг, адже від цього буде залежати обсяг їх державного фінансування. Як наслідок це збільшуватиме кількість випускників, що є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці.

24 січня 2020 р. МОН вперше опубліковано детальний розподіл коштів з державного бюджету між закладами вищої освіти за формулою, затвердженою Урядом у грудні 2019 року. Кожен університет отримав фінансування залежно від результатів своєї роботи та стимул розвиватися динамічніше (наказ МОН від 23 січня 2020 р. № 76).

Довідково: всього на університети у 2020 році МОН витратить 16,26 млрд. гривень. Фінансування за формулою отримають 136 закладів вищої освіти та 12 їх філій, які мають власні кошториси. У 2020 році 94 заклади отримають 100120 % від бюджету 2019 року, а 54 заклади – 9599 % від бюджету 2019 року.

Зокрема, завдяки розрахунку фінансування за формулою у 2020 році 17 університетівотримализбільшенняфінансуваннянапонад15 млн.гривень. З-поміж них – Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського, Львівська політехніка, Харківський політехнічний інститут, Сумський державний університет, Ужгородський національний університет тощо. Розрахунок обсягу фінансування у 2020 році робився МОН за конкретними показниками, серед яких: масштаб університету; контингент; регіональний коефіцієнт; позиції у міжнародних рейтингах; обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. З 2021 року до цих показників додасться працевлаштування випускників, які МОН буде відслідковувати через онлайн-систему. Для поступовості переходу у 2020 році були запроваджені обмеження для мінімальної та максимальної зміни бюджету кожного закладу вищої освіти – 95 % та 120 % від 2019 року відповідно.

Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти» (№ 392-IX від 18 грудня 2019 р.), який передбачає зміни відразу за кількома напрямами: дерегуляція ліцензування, відхід від дипломів державного зразка та обов’язкова акредитація освітніх програм, запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти, ширші можливості для міждисциплінарних програм, ключові показники ефективності для контрактів з ректорами, розширення простору для застосування технологій ЗНО, можливість (не обов’язок) використання мотиваційного листа при вступі, розширення доступу для вступників з окупованих територій та інші важливі зміни.

Розпочато пілотний проект із дуальної освіти у закладах фахової передвищої та вищої освіти. Протягом 4 років у 44 закладах фахової передвищої та вищої освіти буде втілюватись експеримент із впровадження дуальної освіти, тобто студенти отримуватимуть теоретичну підготовку в закладі освіти і водночас проходитимуть навчання на підприємствах, або в установах чи організаціях обсягом до 70 % часу програми.

Вперше за тривалий період було виділено 27,75 млн. грн. на оновлення 79 кабінетів та лабораторій у 35 закладах вищої освіти для фахівців природничих та педагогічних спеціальностей.

Довідково: оновлено 27 кабінетів фізики (виділено 11,7 млн. грн.), 23 кабінети хімії (виділено 6,9 млн. грн.) та 29 кабінетів біології (виділено 8,4 млн. грн.) у таких закладах вищої освіти як Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського (оновлення кабінетів/лабораторій фізики, хімії, біології – 1,05 млн. грн.), Центральноукраїнський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка (оновлення кабінетів/лабораторій фізики, хімії, біології – 1,05 млн. грн.), Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Франка (оновлення кабінетів/лабораторій фізики, хімії, біології – 1,05 млн. грн.), Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини (оновлення кабінетів/лабораторій фізики, хімії, біології – 1,05 млн. грн.), Бердянський державний педагогічний університет (осучаснення фізичної лабораторії, 0,45 млн. грн.) та інші.

Внаслідок оновлення лабораторій та аудиторій здобувачі вищої освіти педагогічних спеціальностей мають доступ до сучасних навчальних кабінетів.

Також заклади вищої освіти отримали 421,9 млн. грн. на капітальні видатки. Зокрема завершено будівництво нового навчального корпусу та реконструйовано гуртожиток Національного університету «Острозька академія» (10 млн. грн.), реконструйовано аварійну будівлю для створення учбового корпусу, завершено будівництво науково-виробничого корпусу Сумського державного університету (15 млн. грн.), а також відбулись капітальні ремонти, проектні роботи в Університеті митної справи та фінансів (15 млн. грн.), Білоцерківському національному аграрному університеті (13 млн. грн.), Київському національному університеті будівництва і архітектури (7,4 млн. грн.), Національному технічному університеті «Дніпровська політехніка» (9,8 млн. грн.), Львівському національному університеті ім. Івана Франка (18,7 млн. грн.) та інших закладах. Завдяки цьому здобувачі мають можливість навчатися та проживати в оновлених комфортних будівлях, а студенти природничих та педагогічних спеціальностей мають доступ до сучасних навчальних кабінетів та лабораторій.

Створено можливості для приватних закладів вищої освіти отримувати бюджетне фінансування та бути виконавцями державного замовлення на підготовку фахівців: внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу (підпункт «в» пункту 7 частини першої статті 87) та Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів».

Завершується робота над впровадженням індикативної собівартості здобуття вищої освіти, яка дозволить привести плату за навчання на окремих спеціальностях у відповідність до фактичних витрат. Запровадження індикативної собівартості означатиме, що мінімальна ціна контрактного навчання становитиме для тих закладів, які навчатимуть хоча б одного «бюджетника»:

  • 2020 рік – 60 % від державного фінансування на 1 студента,
  • 2021 рік – 70 % від державного фінансування на 1 студента,
  • 2022 рік – 80 % від державного фінансування на 1 студента.

Водночас вартість навчання буде корелюватись із офіційними доходами людей у регіоні. Буде продовжувати діяти так звана податкова знижка та можливість отримати державний пільговий кредит на здобуття вищої освіти. Зміни будуть стосуватись новонабраних студентів, починаючи від вересня 2020 року.

Студенти- контрактники, які навчаються зараз, будуть продовжувати навчання на умовах своїх чинних договорів. Підвищення ціни на контрактне навчання на окремих спеціальностях сприятиме відновленню умов для справедливої конкуренції між закладами вищої освіти (зупинить демпінг), відповідальному ставленню здобувачів до свого навчання, а також дасть можливість закладам підвищувати заробітну плату викладачам.

Подальші заплановані дії

  • Імплементація формули фінансування закладів вищої освіти за результатами їх діяльності, запровадження індикативної собівартості.
  • Реалізація фінансової автономії закладами вищої освіти.
  • Дерегуляція ліцензійних умов та запровадження електронного ліцензування діяльності у сфері вищої освіти.
  • Зміна підходів до управління університетами (ключові показники ефективності для керівників, наглядові ради в системі управління закладами вищої освіти, управлінська автономія закладів вищої освіти, антикризовий менеджмент, кадровий резерв).
  • Розвиток освіти дорослих.

Ціль 1.5. Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір

Зменшено бюрократичні процедури для вчених, зокрема скасовано застарілі норми щодо обов’язкового погодження міжнародних відряджень з МОН, а також скасовано обмеження щодо збільшення штатної чисельності працівників підпорядкованих установ (постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. № 930).

Завершено всі процедури для запуску Національного фонду досліджень України – призначено голову та виконавчого директора Національного фонду досліджень, а також затверджено порядки формування та використання коштів фонду та конкурсного відбору й фінансування проектів (постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1007 та від 27 грудня 2019 р. No 1170). У державному бюджеті на 2020 рік для забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та надання ним грантової підтримки наукових досліджень і науково- технічних (експериментальних) розробок закладено понад 525 млн. гривень. Таким чином у 2020 році частка грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок становить 4,95 %, що на 2,15 % більше, ніж у 2019 році.

Збільшено бюджет конкурсу молодих вчених у понад 8 разів – до 100 млн. гривень. Кошти на це передбачені у державному бюджеті на 2020 рік. Завдяки цьому у 2020 році МОН профінансує 199 наукові проекти молодих вчених – 152 перехідні з минулих років та 47 нових. У 2020 році на підтримку молодих вчених буде спрямовано близько 144 млн. гривень.

Загалом, у 2019 році частка видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку становила 1,6 % (у 2018 році – 1,53 %).

Запущено новий пошуковий сервіс для науковців – Open Ukrainian Citation Index. Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених. OUCI є першим елементом майбутньої Національної електронної науково-інформаційної системи.

У 2019 році створено 13 центрів колективного користування науковим обладнанням у закладах вищої освіти (у 2018 році – 9 центрів), 6 з яких вже розпочали свою роботу. У центрах сконцентроване найкраще сучасне наукове обладнання за певним напрямом, працювати на якому можуть вчені з різних університетів, а також наукових установ. На даний час у закладах вищої освіти відкрито 15 таких центрів.

Довідково: на створення та функціонування центрів колективного користування науковим обладнанням було виділено 30,3 млн. гривень. Основними завданнями центрів колективного користування науковим обладнанням є: сприяння реалізації державних цільових наукових і науково- технічних програм та наукових (науково-технічних) проектів за визначеними пріоритетними тематичними напрямами наукових досліджень і науково- технічних розробок; залучення студентів, магістрів, аспірантів та молодих вчених до науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт; проведення спільних наукових досліджень українськими та іноземними науковими установами і закладами вищої освіти; сприяння міжнародному науково- технічному співробітництву.

У 2019 році розпочали роботу шість центрів колективного користування науковим обладнанням:

  • «Морська біологія, екологія та біотехнологія», Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова;
  • «Створення та дослідження аерокосмічних об’єктів та систем», НАКУ ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;
  • «Інноваційні технології в ракетно-космічній галузі», Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара;
  • «Дослідницький центр лазерних та оптоелектронних технологій», Харківський національний університет радіоелектроніки;
  • «Агропромисловий комплекс, лісове і садово-паркове господарство ветеринарна медицина», НУБіП України;
  • «Центр цифрових технологій в гуманітаристиці», Національнийпедагогічний університет ім. М. П. Драгоманова.

Так, ЦККНО «Морська біологія, екологія та біотехнологія» Одеського національного університету імені І.І. Мечникова закуплено: рідинний хроматограф Agilent 1260 Infinity II, Agilent Technologies (Німеччина); газовий хроматограф Agilent 7890А з інжектором Split/Splitless і полум’яно- іонізаційним детектором виробник Agilent Technologies (США) Ферментер BioFlo 310, New Brunswick (Великобританія); обладнання для дослідження полімеразно-ланцюгової реакції у реальному часі Real time PCR сFХ96, CFX Manager (США/Bio Rad);комплект люмінесцентного спектрофлуориметра FL 6500, PerkinElmer (США), Флуоресцентний спектрометр PerkinElmer FL6500 з планшетним рідером, PerkinElmer (США).

Забезпечено можливість доступу за кошти бюджету до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science для всіх державних та комунальних закладів вищої освіти та наукових установ – незалежно від відомчого підпорядкування. Доступ отримали вже близько 400 університетів та наукових установ України. У 2019 році кількість публікацій у Scopus та WoS – 27 104 (у 2018 році – 24 338). На даний час кількість цитувань у Scopus у 2019 році – 7482, однак дані за 2019 рік ще надходитимуть до баз до травня 2020 року, тому цей показник буде уточнюватися (кількість цитувань у Scopus у 2018 році – 29 212).

Створено нормативну базу щодо запуску нового конкурсу для українських науковців – за рахунок коштів допомоги, яку ЄС надав Україні за програмою “Горизонт 2020” (7 млн. євро) (постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 971). Старт першого конкурсу планується на весну 2020 року. За його підсумками вчені зможуть отримати кошти на дослідження та розвиток інфраструктури.

Проведено атестацію 176 наукових установ за новими правилами – єдиними прозорими критеріями та долученням незалежних експертів. Найвищу категорію одержала 31 установа.

Проведено першу частину масштабної модернізації української антарктичної станції «Академік Вернадський». Ремонт почався вперше з часів передачі станції Україні (1996 рік), на нього держава передбачила майже 35 млн. гривень.

Здійснено заходи щодо стимулювання винахідників та інноваторів до налагодження комунікації з потенційними інвесторами та пошуку можливостей застосування створених за бюджетні кошти технологій у реальному секторі економіки. З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1030 мінімальна ставка винагороди для авторів технологій має бути не меншою, ніж 20 % коштів, отриманих за договорами про трансфер технологій, а мінімальна ставка винагороди для осіб, які здійснюють фахове супроводження трансферу технологій – не меншою 2 % коштів, отриманих за договорами про трансфер технологій (раніше мінімальні ставки сукупної винагороди авторам технологій і особам, які здійснюють їх трансфер, становили від 0,5 % до 3 % коштів, отриманих за договорами про трансфер технологій).

Підготовлено зміни до законодавства щодо активізації діяльності наукових парків та удосконалення механізмів трансферу технологій:

  • розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків», яким передбачається спрощення процедури створення наукового парку, запровадження механізмів підтримки діяльності, розширення переліку джерел фінансування наукового парку. Прийняття Закону сприятиме перетворенню наукових парків в ефективний елемент інноваційної інфраструктури, який допомагатиме фахівцям закладів вищої освіти та наукових установ комерціалізувати результати наукових досліджень та розробок, перетворювати інноваційні ідеї в кінцевий продукт;
  • розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій», яким передбачається внести зміни до законодавства в частині надання державної підтримки патентуванню інтелектуальної власності українських інноваторів за кордоном на умовах співфінансування та запровадженню інноваційного ваучера на фінансування робіт, спрямованих на трансфер та комерціалізацію технологій та/або її складових.

Подальші заплановані дії

  • Приєднання України до рамкової програми «Горизонт Європа» (Horizon Europe) та розширення співпраці з Європейським Союзом у сфері науки та інновацій.
  • Затвердження концепції державної політики розвитку дослідницької інфраструктури, формування національної дорожньої карти дослідницьких інфраструктур.
  • Здійснення інвентаризації інноваційної інфраструктури у закладах вищої освіти і наукових установах та визначення нових механізмів її функціонування.
  • Забезпечення фінансової підтримки пріоритетних напрямів наукових досліджень закладів вищої освіти за результатами їх державної атестації.
  • Проведення Національним фондом досліджень конкурсів для надання грантової підтримки.
  • Скасування оподаткування іноземних грантів на проведення наукових досліджень і розробок.
  • Розширення обсягів фінансування та диверсифікація інструментів підтримки молодих вчених (грантових, стипендіальних програм тощо) та забезпечення переходу до державної підтримки молодих вчених на основі застосування критерію ідентифікації за етапами розвитку наукової кар’єри.
  • Розроблення та затвердження нової системи пріоритетних напрямів розвитку науки та інновацій, що орієнтована на досягнення Цілей сталого розвитку.
  • Проведення інформаційних заходів щодо популяризації науки, заохочення до обрання молоддю професії науковця та щодо дотримання принципів академічної доброчесності.
  • Початок робіт зі створення Національної електронної науково-інформаційної системи, що міститиме профілі всіх українських вчених та комплексну систему порівнюваних результативних показників.

Освіта.ua
20.02.2020

Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!